II.1.2. Моделювання бібліотечного фонду

Одним з важливих процесів формування бібліотечного фон ці.

€ моделювання. На його підставі в бібліотеці здійснюється мої" робота з фондом. Мета моделювання — створення моделі (обраЛ| зразка, еталона), що відтворює бажані кількісні та якісні парА> метри фонду і є орієнтиром щодо подальшої його оптимізації. і

Досі ще відсутня модель, яка б водночас відтворювала всі парці метри бібліотечного фонду, його обсяг, тематичний, типологічний мовний склад, хронологічну глибину та територіальний діапазон їі розробка — справа майбутнього. Найбільшого поширення в бійі ліотечній практиці набули описова, математична, бібліографічне і та тематико-типологічна моделі.

Описова модель — це словесна характеристика основних пара! н метрів фонду бібліотеки.'! Описову модель фонду ЦБС відтвори* його універсальний зміс^різноманітний типологічний склад, висока,, ступінь оновлення, кількість примірників, що дає змогу створите, рівні можливості задоволення запитів читачів незалежно від місцоШ внаходження філіалів. У практиці роботи бібліотек такий зразои трапляється в пояснювальній записці до планів, у методичних рої*] робках та практичних посібниках.

(Математична модель—кількісна характеристика фонду. ВоїцІ відтворює його оптимальний обсяг, відповідність кількості читачів і можливості використання, галузеву структуру, співвідношенмпі нових надходжень та вибуття літератури тощо^ Для масових біб*| ліотек методичними центрами розробляються умовно-нормативнії показники, орієнтуючись на які кожна бібліотека створює свій ма-| тематичний зразок. Серед цих показників є галузева структури фонду, книгозабезпеченість читачів, обертаність видань тощо.

Під бібліографічною моделлю розуміють перелік конкретних! книг чи інших видів документів, наявність яких обов’язкова для -бібліотеки певного типу чи виду. Такий еталон може реалізовував 1 тися у формі типових каталогів, бібліографічних покажчиків та ін.І Першою спробою утворити бібліографічну модель був покажчик] М. О. Рубакіна «Серед книжок» (1905 р.). Найбільш поширений І у практиці роботи масових бібліотек бібліографічний зразок періо-1 дичних видань (газет і журналів). Деякі ЦБС останнім часом ство*І рюють бібліографічні еталони найцінніших краєзнавчих виданьЛ котрі складають ядро краєзнавчого фонду і які бажано мати в усіх 1 структурних підрозділах системи. Модель цього типу найбільш кон-1 кретна.

( Серед відомих моделей тематико-типологічна посідає особливе 1 місце. Тривалий час вона вважається основним документом, що І визначає тематико-типологічний склад фонду всієї бібліотеки в ці- 1 лому чи окремих її підрозділів. Модель містить перелік галузей І тем 1 різного ступеня деталізації і типів видань, а в межах окремої тема- А тико-типологічної групи — бажану кілекість примірників для при- І дбання творів друку. В практиці такий еталон втілений в тематико- І типологічному плані комплектування бібліотеки. Однак останнім І

г

Іім иисловлюється думка про те, шо така модель занадто гро- |й«і Нею незручно користуватися при замовленні видань і при ЙРниІ складу фонду. Тому деякі масові бібліотеки розробляють кінно типологічний зразок тільки профільної частини докумен- ІІ|ні іамовленні ж видань для його типової частини вони вико- Іниують відповідні класифікаційні ділення таблиць ББК для ІЦНИч бібліотек. Існують і інші способи спрощення цього ета­пні /ціання описової, математичної, бібліографічної та тематико- ЦЛіігічної моделей дає повне уявлення про обсяг і зміст фонду. |йнііюючи одна одну, вони створюють такий образ бібліотечного ІМ\, и якому відтворені усі необхідні його характеристики. Це імііГу не тільки з'ясувати основні напрямки комплектування, І ідплегідь передбачити структуру фонду, обсяг та послідов­ії' процесів обліку, обробки, потурбуватися про необхідні при- ■ІИіііі для його розміщення, розстановки та створення умов для Ьжеїшя усіх документів, що надійшли до бібліотеки.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

І, ;і нких процесів складається цикл формування бібліотечного фонду? Оха- ■||ім\'йте їх. 2. Яке значення має уніфікація і стандартизація основних про- I Циклу створення фонду? Чи має вона розповсюджуватися на всі процеси і ■|ІІІ/ .'І. Які положення та інструкції сприяють уніфікації процесу формування Ііп її ЦБС? 4. Що таке моделювання фонду? Назвіть найпоширеніші моделі Нір'іного фонду. 5. Розкрийте структуру видання «Організація робити ЦБС*. ііін' розділах описані процеси і операції, пов’язані.з формуванням бібліо- рп фонду?

Контрольні завдання

І ,'ІиСіразіть схематично великі і середні процеси циклу формування бібліотеч- Біиінду. що здійснюються в бібліотеці-базі навчальної практики.

і Тисуйте наявність у бібліотеці училища або в ЦБС відомих вам моделей Ійу, • Угрунтуйте вашу думку щодо ефективності їх використання в бібліотеках Ііі ишу.