2. 2. Комплектування бібліотечного фонду

11.2.1. Сутність і принципи комплектування фондів бібліотек

1. Відбір — основа комплектування бібліотечних фондів

Комплектування — це планомірний відбір і придбання творів і.і інших документів, а також постійне оновлення фонду біб- ничі відповідно до її завдань та потреб читачів. Комплектуван- 1111.1111 з найважливіших процесів формування фондів, завдяки иму ї ї ворюється можливість виконувати функції, властиві біб- Ні'ііі як соціальному інституту, сприяти освіті та вихованню чи-

Виходячи з визначення, основу комплектування становий.| ■бір документів до -фонду. Дійсно, бібліотека не'має на меті Ц дбання всіх видань;, що друкуються у світі. До фонду мають погі ляги книги, журнали, грамплатівки та інші документи, необхідні] обслуговування читачів, задоволення їх потреб, пропаганди ш альних питань політики, економіки, культури, мистецтва тощо,

Досягти необхідного складу фондів можна лише завдяки річі ному відбору. Він передбачає виявлення твору друку чи іншою кумента та його оцінку з метою визначення доцільності придОї і зберігання у фонді для активного використання читачами, бір грунтується на оцінці змісту, форми та інших властивостей кумента, що потребує знань критеріїв (міра оцінки): наукова, І< рична, художня цінність документа, ступінь відповідності проф фрнду, завданням бібліотеки та потребам її читачів.

У Розрізнюють два види_відбору: первинний та ^лодинний,|І І винний відбір слід розглядати як відбір документів, ЩО ІІІДЛЯґі включенню до фонду в разі їх відсутності в бібліотеці. Здебільш первинний відбір відбувається до знайомства бібліотекаря бої середньо з документом. Передбачити значимість кожного ти друку або іншого документа для читачів і вирішити питання ! його придбання — це складна і відповідальна справа. Допом* бібліотекарю в цьому питанні знання критеріїв відбору, складу ( ду, потреб та запитів читачів.

Практика роботи бібліотек свідчить, що активне використа фонду можливе тільки завдяки своєчасному виявленню та ви ченню з фонду маловикористовуваних видань. Досягається це ринним відбором, який здійснюється в існуючому фонді внаслі вивчення його складу, розвитку та використання. Його мета —«і сувати документи, необхідні даному фонду і, отже, мають лишит в ньому, та ті, що підлягають вилученню. Своєчасне і систематн проведення вторинного відбору створює МОЖЛИВІСТЬ ПОЛІПНІ склад фонду певної бібліотеки, а також окреслити державну ні тику книговидавничої справи, досягти відповідності складу фо| ■бібліотеки потребам жителів країни.

(''Таким чином, унаслідок первинного та вторинного відбору ко лектування є двостороннім процесом, який передбачає одноча поповнення та вилучення документів, що дає змогу створити як фонди бібліотек, спроможні задовольнити різноманітні запити тачів. Комплектування — безперервний процес. Він починаєте! утворення бібліотеки й існує доки функціонує сама бібліотек!

2. Принципи комплектування бібліотечних фондів

Здійснювати цілеспрямований відбір документів бібліотеї може лише на підставі певних принципів. Принцип — це голо вихідне положення, яким слід керуватися в практичній діяльно щоб вона не суперечила об’єктивним законам розвитку сусн ства в певний період.

І їм необхідність розробки принципів комплектування бібліотеч-

1м |)онду бібліотекознавці звернули увагу ще на початку XX ст.

) їй н іку з тим, що комплектування фонду є одним з процесів біб- ■|Ж"Ніої діяльності, принципи комплектування фонду основані на ■иііі іьіінх принципах бібліотечного обслуговування населення. Без- ІМіниіо, їх прояв при комплектуванні має особливості.

Інк, принцип доступності, що передбачає безплатне користуван­ні!, наближення їх до населення, роботу в зручні для читачів годи­ні, и комплектуванні фондів орієнтується на такі вимоги:

добір фонду за змістом, типологією та мовою у відповідності

• н І її отовкою читачів до його сприйняття. Порушення цієї вимоги ЙиПи і її фонд незрозумілим для читача. Фонд, що не відповідає віко- рнм, освітнім, психологічним особливостям людини, стає для неї Іідін' іупним;

можливість отримання в бібліотеці інформації і документів Итшіежно від їх політичної та національної спрямованості. Це ЦМ/к.'іпва вимога демократичного суспільства. На жаль, тривалий Нйг нона порушувалась. Створення у великих бібліотеках фондів І'ііі'іісховищ, де зберігалися видання, що за своїм змістом не відпо- ні ї ї ііі вимогам однопартійної системи, було прямим порушенням принципу доступності.

