Ветеринарно-санітарний захист

Свинарські підприємства відносять до підприємств закритого типу, куди забороняється вільний вхід стороннім особам. Спеціалісти ветеринарної медицини організовують суворий контроль за епізоотичним станом і при необхідності, проводять профілактику інфекційних та інвазійних захворювань свиней.

Обслуговуючому персоналу дозволено вхід на ферму лише через санітарний пропускник, а заїзд транспорту — через постійно діючі дезбар’єри довжиною 9 м, шириною — 2—3, глибиною — 0,3 м.

При вході у приміщення, на прохідну, в кормоцехи та інші виробничі споруди необхідно обладнувати для дезинфекції дезкилимки, які треба постійно зволожувати 2%-ним розчином їдкого натру.

Система ветеринарного захисту передбачає поділ ферми на дві зони: А — виробнича, В — господарська. У виробничій зоні розташовані свинарники для утримання свиноматок першої стадії поросності, свинарники для поросних свиноматок, свинарники для

Таблиця 90

Нормативи виходу гною та сечі від однієї тварини за добу

відлучення поросят, поголів’я на відгодівлі, ветеринарний, забійно-санітарний пункти, ветлабораторія, ділянка для прогулянок. На репродукторних фермах для утримання хворих тварин та для підозрюваних на інфекційні захворювання повинен бути передбачений ізолятор з розрахунку 1 % від кількості дорослого поголів’я. За межами виробничої зони на віддаленій ділянці не менше ніж на 1000 м споруджують приміщення для карантинування тварин. У господарській зоні розташовані кормоцех, складські споруди, гараж, сховище ПММ, естакада для вантажних автомобілів, авто-ваги.

Територію, виробничої і господарської зон обгороджують парканом. Кожна ферма повинна мати гноєсховища відкритого, закритого типу або незаглиблені та заглиблені. Розміри їх розраховують від кількості свиней та добового виділення екскрементів (табл. 90).

Дезинфекція, дезинсекція, дератизація. Невід’ємною ланкою у загальному комплексі ветеринарно-санітарних заходів є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

Дезинфекція — це комплекс заходів, спрямованих на знешкодження у зовнішньому середовищі патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, запобігання захворюванням людини і тварин. Вона може бути профілактичною і примусовою, що являє собою поточну та заключну.

Профілактична — це дезинфекція, яку проводять з метою запобігання нагромадженню і поширенню інфекційного начала у приміщеннях для тварин-перед введенням їх в експлуатацію або після завершення технологічного циклу (відлучення, вирощування, відгодівля тощо) та перед розміщенням у спорудах свиней, нової виробничо-вікової групи.

Залежно від прийнятої технології утримання свиней і типу підприємства застосовують вологісну, аерозольну, або газову дезинфекції.

Вологісний метод дезинфекції дуже поширений. Знезаражуючий ефект залежить від хімічних засобів і температури навколишнього середовища. Практика свідчить, що дезинфекцію в зимовий період необхідно проводити в утеплених приміщеннях і обов’язково, теплими розчинами, підігрітими до 70—80 °С.

Аерозольний метод. Дезинфекцію проводять у присутності тварин або без них. Обов’язкова вимога при використанні аерозолів, що складаються з формаліну, креоліну або ксилонафту, — це герметизація приміщень, температура повітря 17—22 °С і відносна вологість 60—75 %. Для одержання аерозолів готують суміш: 3 частини формаліну, по 1 частині креоліну та ксилонафту. У присутності тварин дезинфекцію рекомендовано проводити гіпохлоритом, перекисом водню, щавлевою, яблучною кислотами тощо.

При відсутності механічних розпилювачів дезинфекцію проводять 30—40 %-ним розчином формальдегіду з розрахунку 30 мл на 1-м³ приміщення. З цією метою беруть 20 мл формаліну і 20 г хлористого, вапна, з вмістом у ньому не менше 25 % активного-хлору. Розрахункову кількість хлорного вапна вносять у металеву місткість, куди додають, помішуючи, формалін. Експозиція — 12 год при відносній вологості повітря у приміщенні не менше 80 %.

Дезинфекція газами — застосовують для знешкодження патогенних мікроорганізмів у герметичних приміщеннях, камерах, під плівкою. Достатня знезаражуюча дія на мікроорганізми настає при наявності вологи і підтриманні температури в свинарниках не менше +15 °С. У ветеринарній практиці для дезинфекції використовують формальдегід, хлор, бромний метил.

