Процес роздавання кормів автоматизований.

Таблиця 92

Машини, агрегати і комплекти обладнання для приготування кормів

МЕХАНІЗАЦІЯ ВИДАЛЕННЯ І ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ

Видалення гною складає більше 50 % всіх затрат праці по нагляду за поголів'ям тварин. На фермах і комплексах використовують транспортерний, гідравличний і самостічний засіб видалення гною.

Успішно застосовують шкребковий транпортер ТС-1 з обладнанням каналів, над якими настилають щільову підлогу (табл. 93, 94).

Гній з каналів поступає до центру свинарника і скидається в поперечний канал, який проходить через декілька свинарників, розташованих у ряд. У поперечному каналі з допомогою аналогічного транспортеру гній поступає у гноєзбірник, з якого ковшовий гноєнавантажувач НКП-30, або шнековий насос НШ-50 вивантажує його у транспортні засоби.

У свинарниках-маточниках при обладнанні відкритих каналів для прибирання гною використовують скребкові транспортери ТСН-160, ТСН-3Б і ТСН-2Б. Горизонтальний транспортер подає гній до нахиленого і з нього в автосамоскиди або тракторні самоскидувальні причепи.

Таблиця 93

Рекомендовані мінімальні параметри щільової підлоги групового станка

Таблиця 94

Рекомендовані параметри решіток щільової підлоги

Для прибирання гною з-під щіливих підлог також застосовують гідравличні системи. Гній у каналах змивають за допомогою змивних насадок, установлених на початку каналу або через 10—20 м. Вода під натиском 0,5 МПа поступає через розподільчу сітку із смивної магістралі.

Розроблена, також безканальна змивна система, яка передбачає кожний змив гною водою з зони дефекації свиней спеціальними пристроями з форсунками при тиску більше 1 МПа. При цьому зона дефекації розташована у станку нижче лігва на 0,05—0,16 м. Змитий гній стікає у каналізаційну систему від неї у самостічний магістральний колектор з азбоцементних труб діаметром не менше 0,4 м. Широке розповсюдження одержала самостічна система видалення гною з свинарників. Вона проста у роботі, відповідає ветеринарно-санітарним вимогам і витрати води у неї набагато менші, ніж у гідравличній (табл. 95).

Таблиця 95

Параметри елементів систем гнієвидалення

Свіжий свинячий гній вносити у ґрунт не бажано, тому що його слід піддати переробці. Існують такі засоби переробки рідкого свинного гною:

розподіл на тверду і рідку фракції з метою використання кожної в якості добрива;

біологічна обробка рідкої фракції методом аерування для зниження біологічної потреби у кисні. Потім її використовують для зрошування полів, або у разі необхідності скидають у місцеві водоймища;

спеціальна біохімічна і теплова обробка фекалій для використання у якості кормового продукту;

виготовлення торфогнійно-мінеральних компостів. Розподіл гною на фракції проводять з допомогою механізованої поточної лінії, яка складається з віброгрохоту ГИЛ-32, шнекового пресу ВПО-20, насоса НЖН-200, змішувача лопастного, транспортера стрічкового.

Тверду фракцію гною вологістю 65—70 % складають у бурти, на 3-й день у них починається біотермічний процес, температура при цьому підвищується до 70 °С і утримується на такому рівні протягом 3 міс. У гною гинуть гельмінти, вбачають схожість насіння бур'янів. Тверду фракцію можна також змішувати з торфом і мінеральними добривами для приготування компостів. У рідкій фракції залишається 2—3 % твердих часток гною і 30 % яєць і лічинок гельмінтів. Тому її не можна використовувати у необробленому вигляді.

МЕХАНІЗАЦІЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ФЕРМ І ПОЇННЯ СВИНЕЙ

Свинарська ферма — (комплекс) повинен бути забезпечений водою питневої якості, яка відповідає вимогам діючого стандарту «Вода питна».

Піднімання і подавання води здійснюють відцентровими і вихровими насосами та іншими водопідіймальними пристроями. Більш надійними у роботі є занурювальні електронасоси. Промисловість постачає автоматичні водопідіймальні установки БУ-5-30 з вихровим насосом для шахтних колодязів (глибина до 15 м), виробничою спроможністю 5 м/г з тиском 30 м; ВУ-7-65 з занурювальними електронасосами для свердловин 150 мм і глибиною до 65 м виробничою спроможністю 7 м³/г.

Для подачі води на господарчо-питні потреби ферма повинна бути обладнана водопровідом. Для збереження запасів води і створення тиску у системах водопостачання ферм будують збірно-блочні металеві водонапірні башти типу БР-1 з металевими ємкостями і залізобетонними опорами. Ємкість баків першого типу веж становить 15 м³, 25 і 50 м³ при висоті їх встановлення 8—30 м, другого відповідно 100 м³, 200, 300 м і 18—30 м. При виборі баків і висоти встановлення водотисневих веж керуються кількістю обслуговуючого поголів’я одночасного розташування (табл. 96).

Таблиця 96

Добова потреба у воді, л

Технологічні потреби включають приготування кормів, мийку обладнання, прибирання виробничих приміщень, постачання в котли пароутворювауня, прибирання гною гідравлічним методом.