І кмпосередньо з цим принципом пов’язаний принцип об’ектив- Нчпї комплектування. Згідно з ним фонди бібліотек мають вклю­чиш:

книги, журнали, газети, що відтворюють погляди різних партій, Громадянських течій та організацій. Особливо важливо це нині, ї м ш суспільство звернулося до ідеї створення багатопартійної си- і м мн в країні. Саме у фондах громадських бібліотек мають знайти ми не видання, що відтворюють різні ідеологічні погляди і за своїм їм н і ом не протистоять Конституції держави;

твори друку та інші матеріали, які науково обгрунтовано пояс­нюють факти, явища, процеси суспільного життя, природи, вироб­ити на. Це можуть бути різні види видань (наукові, науково-попу- /іирні, учбові, довідкові тощо), але за змістом вони мають бути Лін і опірними та науковими;

літературу, що сприяє гуманізації суспільства, виховує почуття Людської гідності, повагу до кожної людини. Перевага надається цім шорам друку, в яких набули відтворення загальнолюдські цін- Ііоґті. Фонди громадських бібліотек не включають видання, що про­питують насильство, національну і расову нетерпимість, порногра­фію тощо.

І лким чином, принцип об’єктивності зумовлює змістовний склад і|нпіду. Він дає змогу запобігти однобічного висвітлення суспільної її По наукової думки.

Н історії нашої країни склалося так, що тривалий час КПРС Пула єдиною партією суспільства, а провідним принципом суспіль­ним) життя — принцип комуністичної партійності. Бібліотечні фон­ди не були тут винятком. Тлумачення принципу комуністичної пар­тійності як головного методологічного принципу комплектування призвело до того, що у фондах, особливо масових бібліотек, посіли книги, журнали, газети одного ідеологічного напряму. Це обмежу вало свідомість читачів, не давало змоги виховувати дійсно вільних всебічно розвинених людей. Відродження демократичного суспіль* ства вимагає надання можливості бібліотекам відбирати твори друку різних партій, знайомити читачів з різними громадськими течіями.

Значно впливає на склад фонду бібліотеки принцип профілю« вання — координування. Дотримання закону відповідності складу фонду завдання бібліотеки та запитам читачів багато’в чому зале­жить від принципу профілювання-координування, який дає змо­гу здійснити індивідуалізацію фондів кожної бібліотеки, а в сукуп­ності досягти необхідного за кількістю і якістю фонду регіону.

Тривалий час у бібліотекознавстві активно розроблялася лише перша його частина. Профілювання комплектування бібліотечного фонду—це його спеціалізація, яка досягається завдяки свідомому обмеженню тематики, типології, мовного складу або хронологічної глибини.

Багаторічний досвід бібліотек свідчить про безпосередню залеж­ність між порушенням принципу профілювання і накопиченням ма- ловикористовуваної літератури у їх фондах. Обгрунтуванню цього принципу, пошуку механізму його реалізації під час відбору доку­ментів значну увагу приділяли фахівці бібліотечної справи (Л. Б. Хавкіна, В. М. Денисьєв, О. С. Чубарьян, Є. П. Тамм та ін.). Завдяки їх пошукам з’ясовано, що, відбираючи документи у фонд бібліотеки, необхідно ураховувати:

1. Тип, вид бібліотеки і завдання, що вона виконує. Це дає змогу на державному рівні вирішувати питання про.випуск доку­ментів для конкретного типу бібліотек, про їх рівномірне і ціле­спрямоване розповсюдження, допомагає у створенні «ядра» одно­типних бібліотек. Якщо з цього приводу проаналізувати фонди масо­вих бібліотек, то якась частина творів друку буде однакова за ав­торами, назвами творів, незалежно від місця розташування бібліо­теки (промислове місто, сільський район тощо). Дійсно, в кожній масовій бібліотеці є документи уряду, праці видатних державних діячів, відомих популяризаторів різних галузей знань, художні твори прозаїків, поетів та ін.

2. Місцеві умови роботи бібліотеки, тобто виробничо-економіч­ний, науковий, культурний профіль регіону, який вона обслуговує. В залежності від характеру і напрямку розвитку промисловості і сільського господарства бібліотеки по-різному здійснюють відбір документів відповідних галузей знань. Дійсно, якщо в межах діяль­ності бібліотеки є промислові підприємства важкого машинобуду­вання або хімічної промисловості, література з цих галузей комп­лектується більш повно і різноманітно.

