- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення і його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •5. Структура філософського знання.
- •6. Співвідношення філософських і загальнонаукових методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи.
- •8. Основні функції філософії.
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14. Особливості філософії епохи Відродження.
- •15. Філософія Нового часу.
- •16. Класична німецька філософія.
- •17. Своєрідність філософії українського духу.
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії.
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. Філософія життя: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
- •24. Філософські ідеї структуралізму.
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.(консп)
- •26. Структура світогляду.
- •27. Історичні типи світогляду.(консп ---------)
- •28.Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії матерія.
- •31. Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34. Поняття природи.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37. Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологічні проблеми і шляхи їх розвязання.
- •40. Інтелект, почуття, память і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції. (можна пошукати якусь кращу відповідь)
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •54. Проблема істини в теорії пізнання.
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини.
- •56. Проблема критеріїв істини. (Не дуже)
- •57. Істина і правда.
- •59. Основні форми наукового пізнання.
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61.Функції мови.
- •62.Поліструктурність мови.
- •64.Об’єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67.Поняття суспільного та соціального у філософії.
- •68.Основні характеристики суспільства.
- •69.Соціальна структура суспільства.
- •70.Сім’я як соціальна ланка суспільства.
- •71.Нація як соціокультурний феномен.
- •72.Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73.Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу.
- •75.Цінності як ядро духовного світу.
- •76.Гуманізм філософії.
- •79.Поняття власності та її форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81.Поняття політики.
- •82.Поняття політичної системи та її структури.
- •83.Держава – складова політичної організації суспільства.
- •84.Правова держава та громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85.Поняття культури.
- •86.Масова культура, контркультура та антикультура.
- •87.Поняття цивілізації.
- •88.Традиції і новаторство в культурі.
- •89.Співвідношення національного та загальнолюдського у культурі.
- •90.Поняття міжкультурної комунікації.
68.Основні характеристики суспільства.
Термін «суспільство»: 1. Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. 2. Та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів.3.Сукупність усіх соціальних організмів, що існували ж існують на земній кулі, тобто все людство в цілому.4.Суспільство певного типу взагалі, наприклад, феодальне, індустріальне.
Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономірності його функціонування, розвитку – це головне завдання соціальної філософії.
Суспільство – частина обєктивного світу, відносно відокремлена від природи форма життєдіяльності людей, що історично розвивається.
На думку Платона, суспільство є обєднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному.
За Арістотелем, суспільство є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини.
Найістотнішою ознакою людської життєдіяльності є її свідомий характер. Соціум є особливий спосіб життя людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний звязок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури.
Таким чином, суспільство – це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об’єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.
Складовими елементами суспільства є:1) соціальні зв'язки і відносини; 2) соціальні дії і взаємодії; 3) соціальні цінності і норми.
Основні рівні суспільства:1)Мікрорівень (рівень окремо взятого індивіда); 2)Мезорівень (рівень соціальних груп і соціальних інститутів); 3)Макрорівень (рівень суспільства в цілому).
69.Соціальна структура суспільства.
Соціальна структура суспільства – ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, обєднаних стійкими звязками і відносинами.
2 підходи: класовий не обовязково за економічним показником, скоріше за народженням та стратифікоівний за певними критеріями: влада, престиж, освіта, прибуток.
Соціальна структура суспільства:
1. соціально-територіальна підструктура – територіальні спільноти
2. соціально-професійна підструктура – професійних
3. соціально-класова підструктура – верстви групи
4. соціально-етнічна підструктура – історичні спільноти людей
5. соціально-демографічна підструктура – зумовленна статтю, віком
У широкому розумінні соц структура суспільства – це будова суспільства взагалі, система звязків між усіма його складовими елементами, якими є люди, соціальні ролі та статуси, соціальні спільноти та інституції.
У вузькому розумінні соц структура суспільства — це лише соціально-класові та соціально-групові спільноти, їхні взаємовідносини.
Соц. структура суспільства – це його будова, де кожний елемент(клас, верства, соціально-етнічна демографічна чи професійна група) обєднаний спільністю інтересів і об’єктивно відрізняється від інших своїм специфічним місцем у суспільстві.
