- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •5. Структура філософського знання.
- •6. Співвідношення філософських і загальнонаукових методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи.
- •8. Основні функції філософії.
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. Філософія життя: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.(консп)
- •26. Структура світогляду.
- •27. Історичні типи світогляду.(консп ---------)
- •28.Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії матерія.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологічні проблеми і шляхи їх розвязання.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції. (можна пошукати якусь кращу відповідь)
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. (Не дуже)
- •57. Істина і правда.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61.Функції мови.
- •62.Поліструктурність мови.
- •64.Об’єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67.Поняття суспільного та соціального у філософії.
- •68.Основні характеристики суспільства.
- •69.Соціальна структура суспільства.
- •70.Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71.Нація як соціокультурний феномен.
- •72.Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73.Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу.
- •75.Цінності як ядро духовного світу.
- •76.Гуманізм філософії.
- •79.Поняття власності та її форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81.Поняття політики.
- •82.Поняття політичної системи та її структури.
- •83.Держава – складова політичної організації суспільства.
- •84.Правова держава та громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86.Масова культура, контркультура та антикультура.
- •87.Поняття цивілізації.
- •88.Традиції і новаторство в культурі.
- •89.Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
89.Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
У процесі розвитку самосвідомості людства у сьогоденні можна побачити, зокрема, дві тенденції. Перша містить ідею про те, що у світі спостерігається процес денаціоналізації людства; що національна культура втрачає своє значення і набуває сили загальнолюдська, світова культура що стосуєтьстя України, то українська мова і шароварна культура, начебто, не є перспективними; що людство у своєму еволюційному розвитку спрямовується до користування кількома найбільш демографічно поширеними мовами, що домінують у світовому інформаційному просторі.
Інша тенденція визначається у тому, що загальнолюдська культура має складатися з барвистої мозаїки національних культур. Різноманітність це життя; одноманітність смерть.
90.Поняття міжкультурної комунікації.
Поняття міжкультурна комунікація є похідною від понять культура та комунікація. Комунікація - це обмін інформацією між складними динамічними системами та їх частинами, які в стані приймати інформацію, накопичувати її та ін.
Комунікація в широкому розумінні соціальне обєднання індивідів за допомогою мови та знаків, встановлені загальнозначимим набором знань для різноманітної цілеспрямованої діяльності. Культура розглядається як загальна, універсальна для суспільства, етносу, нації,система ціннісних орієнтацій, стереотипів свідомості та поведінки, форм спілкування та організації сумісної діяльності людей, які передаються з покоління в покоління.
Міжкультурна комунікація характеризується тим, що при зустрічі представників різних культур кожен з них діє у відповідність з культурними нормами. Класичне визначення дано у книзі Верещагіна та Костомарова «Язык и культура», де міжкультурна комунікація розуміється як адекватне взаєморозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних культур.
Рівні між культурної комунікації:
Міжособистий межличностный рівень комунікації
Міжкультурна комунікація у малих групах
Міжкультурна комунікація у великих групах
Етнічний рівень між локальними етносами, етномовними,
Національний рівень при наявності національної єдності.
Форми міжкультурної комунікації:
Аккультурація - процес та результат взаємного впливу різних культур.
Культурна експансія як форма між культурної комунікації розширення сфери впливу домінуючої культури за першочергові межі чи державні границі. Культурна дифузія як форма міжкультурної комунікації представляє взаємопроникнення культурних рис і комплексів
Культурний конфлікт як форма міжкультурної комунікації зіткнення субєктів культури
