36. Поняття біосфери і ноосфери.

1875 Едуард Зюсс — вчений у межах Земної Кулі виділив декілька структурних частин — оболонок, які назвав геосферами. Одна з геосфер отримала назву біосфера.

Філософські погляди Володимира Івановича Вернадського перший Президент Академії наук України Формулює ідею ноосфери у дусі українського світорозуміння: у центрі — особистість. Можливість безсмертя особи. Розробляє концепцію ноосфери, що стала основою нової системи поглядів — антропокосмоцентризму.

Струнке вчення про біосферу було розроблене у 1926 році B.I. Вернадським — це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів, це глобальна єдина система Землі, де існує або коли-небудь існувало

життя і весь основний хід геохімічних та енергетичних перетворень визначається життям.

Рівні речовин біосфери: 1 жива речовина; 2 біогенна речовина — створені організмами; 3 нежива — живі організми участі не брали; 4 біокістякова речовина; 5 радіоактивні речовини; 6 розсіяні атоми; 7 речовини космічного походження метеорити.

Ноосфера — це біогеохімічне поняття, що відображає коеволюцію людства та біосфери. Це принципово нова система світосприйняття розвитку людства, вимагає нового типу людини — людини ноосфери: вільної, незалежної від інших організмів. Сучасна людина — гетеротрофна, тобто існує за рахунок зелених рослин. Нова ж людина має бути автотрофною. Ще одна передумова формування ноосфери — синтез науки, моралі, мистецтва та філософії. Концепція ноосфери поліфонічна: охоплює природознавчий, суспільний, філософський і суспільно-моральний аспекти.

37. Поняття глобалізації та форми її існування.

Глобалізація ( від англ. «Global» -всесвітній ) -термін, який використовується для

характеристики сучасних економічних, соціальних, політичних, торгових, фінансових,

транспортних, трудових, міграційнх, інформаційних, комунікаційних таі інших процесів

всеохоплюючого(всесвітнього) характеру.

Глобалізація 60-ті рр XX століття Е.Ласло, Д.Медоуз, М.Месарович та інші. розширення світових соціальних звязків, які зєднують віддалені регіони таким чином, що місцеві події розвиваються під впливом подій, які відбуваються за багато миль від них Е.Гідденс; — Глобалізацію можна уявити як процес обєднання людства в єдиний світовий організм. В поняття глобалізація входить розширення, поглиблення і прискорення взаємозалежності у всіх аспектах сучасного суспільного життя.

Форми глобалізації: Політична глобалізація, Фінансова глобалізація, Культурна глобалізація, Глобалізація і навколишнє середовище.

Рушійні сили глобалізації:

- подолання нерівномірного розміщення ресурсів

- природно-кліматичні і економіко-географічні відмінності

- досягнення транспорту і комунікацій

- наростання відкритості ринків і мн відносин

- прискорення темпів технологічних нововведень;

- кооперація зусиль багатьох держав.

38. Глобальні проблеми сучасності.

Глобальні проблеми — торкаються всіх країн світу.

- Війна — мир; — Проблема міжнародного тероризму; — Проблема довкілля. Екологічна; — Енергетична проблема; — Продовольча проблема; — Економічні проблеми; — Світовий океан; — Проблема космосу

Універсальні проблеми — якщо не вирішити їх сьогодні, то завтра можуть стати глобальними.

- Демографічна; — Проблема захворювань; — Міжнародна злочинність; — Проблема стихійних лих

Глобальні проблеми мають подвійний соціоприродний характер. Вони водночас і природні, і соціальні.

Вирішення цих проблем має багато аспектів. Головні з них сформульовані уЦілях

розвитку тисячоліття, ухвалених Генеральної Ассамблеї ООН у2000 р.:

1. Ліквідувати злидні і голод 2. Забезпечити загальну початкову освіту для всіх 3. Забезпечити рівність прав чоловіків і жінок 4. Скоротити дитячу смертність 5. Поліпшити охорону материнства 6. Посилити боротьбу з ВІЧ/СНІД, малярією та іншими хворобами 7. Забезпечити екологічну стійкість 8. Сформувати глобальне партнерство для розвитку

До цього треба додати проблему військових конфліктів і тероризму, що теж має ознаки глобальності. Зауважимо, що справжні корені цих явищ мають екологічну природу й означають(принаймні у своїй першооснові) боротьбу за життєвий простів і природні ресурси.