39. Екологічні проблеми і шляхи їх розвязання.

Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, їївзаємооію_із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для життя

Екологічні проблеми — це проблеми,пов’язані з впливом на природне середовище

діяльності людини, що спричинює порушення структури та функціонування природних систем(екосистем, ландшафтів) і викликає негативні соціальні, економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для людини та умов її існування.

З огляду на порушення певних компонентів середовища(чи екосистеми) екологічні

проблеми розділяють на такі основні групи:

1. атмосферні(радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери);

2. водні(вихолощення та забруднення вод, забруднення морів і океанів);

3. геолого-геоморфологічні(інтенсифікація негативних геологічних процесів,

порушення рельєфу та геологічної будови– селі, зсуви, землетруси);

4. земельні, або грунтові(забруднення грунтів, ерозія, вивітрювання, засоленн

5. біотичні(знищення рослинності, деградація лісів, пасовищ, скорочення видового

різноманіття та ін.);

6. комплексні(ландшафтні) — спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення

режимів природоохоронних територій та ін.

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, призвели до революційних змін у житті суспільства. Антропогенний вплив на природу.

Позитивні Більш повне задоволення потреб людей й негативні Забруднення природного середовища явища.

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу.

Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на природу в планетарному масштабі. Екологічне прогнозування стало необхідною умовою. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. Враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити комплексні еколого-економічні експертизи нової техніки і технічних ідей.

40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.

Почуттями називають індивідуально-суспільно створену форму безпосереднього переживання людиною дійсності.

Інтелект — здатність мислення, раціонального пізнання, на відміну від таких здатностей душі, як почуття, воля, інтуїція, уява тощо. Активний процес мислення, який здатний змінювати людину.

Воля — це властивість людської душі цілеспрямовувати діяльність тіла незалежно від безпосередніх фізіологічних потреб власного організму. Психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей. (Воля – це здатність і можливість людини виконувати певні дії. Свобода - відповідальність і вибір. Це почуття усвідомлення люлиною того, що вона й займає своє місце, а не чуже. Свобода волі – це самочинно виконана дія. Сила волі – це здатність і можливість людини підпорядковувати духу свої тілесні бажання)

Память — одна із найважливіших функцій людського мозку. Здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію. Людська память утримує два види інформації: генетичну видову та набуту прижиттєву. (це процес нагромадження, збереження і відтворення раніше сприйнятої інформації)