Былет 8
8.1. Фактори культурного порядку(культура, субкультура, соц.Положення)
Культура явл.-ся тією базою, що формує не лише світовідчування, а і світогляд. Культурне середовище впливає на характер споживання. Виділяють два типи споживання: варварське(людина керується виключно тими утилітарними функціями, які виконує цей товар, напр., одяг захищає від холоду), сакральне(споживач , купуючи товар, приписує йому деякий скритий, сакральний смисл, напр., купуючи одяг, споживачі купуючи одяг, придбають образ, стиль життя, надію на кращі зміни в особистому житті).
На культуру спож.поведінки здійснює сильний вплив соц.положення. Соц.класи можуть бути виділені на основі марксистського підходу-по відношенню до засобів виробництва(пролетаріат, інтелігенція, бупжуазія, селянство), у відповідності з рівнем доходу /по Котлеру(вищий, середній, нищий, які в свою чергу діляться ще на нищий і вищий), по Гільберту і Калю на основі 9 змінних, які розділили на 3 категорії: економічні(професія, дохід, благоустрій), аспекти взаємодії(особистий престиж, круг спілкування, суспільні зв’язки), політичні(влада, класова свідомість, мобільність).
Вплив соц.факторів відображений у теорії розумної поведінки Фішбена і Айзена(те, що безпосередньо передує поведінці, служить тенденцією для здійснення даної поведінки, танденції визначаються 1 чи 2 факторами: відношеннями і суб’єктивними нормами) і теорії запланованої поведінки Айзена(на фрмування поведінки впливає ще й вольовий контроль – ступінь залежності поведінки від волі людини).
Ієрархія нестатків по а. Маслоу. Тріо нестатків д. Макліланда.
А. Маслоу выделил пять основных групп нужд человека. Теория Маслоу определяет пять основных ступеней иерархии человеческих нужд, которые выстроены по важности, начиная с нижнего (биогенные потребности) до верхнего уровня (психогенные потребности). Согласно данной теории, нужды более высокого уровня не будут удовлетворяться до тех пор, пока не будут удовлетворены нужды более низких уровней. Неудовлетворенная нужда нижнего уровня, которую испытывает человек, влияет на его поведение; когда эта нужда удовлетворена, то новая (высшего уровня) возникает и побуждает человека ее удовлетворить. Когда удовлетворена и эта, возникает новая, более высокого уровня и т.д. Главной побуждающей силой является нижний уровень.
Макклиланд выделил три группы нужд.
Потребность власти. Потребность власти – желание индивидуума контролировать себя и свое окружение. Это включает в себя потребность в контролировании других личностей и различных объектов.
Потребность сопричастности. Социально-коммуникативная потребность предполагает, что человеческое поведение сильно подвержено влиянию со стороны желания дружбы, принятия, принадлежности чему-либо. Люди с высокими социально-коммуникативными потребностями стремятся обладать сильной социальной зависимостью от других. Такие люди часто адаптируют свое покупательское поведение к нормам и стандартам групп их общения. Такие люди адаптируют свое поведение в соответствии с референтными группами.
Потребность в успехе, достижениях. Люди с сильной потребностью успеха считают персональное совершенствование конечной целью.