При виборі хімічних засобів враховують їх бактерицидну дію. Вони не повинні мати стійкого неприємного запаху, не псувати обладнання, добре розчинятися у воді, бути економічно вигідними.

Поточну дезинфекцію проводять з дня появи у господарстві першого випадку захворювання, а також при черговому дослідженні хворих свиней у строки, передбачені інструкцією по боротьбі із заразними хворобами. Дезинфекції підлягають інвентар, підстилка, взуття, спецодяг, гній тощо.

Заключну дезинфекцію застосовують перед ліквідацією карантину. Знезаражуванню підлягають свинарники і територія довкола них, предмети догляду за тваринами, транспорт, спецодяг, стічні рідини, гній.

Після завершення технологічного циклу дотримують принципу: «все зайнято — все пусто». Він є складовою частиною загального технологічного процесу і ґрунтується на таких складових:

одночасне звільнення свинарників від тварин;

проведення вологісної дезинфекції підлоги, годівниць, залишків кормів, гною 2 %-ним розчином лугу (експозиція 2 год у теплий період, 4—6 год — у зимовий період року);

очищення і ремонт, герметизація свинарників, відключення освітлення, вентиляції та опалення;

аерозольна дезинфекція з допомогою АГ-УД-2 або ДАГ-2;

витримка приміщень на санітарному розмежуванні: для поросних — 3 дні; поросят при відлученні — 4, для молодняка на. відгодівлі — 2 дні;

включення в зимовий період вентиляції .та опалення за 10—12 год до розміщення свиней.

Для зниження бактеріальної забрудненості та поліпшення санітарно-ветеринарного стану протягом року в плановому порядку підлягають санації: свинарники для опоросу — 4—5 разів; для поросят при відлученні — 4—6; для ремонтного молодняка, холостих і поросних свиноматок, кнурів, поголів'я на відгодівлі — 2 рази.

Дезинфекцію приміщень рекомендовано робити лише тоді, коли після очищення добре видно структуру будівельного матеріалу. При негативній епізоотичній ситуації санацію приміщень проводять у міру необхідності.

Передпускову дезинфекцію свинарських підприємств роблять після закінчення їх будівництва. Для дезинфекції методом зрошення використовують 2%-ний розчин формальдегіду або 2%-ний розчин їдкого натру, розчин гіпохлориту з вмістом 2 %-ного активного хлору. Зазначеними розчинами зрощують поверхню з розрахунку 1 л/м², експозиція — 3 год.

Приміщення для холостих і поросних свиноматок дезинфікують кожен раз після звільнення їх від тварин. Станки для кнурів знезаражують кожного місяця в санітарний день, а станки для взяття сперми — щоденно. З цією метою застосовують 2 %-ний розчин хлораміну, 4 %-ний теплий розчин їдкого натру, 6 %-ний теплий розчин демпу. Норма витрати розчинів — 0,5 л/м² поверхні, експозиція — 2 год.

Приміщення для опоросу та вирощування дезинфікують після звільнення їх від свиней.

Для знезаражування гнойових каналів застосовують 8 %-ний розчин формальдегіду, їдкого натру і демпу з розрахунку 1 л/м², експозиція 1 год.

На свинарських комплексах коридори і галереї дезинфікують, коли потрібно перегнати свиней з одного цеху в інший. Кормопроводи після роздавання кормів щоденно промивають водою, а дезинфікують один раз у 7 днів. Систему кормопроводів заповнюють 0,5 %-ним розчином формальдегіду або дезмолу на 1,5—2 год, а потім промивають водою. Лінію з роздаванням ЗЦМ після кожної, годівлі миють теплою водою протягом 4—5 хв, потім 7—8 хв гарячою і до наступної годівлі залишають наповненою водою. Один раз у 10 днів її дезинфікують.

Дератизація (від лат. de — відмова і rattus — пацюк) — комплекс заходів, спрямованих на знешкодження гризунів, що являють небезпеку в епізоотичному та епідеміологічному відношенні і завдають значних економічних збитків. Достатньо. вказати, що кожний день пацюк споживає 40—60 г кормів, або протягом року 20 кг. Домашня миша за добу з'їдає 4—5 г корму, що за рік становить 1,8 кг кормів. Гризуни є перенощиками понад 60 захворювань інфекційного та інвазійного походження. Основними у боротьбі з гризунами є:

1. Профілактичні заходи. Вони спрямовані на створення умов, що позбавляють гризунів корму, води, сховищ, здатності до відтворення. У зв'язку з цим щоденне підтримання чистоти в приміщеннях, прибирання гною, кормових залишків, непотрібної тари є основними профілактичними заходами. Зернофураж треба зберігати в герметичних, зроблених з міцних матеріалів, приміщеннях. Серед населення необхідно вести виховну роботу, спрямовану на боротьбу з гризунами в особистих господарствах.

