3. Соціальні чинники зберігання фонду

Неодмінною умовою збереження документів є свідоме, дбайливе п івлення до них як до громадської власності з боку читачів та ОІГіліотечних працівників. Соціальні фактори зберігання фондів Мііють два основних аспекти: робота з читачами з належного став­лення до бібліотечних документів та підвищення відповідальності бібліотечних працівників до їх збереження.

Робота з читачами щодо зберігання фондів ведеться у двох на­прямках: формування у читачів почуття обов’язку і відповідальності На збереження фонду, а також боротьба з порушеннями читачами Правил користування бібліотечними документами. Відповідальність читачів за збереження бібліотечного фонду регламентується різно- ммпітними інструктивними документами про зберігання фонду та правилами користування бібліотекою.

Бібліотекар має вести виховну роботу щодо прищеплення чита­чам розуміння громадського значення бібліотечних фондів, знання правил користування бібліотекою і документами, переконання у не­обхідності виконувати ці правила; особистої зацікавленості в береж­ливому відношенні до фондів; знань, умінь та навиків охайного по- иодження з ними тощо. Виховну роботу у цій справі розпочинають у ранньому дитячому віці і здійснюють постійно і тактовно. Резуль­тат педагогічних зусиль підвищується тоді, коли виховний процес відбувається не тільки в стінах бібліотеки, а й зливається :і іуі'іЩ лями сім’ї, дошкільної установи, школи, вузу, виробничого Ін мін тиву. В усіх формах роботи бібліотека широко спирається ми >и| тацький актив.

При запису до бібліотеки кожного читача у бесіді озипЛпмчМ ють із правилами користування її фондами. Крім того, біля имі|ій| ри видачі розміщують у вигляді плаката правила користуваїши мін ліотекою або оформлюють їх як пам’ятки, закладки тощо.

Бібліотекар навчає читача правилам культури: не перім іншій книгу, не робити в ній поміток і підкреслень, акуратно її пцшн і ставити на місце, слідкувати, щоб вона не забруднилась, не мм ІН в книгу закладки з перших-ліпших предметів, не загинати |'іііні| потрібної сторінки, спотворюючи книгу, не здійснювати копіктимія схем чи графіків за допомогою кальки, неправильно перетрійТІ сторінки тощо. Для виховної роботи з читачами використоиуюм усі наявні засоби: бесіди, стінні газети, наочність, радіо, телеПпчнц ня тощо. Бібліотекарі організовують виставки «Бережи кпіиуї «Книга просить захисту», оформлюють спеціальні кутки з ІіиніНЬ зберігання фонду у відділах обслуговування. Тут розміщують іі|і|і вила користування бібліотекою, накази про виключення читичіи злісних боржників з бібліотеки і обов’язково вказують прі иініЩ читачів-боржників.

Поряд з виховною роботою в бібліотеці здійснюють ряд ПІНІЙ реджувальних заходів щодо запобігання випадків недбалого ііііпін шення до видань чи свідомої їх крадіжки.

Записуючись до бібліотеки (ЦБ, ЦДБ, бібліотеки-філіалу, піп ліотечного пункту, пересувної бібліотеки) відвідувач має пре і иніі ти паспорт або документ, що його замінює. Це дає змогу у іпіншшу необхідності знайти читача за його домашньою адресою. Інколи ии магаються того, щоб кожний читач представив довідку з місті |ИІ боти чи навчання, щоб мати можливість туди звернутися при неї# хідності. В деяких бібліотеках впроваджують і обхідні листки,

На кожного читача заводять читацький формуляр, в якому іі|||

розписується про зобов’язання виконувати правила користуп.н

бібліотекою, до яких відносять — охайне поводження з доку МОЯ тами, повернення їх не пізніше встановленого строку, а при иі|ші| або псуванні повернення рівноцінних за змістом і ціною, чи відиіічі дування в десятикратному розмірі їх вартість. Підпис читичл ні кожний одержаний документ в читацькому формулярі покляли* Н| нього правову відповідальність за зберігання бібліотечного фон і у

Один із запобіжних заходів збереження фонду є вибіркинн# нагляд за читачами, який носить переважно психолого-профіллк і нч ний характер, завданням якого є недопущення крадіжок та нсуи.ш ня фонду. Неконтактний нагляд здійснюють шляхом відповідного розміщення стелажів і шаф із цінними документами поблизу роби чого місця бібліотекаря, а також раціональним плануванням при міщення відкритого доступу так, щоб фонд достатньо проглядиш ч Можливе чергування читацького активу в залах відкритого дос і у ну, застосування для слідкування системи дзеркал, телекамер тині.

Якщо ж у бібліотеці закритий доступ до фонду, то стороннім осо- ь.ім категорично заборонено вхід до фондосховища.

Бібліотечні працівники постійно слідкують за своєчасним повер­ненням читачами взятих документів, щоденно переглядають чи- мцькі формуляри. Видаючи та приймаючи документи, бібліотекар пересвідчується у відсутності пошкоджень книг. Приймання доку­ментів засвідчується підписом бібліотекаря.