До місцевих умов, що впливають на профіль комплектування, слід віднести також природничо-кліматичну зону, де розташована бібліотека. Зональність впливає на агротехиологію обробки землі, вирощування окремих культур, утримання сільськогосподарських

ЙИіі ГІльки в Україні виділено шість природно-кліматичних зон, лн кінчають напрямки розвитку сільськогосподарського вироб­ці" і ні спеціалізацію обслуговуваних бібліотекою господарств. Ці иГілпиості відображено в творах друку і лежать в основі від- <ументів бібліотекарем.

11111 м |і і л ь комплектування за виробничо-економічними і природ- Цлімліичними умовами найбільш виразно впливає на відбір літе- и і і • 11 і техніки і сільського господарства. Між тим, бібліотеки ‘і¹* и. помилку, коли не враховують ці чинники під час комплек- йіііні документів з інших галузей знань, а вони впливають також ІІлОІр нриродничонаукової, економічної і, навіть, художньої |В|'м гури.

ІІн склад і добір фонду впливає також наявність і профіль на- «IIч. учбових, медичних, культосвітніх та інших закладів і уста- Іі |чмташованих в районі діяльності бібліотеки. Урахування їх І)н п ллє змогу конкретизувати склад фонду не лише за змістом, Й ї ї милами видань.

|і( Склад і запити читачів, обумовлені історичними, природни­ми нпробничо-економічними умовами, віком тощо. Ці фактори Ііінниь формуванню читацьких потреба і інтересів. Кожний чи-

Ч ш пиорює у своїх запитах потреби й інтереси суспільства на Му чи іншому історичному етапі його розвитку. Більшість читачів |і|игіі.ся до нових проблем у політичному, економічному, соціаль­на житті, науці, мистецтві тощо. Це загальні інтереси читачів. І» поряд з цим, кожний читач за своїм віком, загальною і профе- Иімо підготовкою, місцем у виробництві, належить до певної Уми. яка має особисті інтереси. Вони в певній мірі формують по- |0її І запити людини на ті чи^інші документи. Крім того, кожна •оп мне певну індивідуальність, що відтворює її психічний склад, (цінний настрій, здібності тощо. Все це впливає на виникнення ЙМИІаунльних потреб, у вивченні тих чи інших питань, отриманні «ні. і конкретних галузей. Такі інтереси є одиничними.

Принцип профілювання вимагає урахування різноманітних чи-

1. Н111. Н11X ІІ ітересів, але перш за все бібліотекар створює фонди для Вимінїлоння загального і особистого, що зумовлює його склад за 4МІІ цім і типами видань.

Крім того, склад читачів за національною ознакою впливає на І|і фонду за мовами. За умов, коли пильна увага звертається на німок національних мов та культури, ця ознака має велике зна­нії Національна незалежність читачів зумовлює їх запити на Цожні твори, історичну літературу, видання тією чи іншою мовою, у урахування цієї ознаки, особливо в районах з багатонаціо- ііііим складом населення, є однією з основних у визначенні гіро- Мі Комплектування.

Унтлїдок профілювання комплектування в фонді кожної біб- И’ии утворюється дві частини: типова (загальна для більшості “Іин к даного типу, що відповідає загальним інтересам читачів), МІ. Мігші (відповідає особливостям регіону обслуговування, скла­ді (н'пбіістим інтересам читачів). До місцевої частини належить

зі

фонд краєзнавчої літератури. При цьому профілювання коміШ’Ц вання, тобто спеціалізація фонду, передбачає різну повноту <>к мих його частин. Повніше укомплектовані розділи (теми, ми мови), що відповідають профілю бібліотеки. Суміжні теми ук плектовано вибірково. До того ж, чим менший зв’язок між осі ним профілем і суміжною темою, тим більш вибірково вона їм І лектується.