Для напування свиней використовують самоочищувальні одночашкові автонапувалки ПСС-1 і сискові ПВС-1, ПБП-1, автонапувалки ПСС-1 і ПБС-1 використовують для дорослого поголів'я, а напувалку ПБП-1 — для відлучених поросят і поросят-сисунів. На промислових комплексах у відтворювальних відділеннях для поросят-сисунів встановлюють автонапувалки з комплекту обладнання КСП-108.

Тиск води у системі водопостачання повинен бути не нижче 0,1 МПа. Температура води для поросят-сисунів і відливних складає 16—20 °С, для дорослих свиней у холодну пору року — 10—16, у теплу — не нормується.

Напувалки для поросят-сисунів закріплюють на висоті від підлоги 0,3 м, відлучених поросят — 0,45, молодняк що на відгодівлі — 0,45, дорослих маток і кнурів — 0,65—0,75 м. При груповому утриманні свиней сискові і чашечні напувалки (одна на 10—12 гол.), встановлюють над щільову підлогу біля перегородки.

При індивідуальному утриманні підсисних свиноматок, сискову напувалку встановлюють над годівницею, а чашкову-поряд, для поросят-сисунів — над щільовою частиною підлоги.

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЇ СВИНАРНИКІВ

Свинарники повинні бути обладнані системою опалення і вентиляції для підтримання певних оптимальних параметрів повітря та його чистоти, температури і вологості.

Для подавання зовнішнього повітря у приміщення використовують вентилятори різних марок. У зимовий період притокове повітря нагрівають при допомозі електричних, парових і водяних калориферів, а також теплогенераторів ТГ-ІА,ТГ-І,5,ТГ-2,5А з виробничою потужністю відповідно 6, 10—15 і 15 тис. м³/г.

Комплекти приточно-витягальних установок ПВУ-4, ПВУ-6 і ПВУ-9, забезпечують автоматичне підтримання завданої температури повітря у приміщенні і регулювання повітряобігу в залежності від зовнішньої і внутрішньої температур з продуктивністю подачі на притоці повітря відповідно 4, 6 і 9 тис. м³/г.

У свинарниках-маточниках все частіше використовують електронагрівальні підлоги, килими і лампи. Площа підігріваємої підлоги 1,0—1,5 м на станок, а температура поверхні підлоги 30 °С(±2) з наступним послідовним зниженням її до відлучення поросят до 22 °С.

Загайна потужність електнонагрівального обладнання для свинарника маточника на 120 станків становить 40 кВт.

МОНТАЖ І ВИКОРИСТАННЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ

Невірний монтаж, незадовільно обслуговуванням причиною значної кількості технічних неполадок на усунення яких потрібні затрати праці, матеріалів і запасних частин. Із-за частих несправності технічних засобів погіршується технологія виробництва продукції.

Всі роботи з монтажу машин і обладнання здійснюють згідно проекту і технічним умовам на монтаж, спеціальними вказівками. Машини встановлюють на підлозі, фундаментах або помостах і рамах, верхню площину яких перевіряють по рівню. Монтаж машин і обладнання включає підготовку і встановлення їх на робочому місці і наладку на експлуатаційний режим.

На машинах повинні бути захисні огорожі усіх частин, що крутяться перед пуском у експлуатацію кожної машини необхідно ще раз оглянути, всі рухомі частини, перевірити відсутність пошкоджень або сторонніх предметів на машині.

Особливо слід перевірити затяжку різьбових з'єднань, змащення всіх частин, які труться і перевірити наявність мастильного матеріалу у мастильницях.

Електродвигуни повинні бути чистими і сухими, торці заліза електомагнітних пускачів — чистими від мастила.

Машини і установки спочатку обкатують на холостому ході, а потік під навантаженням, поступово збільшуючи його до номінальної.

Після обкатки проводять технічний огляд машин і обладнання, перевіряють стан основних регуліровок робочих органів машин, затяжку болтів їх з'єднань і т.д. Прийняті до експлуатації машини, прилади і поточні лінії нумерують, заводять журнали технічних оглядів за їх роботою і ремонтом. Журнали оглядів і паспорти зберігають на протязі всього строку служби машин і обладнання.

Технічне обслуговування машин і обладнання поділяють на щоденне ТО-1 і ТО-2. Перелік, зміст і методи виконання операцій технічного обслуговування їх періодичність і працеємкість, набір інструментів та приладів визначені в технічних картах, які є складовою частиною нормативно-технічної документації на експлуатацію обладнання. Машини і обладнання ремонтують в пунктах технічного обслуговування комплекса або ферми, у ремонтних майстернях або спеціальному ремонтному підприємстві.

На час експлуатації, обслуговування і ремонту машин, установок і поточних ліній на свинарських комплексах і фермах необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки.

МЕНЕДЖМЕНТ В СВИНАРСТВІ

Поняття «менеджмент» і необхідність управління організаціями

Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття: управління, менеджмент, адміністрування, керування тощо.

Управління — найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів, наприклад: технічні системи, господарські системи, суспільні системи, державні системи тощо.

Менеджмент — це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

Адміністрування — поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

Керування — поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Отже, аби усвідомити сутність категорії «менеджмент», перш за все слід з'ясувати, що таке організація, які цілі її діяльності і чому будь-якою організацією потрібно управляти.

За визначенням Ч. Бернарда: «Організація — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей».

Всі організації мають загальні для них характеристики.