Багато турбот завдає бібліотекареві затримка документів, ви- Iданих читачам додому. Читачем-боржником вважають того, хто не І повернув документ в установлений строк або не продовжив строк ■Ного використання. При відсутності з боку бібліотеки відповідної реакції на заборгованість вона інколи переростає в неповернення і документів. Робота з боржниками займає багато часу і коштів.

Нагадування читачам як в усній, так і письмовій формі надси­лають не пізніше 15-ти днів після закінчення терміну повернення книги чи іншого документа і обов’язково реєструють в спеціальному І журналі. Можлива така примітка про нагадування на зворотньому боці читацького формуляра. Якщо читач не повертає книгу, то че­рез 7—10 днів йому надсилають повторне нагадування, де застері­гають, що у випадку неповернення документів в триденний термін бібліотека буде змушена вжити відповідні заходи. Доцільно вказу- Ііати і суму штрафу.

Неповернення читачем документа після двох нагадувань дає ‘імогу бібліотеці здійснити відшкодування збитків через нотаріальну контору (на селі — через виконком сільради).

Бібліотека представляє в нотаріальну контору вимогу, до якої додає формуляр читача, що підтверджує факт видання з бібліотеки книг чи інших документів з приміткою про неповернення їх читачем І у строк після письмового попередження про стягнення з нього вар- I тості книги в десятикратному розмірі при неповерненні або немож­ливості її заміни. Крім цього, бібліотека подає витяг з інвентарної книги про вартість неповерненого видання або довідку букіністич­ного магазину у тих випадках, коли неповернена книга (інше ви­дання) є бібліографічною рідкістю.

У залежності від причини несвоєчасного повернення взятих до- і кументів бібліотека може звернутися в громадські організації за місцем роботи (навчання) або проживання читача, використати органи друку, радіо або телебачення. Крім виховної роботи, що проводить бібліотека в установі, де працює або навчається читач, можна включити до обхідних листків цих установ графи «Районна бібліотека».

У відповідності до законодавства держави особи, які заподіяли шкоду фонду бібліотеки, несуть за це матеріальну, кримінальну або Іншу відповідальність. Згідно з цим громадяни, підприємства, орга­нізації та заклади у випадку втрати бібліотечних документів або нанесення їм непоправної шкоди, зобов'язані замінити їх відповідно такими документами чи визнаними бібліотекою рівноцінними, а в разі відсутності такої можливості — компенсувати в десятикрат­ному розмірі їх вартість, що визначається в установленому порядку.

Читача також можна на певний час позбавити права користущцЯ бібліотекою.

Якщо дії читача не потребують кримінальної відповідальнім ||/ він мусить оплатити бібліотеці нанесений майновий збиток К|і|М того, читач підлягає адміністративній відповідальності у ми пі4І штрафу тощо. Всі відшкодовані кошти бібліотека викорис ШИЇ тільки для придбання та зберігання документів.

Відповідальність бібліотекаря за збереження фонду. Стан мЛи|і| гання фонду обумовлений також відношенням бібліотекаря до гіин їх обов’язків.

На бібліотечних працівників поширюється загальне законними ство, що регулює матеріальну відповідальність робітників і с.н\ н бовців за завданий ними державним та громадським устатнійЩ збиток.

Відповідальність за збереження фонду несуть, за наявносії ІА ньої вини, працівники бібліотек, що мають доступ до нього (типи лість роботи, порушення правил видання документів, невжиття їм обхідних заходів до своєчасного повернення в бібліотеку чи ї .тими творів друку ЧИ інших документів).

Бібліотечні працівники, які заподіяли збиток бібліотеці, несуть певну, або повну матеріальну відповідальність у розмірі прямим» дійсного збитку, але не вище своєї середньої місячної ставки.

Повну матеріальну відповідальність бібліотекарі несуть тілмщ тоді, коли нестача документів викликана діями, що переслідуютм)І у кримінальному порядку, тобто коли встановлено факти роп*|іи дання книг або сприяння розкраданню фонду безпосередньо праній никами.

Керівники бібліотек, їх заступники, керівники структурних ІІІІІ розділів та їх заступники, крім того, несуть матеріальну віднині- дальність у розмірі заподіяного з їхньої вини збитку, але не іншій СВОГО середнього МІСЯЧНОГО заробітку, ЯКЩО збиток бібліотеці І.ІІМІ діяно надмірними грошовими витратами, неправильною постання» кою обліку і зберіганням фондів, невжиттям необхідних заході» л<> запобігання їх розкраданню, знищенню і псуванню.

Відшкодування збитку в розмірі, що не перевищує середні,п|о місячного заробітку працівника, проводиться згідно з наказом алмі ністрації (у даному випадку — директора ЦБС), а керівниками щ їх заступниками — за розпорядженням вищого в порядку підлеглої' г| органу шляхом утримання із заробітку. Наказ адміністрації бібліо­теки чи розпорядження вищого органу має бути видано не пізніше двох тижнів з часу виявлення заподіяного збитку та надісланий длм виконання не раніше як через сім днів після того дня, коли було повідомлено про це працівникові. У випадку незгоди працівник# з фактом або розміром утримання трудовий спір за його поданням розглядає комісія з трудових спорів профспілкового комітету ЛҐМ> народний суд.

