II.3.5.4. Приміщення та обладнання для розміщення пі розстановки фонду

Державні та громадські органи, місцеві Ради народних татів, підприємства та установи зобов’язані забезпечити під їм бібліотеки будівлями, спорудженими за спеціальними пр<

А" Іншими упорядкованими приміщеннями, які б відповідали Іим обслуговування читачів і зберігання фонду, сучасними ммїї механізації та автоматизації, розмножувальною техні- Iннімм обладнанням.

Кичку частину приміщення кожної бібліотеки займає її фон- Іиііше. Воно має бути ізольоване, просторе, сухе з нормаль- ічіітловим режимом і розташоване так, щоб у ньому зручно працювати читачам і працівникам бібліотеки, а також при- і нн зберігання фонду. Холодні та вологі приміщення для йсконища непридатні.

||ііич<туючи фондосховище, особливо для відкритого доступу, Цініть увагу перш за все на його інтер’єр, тобто єдність внут- і,і 11 об’ємно-планової організації приміщення та бібліотечного (іиання. Бібліотека з самого початку встановлює зв’язок із ІИними з організації та оформлення інтер’єра — архітектора- ЛудожниК'ами, дизайнерами. До сфери дизайнерських розро- нмлежить створення різних типів обладнання і системи візу- ііп) Інформації, а також професійне виконання написів, шрисЬ- і та ілюстративних покажчиків, оголошень, заголовків, таб- схем, назв відділів, робочі ескізи яких розроблюють самі Іточні працівники.

Відоблення приміщення здійснюється у відповідності до буді-г иіих. економічних, експлуатаційних та декоративно-художніх )»ї Для будівництва фондосховищ використовують залізо, скло, мі, цемент, що поширює можливості в створенні індивідуаль- ріінень інтер’єра.

функціональні особливості, режим роботи фондосховища по- Лмоті використання для оздоблення матеріалів, які мають від- І/іпти певним вимогам: у місцях перегляду документів — (('"стійкості, звукопоглинання, декоративності, комфортності; в жгіопих приміщеннях — звукопоглинання та звукоізоляції, теп- гчііки. декоративності, комфортності; V фондосховищах важ­им є вогнестійкість оздоблюваних матеріалів.

Проектуючи фондосховище. особливо для відкритого доступу, рі поть увагу і на естетику його інтер’єра: колір стін, стелі. Лі ігіі та меблів має милувати око і створювати настрій, який ітш би роботі з документами. Уникають як темних, похмурих ИІи. так і дуже строкатих, яскравих, тому що більшість сучасних К' ментів мають яскраві обкладинки та корінці.

.V приміщенні фондосховища має бути штучне освітлення і уста­ми м для кондиціювання повітря. Читальні зали природно освіт­ні через віконні створи у стінах. Фонд слід розміщувати у від- Лгнйі від вікон у менш освітленій частині читальних залів. Фондосховище будь-якої бібліотеки має спеціальне устаткуваи-

• стелажі,' шасЬи, столи, транспортні засоби тощо.

Основним устаткуванням кожного фондосховища є стелажі — нстосування для зберігання документів, які складаються із Літних у кілька ярусів відкритих полиць. Стелажі можуть бути ррп’яні або металеві. За умов закритого фонду масові бібліоте-

ки використовують одно- і двосторонні шести- І ССМІИМІЦ стелажі.

Конструкція стелажів відповідає форматам докумси 11іц них розставляють, і розрахована на певну кількість тмім дартні шестиполичкові стелажі мають такі розміри (и ■ м) та — 180, глибина — 22,5; ширина — 100; відстань між НІ. ми — 27; товщина полиць — 2; цоколь — 5,5; карниз- '.\ІЇ І» семиполичкового стелажа — 210 см. Документи на столитЩ міщують зверху вниз, а на кожній полиці — зліва няпрпиШ щоб відстань від документа до наступної полиці були ик г 0,2 см і лоб їх можна було легко зняти з полиці. Книг н |мі ляють у вертикальному положенні і обов’язково залишиичм не місце на кожній полиці (до 25%) для розміщення шшиї ходжень.

Газети та інші документи нестандартних розмірін, нш вищують за висотою 41 см, розставляють у горизоіпмлі. положенні на спеціальних стелажах. їхні розміри (в см) мит 210; глибина — 44; ширина — 100; відстань між полицими товщина полиць — 2; цоколь — 5,5; карниз — 2,5. Для грими вок, магнітофонних стрічок та мікрофільмів слід мати спеції стелажі, на яких відстань між полицями та глибина залежній діаметра платівок чи бобін. Розставляють платівки та бобіни щоб вони не торкалися одна одної. Мікрофільми та діафільмі! ба зберігати в металевих сейфах і коробках, оскільки вони Л'_. займисті, а також легко піддаються дії підвищеної вологості ипц|

Стелажі у фондосховищі розташовують по-різному. Одіин'ТвС ні стелажі ставлять уздовж стін. Двосторонні — посередині фв сховища. Якщо в бібліотеці закритий доступ до фонду, ішйир застосовувати коридорне розміщення стелажів тобто парилсД Якщо ж у фондосховищі стелажі на коліщатах та рейках, пі ставлять щільно один до одного, лишаючи центральний іі|і шириною 2 м. Така система поздовжнього переміщення стели отримала назву «компактус».

