29. Основні рівні буття.

Буття, іноді Суще — одне з найважливіших, найабстрактніших світоглядних понять, до яких дійшло людство в процесі свого розвитку. Розділ філософії, який вивчає буття називається онтологія. Поняття «буття» дає змогу позначити і описати все, що є, все що існує — все. Буття як реальність багатогранна, надзвичайно складна по структурі. Залежно від підстав виділяють різні сфери, рівні і градації буття.

Основні рівні буття:

1 буття речей тіл: буття речей як цілого; буття речей вироблений людиною

2 буття людини: буття людини у світі речей; специфічне людське буття

3 буття духовного ідеального: індивідуальне духовне і обєктивне позаіндивідуальне духовне

4 буття соціального: індивідуальне і суспільне буття.

Головні сфери буття — природа, суспільство, свідомість та розмаїття явищ, подій, процесів, які входять у ці сфери, обєднанні певною загальною основою.

Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є: буття речового, матеріального; буття субєктивного ідеального; буття біологічного живого; буття соціального суспільного.

30. Філософський зміст категорії матерія.

Матерія є причиною усіх причин, не будучи сама обумовлена ніякою причиною Ф. Бекон

Матеріальне — філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме про його обєктивне

існування, незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності наприклад, природа, космос, речовина, закони розвитку тощо.

У найдавніший філософів античного світу вже була думка про першооснову всього існуючого — вода, повітря, вогонь, атом тощо. НЕ УНІВЕРСАЛЬНІ

Анаксімандр першим дійшов до висновку — повинна бути єдина, загальна першооснова. Вона повинна бути всеохоплюючою, безмежною, вічною. апейрон. У Арістотеля, поняття матерії як філософської категорії, котра не має якихось конкретних ознак і є результатом абстрактного мислення людини.

Френсіс Бекон. матерія — це щось загаьне, всеохоплююче

Такий підхід відкидали ті, хто вважав першоосновою всього сущого дух, ідею, абсолютний розум, свідоме начало. єпископ Джордж Берклісвященник.

Матерія, — писав Ф. Енгельс, — є чисте творіння думки і абстракція. Ми відхиляємося від якісних відмінностей речей, коли обєднуємо їх під поняттям матерії. Матерія, як така, не є чимось чуттєво існуючим

Поняття матерії вироблено у філософії для позначення обєктивної реальності, котра дається людині у її відчуттях. Ця обєктивна реальність і є змістом такої філософської категорії, як матерія.

Матерію як поняття не можна ототожнювати з конкретними її видами.

31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.

Визначення категорії матерія — обєктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване і пізнаванне людиною. Рух — це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Рух — це будь-яка зміна, будь-яка взаємодія матеріальних обєктів, зміна їх станів (абсолютне). Спокій — це лише один із моментів руху (де він не спостерігається)+ (відносне). Кількість форм руху безкінечна. Джерело руху — сама матерія. Рух матерії — це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни конкретних якісних станів. (Розвиток – це рух, що показує незворотність змін: прогресивний/регресивний і революція/еволюція).

Простір і час мисляться Ньютоном як реальності, але вони ніяким чином не взаємодіють із матерією, існують самі по собі. Це — метафізичне розуміння простору і часу.

Сучасна наука розглядає простір і час як форми існування матерії. Кожна частинка світу має власні просторово-часові характеристики.

Узагальнюючи історико-філософський досвід осягнення категорій простору і часу, слід вказати на велику кількість їхніх визначень, неосяжне багатство все нових і нових властивостей, їхню дискусійність та гіпотетичність. Простір — це така форма існування матерії, її атрибут, яка характеризується співіснуванням обєктів, їхньою взаємодією (тривимірність, протяжність). Час — це внутрішньо повязана з простором і рухом обєктивна форма існування матерії, яка характеризується послідовністю, тривалістю, ритмами і темпами, відокремленістю різних стадій розвитку матеріальних процесів (одно спрямованість, неминучість).

Матеріалізм підкреслює обєктивний характер простору і часу, невіддільність від руху матерії: матерія рухається у просторі і часі.

Простір і час, матерія і рух невіддільні.