2. Винищувальні заходи включають хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів для дератизації застосовують отрути-антикоагулянти: зоокумарин, дифенацин і фентолацин, крисид, фосфід цинку, ратиндан. Як принаду використовують хліб, борошно, каші, варену картоплю, м'ясні й рибні фарші, насіння соняшнику. Принади перемішують з отрутою, але готують їх безпосередньо перед застосуванням. Щоб привчити пацюків до вживання принад, необхідно протягом 3—5 днів розкладати неотруєні принади в місцях, де потім буде покладено отруєні.

При використанні біологічних методів застосовують бактерії, небезпечні для тварин і безпечні для людей, що викликають зараження і загибель гризунів. До таких препаратів відносять бактокумарин, що містить в собі живі бактерії тифу гризунів і натрієну сіль зоокумарину. Принади з бактокумарином по 50—100 г розкладають у місцях скупчення гризунів протягом 2—3 днів.

До механічних засобів знешкодження гризунів відносять верші і пастки, кількість яких залежить від наявності гризунів. Їх кількість визначають за масою з'їденого корму (принад) за ніч на площі 100 м². Якщо з'їдено 0,5 кг принад і знайдено понад 5 нір, то заселеність гризунів велика, якщо 0,1 кг і 1—2 нори — слабка.

Дезинсекція — це комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з комахами. При масовому заселенні мух у тваринницьких приміщеннях добові прирости знижуються на 20—25 %. Мухи — перенощики сибірки, туберкульозу, бруцельозу, рожі. На поверхні тіла мух є понад 130 видів різних мікроорганізмів, а в організмі — до 28 млн, де вони виживають до 30 діб. Поряд з крилатими комахами (мухи, комарі, ґедзі) значної шкоди тваринництву завдають ектопаразити (воші, кліщі, блохи), що є перенощиками рожі, хвороби Ауєскі, паратифу й інших інфекційних захворювань.

До загальних заходів боротьби з крилатими комахами слід віднести підтримання чистоти в приміщеннях і на території. Не допускати нагромадження гною та кормових, залишків, кожен день проводити механічне очищення станків і проходів. У вечірні години влітку мухи сідають на стіни-приміщення з південно-східного боку.

Рекомендовано у ці години доби зачиняти ворота і двері з цього боку, натягувати металеву сітку. Гній необхідно вивозити у гноєсховища, які обладнувати за 200 м від житлових споруд і тваринницьких приміщень. Для підтримання біотермічних процесів гній змішують із соломою, торфом у співвідношенні 1:4.

Комах знищують хімічними засобами у вигляді розчинів, емульсій, порошків, дуетів. Зовнішні стіни, огороджуючі конструкції обробляють 1 %-ним водним розчином хлорофосу, 0,5 %-ною емульсією трихлорметафосу з розрахунку 100 мл/м² поверхні. Повторну обробку проводять через 2 тижні. При задовільній герметизації свинарників їх обробляють інактицидними аерозолями гексахлоранових шашок з розрахунку 3 г/м³ приміщення, олійними інсектицидними аерозолями з 6 %-ного розчину технічного гексахлорану на соляровому маслі або дизпаливі в кількості 40 мл/м³ приміщення — експозиція 2,5—3 год. Свиней розміщують у приміщеннях після їх тривалого провітрювання.

Гній, різне сміття, заболочені ділянки ґрунту обробляють 3 %-ною емульсією з 50 %-ного концентрату поліхлорпінену, 0,1 %-ною емульсією трихлорметафосу. Витрати препаратів становлять 4 л/м² поверхні. Для запобігання розмноженню мух у місцях вигрібання ям наведені засоби застосовують з розрахунку 0,2 л/м², поверхні через кожні 2 тижні.

Скупчене утримання свиней призводить до масового поширення вошей, особливо в осінньо-зимово-весняний період. Вони найчастіше паразитують в молодих свиней на шкірі біля вух, на лопатках, спині. Вони порушують цілісність шкіри, в цих місцях атрофуються сальні залози. Для боротьби з педикульозом свиней їх обробляють інсектицидними препаратами.