Стягнення з бібліотекаря, як службової особи, десятикратної вартості документів, що зникли з бібліотеки, недопустиме. Винят­ком є той факт, коли бібліотекар виступає як читач.

/**

Згідно з існуючим законодавством про Іпжна стягти вартість документів, що знн г, і¹ ^

Ь умови, якщо було виконано всі правий .^^\^:'^5^ав.^с)і ВгіМІЯ бібліотечного фонду. .^Нт,М

пі

-їй

Матеріальна відповідальність не покл

'

ІІІІІ ПІВНИКІВ, ЯКЩО збиток бібліотечному Ч(Г( ■ІЛсутність умов, необхідних для нормаль. т*

Іонного зберігання дорученого їм майна Т ■шості їхньої ВИНИ. _Ч; '(і

Отже, зберігання бібліотечних фондіїз

та

т

складають технологічні та соціальні ф>Ру^ ^

\К^мЧ\'Йн , .№воДШ

ІВрияє забезпеченню довгострокового ко^ ■ц.'ірбницями нашої країни багатьма поко-71*

ьма

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕІ

1. 

   V .IV

   Які основні чинники зберігання фонду? 2. Т Уі-

. А?! І

Щспь на зберігання фонду? Вкажіть шляхи захист^ цу світла. 3. Вкажіть оптимальну температуру і во'Л,

|ц|, Чим шкідливі різкі коливання температури і во/ду^¹ | оптимального рівня? 4. Яким чином досягають у <3} $ - Тірно-гігієнічних умов зберігання фонду? 5. Які ос*_г,А^/МіМ^: І бібліотеці? 6. Якого збитку наносять фонду цв і^л _/ «_г_; у і.¹! ^9ю_ть т (|Ц |'А гризуни? Які профілактичні заходи та засоби їх ^ ^ « Які Лп п'Й

ту проводять бібліотечні працівники з читачами;

Н, Яку адміністративну, матеріальну і кримінальну М

ЛІотечні працівники за стан збереження фонду? її, •

і!

Іт'і *

Контрольне з а в д сі I^і л

1. 

   Г“Є\І л\

   За допомогою психрометра виміряйте тем п^/ м приміщенні бібліотеки училища. Порівняйте здо 61 Показниками температури і вологості повітря у фонЛ

2. Проаналізуйте ситуацію: Оксана К. прий

и £ ^в»»яЖ

⁴\^Д0Ч$ 'І

^«чД VI і ЬчД ^,Н»|.

І, И

Оксана К. прийн* ЦБС. На настійну вимогу директора підписала до иідповідальність за фонд. Через рік виявилася нест з Оксани К. Чи правильно це зроблю

чу вирахували з иксани і\. чи правильно цс ^

у І II. 3.7. Перевірка бібліотечг

1. Значення та строки гьє

Перевірка (переоблік) бібліотечного ф><?/ ^ \

одиниці зберігання з документами індиві\ |] нпипрння в Лонпі Фактичної наявності твот^І, \

мовлення в фонді фактичної наявності твор^ ^\.№^^НДУ^І

Основне завдання перевірки — виявлеу ції обліку творів друку та інших документу ня заборгованості, забезпечення належнотС/

А

*

г«фй^!'

Ьї»

1

розстановці фонду, виявлення документів/,^ реставрації та списання як застарілі, не _/^-^> непридатні для користування. Перевірка ивити конкретних винуватців неправильно/

Кожна бібліотека здійснює перевірку періодично, в строки, ин значені відповідними органами управління бібліотечною сприиоД при передачі фонду від одного відповідального працівника другому та у випадках стихійного лиха (затоплення, пожежа, краліжи» тощо).

Існують такі строки перевірки фондів ЦБС: 1 раз на 5 років контролюються фонди сільських і дитячих бібліотек-філіаліи; І |ім на 7 років — структурні підрозділи ЦБ, дитячі відділи ЦБ, ОІОліи теки-філіали з фондом до 100 тис. пр.; 1 раз на 10 років — сірук турні підрозділи ЦБ, дитячі відділи ЦБ, бібліотеки-філіали :і фон дом понад 100 тис. пр.

Перевірка фонду ЦБС проводиться у відповідності з лериіі'Ці тивним планом, який складається на п’ять і більше років. У ньому зазначають підрозділи ЦБС, фонди яких планують перевіриш м тому чи іншому році, а також строки проведення перевірки ні || підрозділів системи. Після погодження з відповідними оргії НИМИ культури плани затверджує директор ЦБС. Перші примірники мчи нів лишаються в ЦБ, а наступні передаються до районного (місько го) відділу культури для здійснення контролю.

Уся робота з перевірки фонду здійснюється в три етапи: ніді«і товча робота, перевірка фонду, підбиття підсумків і оформлення наслідків роботи.