Зрозуміло, що за умов прискореного розвитку науки, удоскоі лення виробництва, диференціації читацьких потреб повно :ш вольнити запити читачів без узгодження дій з комплектування ок мих бібліотек неможливо. В зв’язку з цим виникає потреба копр, нувати (узгодити) комплектування між двома або кількома бібд теками. Координування комплектування вимагає чіткого розмс: вання в придбанні за тематикою, видами, мовою документів і:і тою запобігти невиправданого дублювання та збільшення сук¹ ності книжок, журналів і ін., що надійшли до бібліотек регіону. 1 ким чином, координування передбачає врахування профілю фон, різних бібліотек. Воно дає змогу узгодити поповнення фондів з у| хуванням усіх параметрів, поліпшити і активізувати їх викориа ня. Саме тому принцип профілювання доповнено і він розглядає ся як єдиний принцип профілювання-координування. Недооцін можливостей спеціалізації фондів за умов координації призводи до накопичення непрофільної, маловикористовуваної літератур Принцип профілювання — координування відіграє велику роль створенні єдиного бібліотечного фонду.

Принцип планомірності та систематичності комплектування и слуговує чіткому визначенню у фондах обсягу і місця літератуї з тієї чи іншої галузі, типу, мови тощо. З’ясування необхідних ир порцій між окремими частинами фонду певного типу бібліотек, мі фондами бібліотек різного типу, розташування їх у межах держи становить суть принципу планомірності.

Важливо досягти раціонального співвідношення у фондах мі різними галузями знань. Тут слід ураховувати тип фонду. Якщо пі| універсальний — то відсоток літератури кожної галузі знань та ху дожньої літератури має бути таким, щоб повною мірою розкриті рівень розвитку усіх галузей відповідно до завдань бібліотеки в раї боті з ними. Як уже зазначалося, у фондах ЦБС для дорослих бли зько 80 % становлять видання суспільно-політичної тематики, ху дожньої літератури та інших гуманітарних розділів і 20 % вироб нича і природничонаукова. В дитячих бібліотеках художня та інші література гуманітарної тематики становить 85—87,5 %, а природ ничонаукова і виробнича— 12,5—15 %.

У спеціальних фондах найбільший відсоток становлять докумеїі ти відповідно до головного профілю підприємства, закладу, орг.іпі зації, що обслуговує бібліотека. Наприклад, у технічних бібліотек.¹! обсяг книг з техніки може досягти 70%, природничонаукових ■ 20—25 % •

Природно, що названі пропорції можуть змінюватися, вони лиш орієнтують бібліотекаря на планомірність у складі фонду. Зпаюч

цінні слідкують за надходженням та вибуттям у кожному

І, щоб не порушити доцільного співвідношення між ними, пні пропорції мають існувати не лише для визначення змісту її П форми — вид, мова, читацька адреса тощо. Якщо в ма- Піпліотеках періодичні видання становлять 10—15 %, то в на-

І Г»0 %. Те ж можна сказати про види видань за читацьким імі іміям. У масових бібліотеках науково-популярні видання Лип. близько чверті усієї літератури, в наукових — більше чі 11 п для фахівців (наукові, довідкові тощо), іпрсмпія єдиного бібліотечного фонду потребує чіткого з’ясу- і міииідношень фондів бібліотек різного типу, встановлення м>п.ного відсотку кожного з них в єдиному фонді. Не менш

і вирішенні цього завдання встановити пропорції між

Ми бібліотек, що обслуговують різні регіони.

мірний розвиток фонду як окремої бібліотеки, так і єди-

ІПлІотечного фонду держави можливий лише на підставі ви- IIVI псиної системи і постійного дотримання її. Це здійснюєть- /і ик її систематичності в поповненні і вилученні документів; кипі і плануванні комплектування тощо. Планомірність і си- іічпість зумовлюють раціональний розвиток фондів, ті’, принципи комплектування бібліотек тісно пов’язані між порушення одного з них призводить до порушення системи

і \ цілому. Правильне визначення їхньої суті, постійне ура­ні и практичній діяльності сприяють утворенню оптимального

ііі і їм та якістю фонду як окремої бібліотеки, так і єдиного т ржави.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Іі.| при пципи комплектування фондів бібліотек вам відомі? 2. Що слід и І і и при відборі документів у фонд за принципом об’єктивності? 3. В чо- ііі іи суть принципу профілювання-координування? Що слід ураховувати, Гіуючії фонд за цим принципом? 4. Охарактеризуйте принцип планомірно- і м її і мчпості. Чи вірно, що пропорції між галузевими розділами фонду и 11, суп, принципу планомірності-систематичності?

Контрольні завдання

І'ці'уіітс профіль комплектування бібліотеки-бази практики та училища, її., нк «місцеві умови» впливають на склад фонду.

ІнрІїїииОте співвідношення відсотків галузевих розділів фонду бібліотєки- та училища. Поясність різницю між ними.

2. Планування бібліотечного фонду