3.1. Функції сім’ї.

1. Якщо молоде подружжя прагне досягти кращого взаєморозуміння можна попрохати їх окремо одне від одного проранжувати за значущістю функції сімї.

2. Потім зводимо результати разом:

Функції сімї.	Погляд чоловіка	Погляд жінки
економічна
регулятивна
репродуктивна
сексуальна
виховна
комунікативна
рекреативна
психотерапевтична
інша

2. Психолог звертає увагу подружжя на їх подібність, як на ресурс єдності та спілкування.

3. Щодо тих функцій, які відрізняються за рангами, подружжя має домовитись, яким чином та хто саме здійснювати турботу про ці функції.

Важливою характеристикою сім’ї є її структура — склад і кіль­кість членів сім’ї, а також система сімейних взаємин, що включає стосунки спорідненості, влади й авторитету, зв’язки горизонтальні (чоловік — дружина) і вертикальні (батьки — діти), рольову взаємодію як сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів.

У структурі сім’ї розрізняють структуру сімейних ролей, сімейні під­системи і межі між ними, що є своєрідними механізмами, за допомо­гою яких сім’ї виконують свої функції.

Структура сімейних ролей диктує членам сім’ї що, коли й у якій послідовності вони мають робити, вступаючи у взаємовідносини. По­вторювані взаємодії зумовлюють стандарти взаємодій, які, у свою чергу, визначають, з ким і як взаємодіяти. Так, роль матері передбачає насамперед виховання дітей. Стандарти взаємодій (норми) регламен­тують Ії поведінку, тобто коли заохочувати або коли карати дитину. Якщо мати погано виконує свою роль, порушує норми взаємодій, це тягне за собою соціальні санкції — зовнішні (осудження оточуючих) або внутрішні (коли мати відчуває, що не любить дитину і картає себе за це).

Сімейні підсистеми — це диференційована сукупність сімейних ролей, що передбачає вибіркове виконання сімейних функцій.

У кожній сімейній підсистемі існують певні правила, які визначають, хто і як виконує сімейні функції, тобто зовнішні (сімейні) та внутрішні (індивідуальні) межі сім’ї. Наприклад, батьківська підсистема передба­чає прийняття певних рішень щодо дитячої підсистеми. Інші системи розрізняють за ознаками статі, віку, цінностей та інтересів. Таким чином, члени сім’ї можуть бути учасниками одразу кількох сімейних підсис­тем — батьківської, подружньої, дитячої, чоловічої, жіночої тощо [14].

У подружній підсистемі розрізняють чотири основні подружні ролі — „сексуальний партнер”, „друг”, „опікун”, „захисник”, під час ви­конання яких реалізуються відповідні потреби: сексуальні, побутові, потреби в емоційному зв’язку, теплих стосунках, опіці. При цьому ха­рактер подружніх стосунків багато в чому визначається взаємодоповнюваністю цих ролей (наприклад, якщо в одного з партнерів сильно виражена потреба в захисті, інший має відігравати роль захисника для задоволення цієї потреби).

Згідно з іншою класифікацією існують подружні ролі традиційні, товариські та ролі партнерів, від узгодженості яких залежать особли­вості взаємин подружжя. Так, традиційні ролі передбачають з боку дружини народження і виховання дітей, створення домашнього затиш­ку і ведення домашнього господарства, пристосування до залежності і терпимість до обмеження сфери діяльності. З боку чоловіка вима­гається прийняття основних рішень, підтримка сімейної влади і конт­роль, економічна безпека і захист сім’ї, емоційна вдячність дружині за пристосування до залежності.

Товариські ролі потребують від подружжя забезпечення мораль­ної підтримки і сексуального задоволення, жвавого і цікавого спілку­вання один з одним і оточуючими.

Ролі партнерів потребують і від дружини, і від чоловіка економіч­ного внеску в сім’ю згідно з розміром заробітку, спільної відповідаль­ності за дітей, участі у веденні домашнього господарства і розподілу правової відповідальності.

Розглянемо найтиповіші сімейні ролі для подружжя [8].+

1. Відповідальний за матеріальне забезпечення сім’ї. Така роль визначає комплекс обов’язків, пов’язаних із забезпеченням сім’ї необхідним рівнем добробуту.

2. Хазяїн-господарка. Виконання цієї ролі передбачає організацію і ведення домашнього господарства.

3. Відповідальний за підтримку родинних зв’язків. Реалізація цієї ролі забезпечує організацію спілкування з родичами, участь у сімейних ритуалах і церемоніях.

4. Організатор сімейної субкультури. Ця роль орієнтує на форму­вання у членів сім’ї певних культурних цінностей, інтересів і за­хоплень.

5. Організатор розваг. Виконання цієї ролі припускає ініціацію й організацію життєдіяльності сім’ї у сфері дозвілля.

6. Сексуальний партнер. Ця роль пов’язана з проявом активності у сфері сексуальних стосунків.

7. Відповідальний по догляду за дитиною. Виконання цієї ролі передбачає забезпечення дитині фізичного і психічного ком­форту в перші роки її життя.

4. Вихователь. Ця роль передбачає розвиток особистості дитини.

4. Сімейний „психотерапевт”. Ця роль включає дії, спрямовані на розв’язання особистісних проблем членів сім’ї.

Розподіл ролей у сім’ї може змінюватися залежно від обставин (народження дитини), особливостей професійної кар’єри тощо.