На карнизах стелажів розміщують написи з назвою мі а/|( наприклад, «22.2 Механіка». Для того, щоб відділити один рол фонду від другого, застосовують поличкові роздільники, ІрІїПД з фанери, картону, пластмаси тощо. Найбільш поширені мсгид та пластмасові поличкові роздільники. На них пишуть індекс ділу, підвідділу і його назву. Застосовують також іменні (м* нальні) роздільники, якими виділяють книги окремих ПИСІ.Міі| ків або твори біографічного характеру. Наприкінці кожного р документів доцільно ставити металевий підтримувач.

На полицях постійно підтримують порядок. Розстановку НОІЙК надходжень і документів, повернених читачами, здійснюють N1 початку або наприкінці робочого дня.

Для розміщення фонду бібліотеці необхідне достатнє прнмії щення, а бібліотекарю — вміти заздалегідь розраховувати иепй хідну площу і кубатуру фондосховища, передбачати зростйіД фонду, раціонально використовувати приміщення бібліотеки.

НІ кіно до фонду бібліотеки немає відкритого доступу, в ИБС ІІПіч.іючи площу фондосховища, виходять із певних норматив- іижазників.

Ні нііпмі норми визначення площі фондосховища при закритому фонді

Площа в м² на одиницю виміру

Одиниця виміру по­трібної площі

ІІид документа» спосіб зберігання

14.0

1. 0,30

|Нніііі та журнали

іпі стандартних одноярусних стелажах іііі стандартних двоярусних стелажах

II па рухомих стелажах миші підшивки (на газетних стелажах) нгликоформатні малоформатні Кііпцвиди технічної літератури і докумен- імпіі. описи винаходів, патенти, стан-

ГІрти Ьти

и) н аркушах іЛ) п зошитах "Тнммплатівки Магнітофонні стрічки Мікрофільми та діафільми

1000 одиниць

»»

>»

1000 підшивок

» >

1000 видань 1000 видань

» »

1000 дисків 1000 касет 1000 роликів

Ці нормативні площі для зберігання документів використовують иі систематичній розстановці фонду. При формальних розстанов­ці нормативи знижують на 10 %.

Визначаючи місткість фондосховища, зважають не тільки на осо площу, а й на висоту, тобто враховують кубатуру приміщення. ІЦОть на увазі також місткість стелажів, площу, що вони займають, Проходи між ними, приріст фонду бібліотеки, площу для бібліотеч­них працівників тощо. Так, місткість стандартного стелажа при за­питому зберіганні фонду становить 560—630 одиниць зберігання, шна метрополка займає 1,52 м² площі і вміщує 40—45 умовних (ід зб.

ГГ Стелажі встановлюють перпендикулярно до стін, що мають иікопні отвори та елементи опалювальної системи так, щоб відстань до нікон і джерел тепла була не менш 0,6 м. Між стелажами ли­ні.поть* проходи не менш 0,75 м, між торцями стелажів (головний Прохід) — 1,20 м, між стіною і стелажем, паралельно стіні — 0,75 м, Між стіною і торцем стелажа — 0,45 м. Полиці стелажа встанов­люють в залежності від розмірів документів так, щоб відстань між ними не перевищувала при вертикальному розміщенні 0,42 м, при іоризонтальному — 0,15 м. Відстань від підлоги до нижніх полок стелажа має бути не менше 0,15 м, в цокольних стелажах — не менше 0,30 м. Крім того, на кожного бібліотекаря, що працює в фондосховищі, має бути передбачено по 5 м² площі. Встановити середній приріст фондів бібліотеки можна за даними книги сумар­ного обліку. Здебільшого у масових бібліотеках він дорівнює 2—4 % тіп ального обсягу фонду бібліотеки.

У фондосховищах застосовують різноманітні транспорті би: підйомники, ліфти, стрічкові конвейєри, бібліотечні ручні М візки-стелажі. При виборі транспортних засобів враховуюн. ні фонду, види документів, напрямки вантажопотоків, архІТРИІЩ будівельну характеристику приміщення тощо. Це дає змогу |Щ|| нально розмістити і розставити фонд бібліотеки, а отже, іі<>'іІііН)( обслуговування читачів.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як визначити поняття «розміщення» та «розстановка» докумічиїи^ |_{ 1 основні види розміщення фонду? 3. Назвіть основні види розстановки фннцу означає поняття «система розстановки фонду»? 4. У чому полягає сутнії'іь їй матично-алфавітної розстановки фонду, її перевага та прорахунки? Б. ЯнИІ І сіб розстановки застосовують у ЦБС для періодичних видань? Чому? й з формальних розстановок є найбільш економною? Чому? 7. Який спогІП |іні новки застосовують у ЦБС для кінофотофонодокументів (грамплатівок, ні мів, діапозитивів, магнітних фонограм)? Чому? 8. У чому полягають ОгойЛЙ розміщення книг за умов відкритого доступу? 9. Які особливості розміщений II знавчих документів за умов відкритого доступу? 10. Яке обладнання инкм|і|| вують при розстановці фонду?

Контрольнг з а вдання

1. Розрахуйте необхідну площу фондосховища за умов відкритого ди|І для фонду обсягом 20 тис. пр.

2. Розрахуйте необхідну площу фондосховища за умов закритого диОТ для фонду обсягом 50 тис. пр.

3. Вивчіть способи розміщення та розстановки фонду в бібліотеці учнлИІ або в ЦБС — базі учбової практики.

4. Визначте поличковий шифр зберігання для певного навчального пог ІПИ при систематично-алфавітній, форматно-інвентарній та мовній розстановки і