Лекція № 7 Тема 7. Основи загартовування План

1. Визаначення загартування. Принципи загартування

2. Загартовування повітрям

3. Загартовування повітрям

Загартовування водою

1. Визаначення загартування. Принципи загартування

Загартовування організму являє собою систему процедур, які сприяють підвищенню рівня опору організму несприятливим діям зовнішнього середовища, виробленню умовно рефлекторних реакцій терморегуляції з метою її вдосконалення.

Застосування загартовуючих процедур спрямоване на вдосконалення захисних пристосувальних реакцій, здатних подолати несприятливі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища на організм, з метою швидкої мобілізації своїх захисних резервів, щоб протистояти небезпечним для здоров’я факторам.

Загартовування підвищує працездатність і витривалість організму. Воно складається з психотренування і культури вольових зусиль, які допомагають встояти в серйозних випробуваннях. У процесі вироблення стійкості організму до дії чинників зовнішнього середовища формуються такі риси людини, як наполегливість, цілеспрямованість, воля до досягнення поставленої мети тощо. Загартовуючі процедури також нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, врівноваженою, додають бадьорості, покращують настрій тощо [38, с. 25-26].

Під час загартовування вдосконалюються терморегулюючі захисні властивості організму, поширюється діапазон його фізіологічних реакцій і підвищується стійкість до дії хвороботвірних агентів. Проводячи загартовування хворих, слід враховувати загальний стан кожного, пернесені захворювання, наявність укладнень, вік, здатність опиратись інфекціям і т.д. [40, с. 26].

Загартовування можна починати у будь-яку пору року. Використання загартовуючих процедур із метою зміцнення здоров’я тільки тоді благотворно впливатиме на організм, коли природні чинники використовуються правильно, дотримуються основні принципи загартовування, встановлені багаторічною практикою і підкріплені науковими дослідженнями.

Починаючи процедури загартовування, необхідно дотримуватися наступних принципів: систематичність, поступовість, послідовність, облік індивідуальних особливостей людини і стану її здоров’я, а також комплексність у використанні загартовуючих процедур.

Принцип систематичністі використання загартовуючих процедур. Загартовування організму повинно проводитися систематично, день за днем протягом усього року незалежно від погодних умов і без тривалих перерв. Краще за все закріпити виконання загартовуючих процедур у режимі дня. Тоді в організмі виробляєтиметься певна стереотипна реакція на вживаний подразник.

Якщо загартована людина припиняє систематичне охолоджування організму, функціональні і морфологічні зміни, що виникли в процесі загартовування, поступово сходять на нівець. Таким чином, перерви у виконанні цих процедур знижують придбану організмом стійкість до температурних впливів.

Загартовуючі процедури повинні бути супутником людини протягом усього її життя. Вони принесуть користь, лише якщо проводитимуться не примусово, а стануть складовою частиною щоденної діяльності людини, її потребою, як, наприклад, прийом їжі, сон. Тільки в цьому випадку можна очікувати бажаного ефекту від загартовування.

Принцип поступовісті збільшення сили подразнюючої дії. Загартовування буде ефективним та безпечним лише у випадку, коли сила і тривалість дії загартовуючих процедур нарощуватимуться поступово. Не слід починати загартовування відразу ж із обтирання холодною водою або снігом. Це може спричинити невиправну шкоду здоров’ю. Особливо важливо дотримуватись поступовості в нарощуванні сили і тривалості таких процедур із ослабленими учнями.

Перехід від менш до більш інтенсивних дій має здійснюватися поступово, з урахуванням стану організму і характером його відповідних реакцій на вживану дію.

На початку застосування загартовуючих процедур у організму виникає певна відповідна реакція з боку серцево-судинної системи, дихання і центральної нервової системи. Поступово, завдяки неодноразовим повторенням цих процедур, реакція на організм поступово слабшає, а подальше їх використання вже не дає загартовуючого ефекту. Саме тоді треба змінювати силу і тривалість дії процедур на організм.

Принцип послідовністі у проведенні загартовуючих процедур. Цей принцип не менш важливий, ніж поступовість зміни сили подразнюючого чинника. Необхідним є попереднє тренування організму більш щадними процедурами, такими, як обтирання, ніжні ванни, і лише потім обливання і душ, дотримуючись при цьому, звичайно ж, принципу поступовості зниження температури води.

Вибір схеми загартовування при використанні повітряних, водних або сонячних процедур повинен залежати від індивідуальних особливостей людини, стану її здоров’я, що є наступним принципом.

Принцип обліку індивідуальних особливостей людини і стану її здоров’я. Загартовування значною мірою впливає на організм, особливо на людей, що вперше приступають до нього. Тому, перш ніж починати гартуючі процедури, необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Враховуючи вік і стан організму, лікар допоможе правильно підібрати загартовуючий засіб і порадить, як саме його приймати, щоб запобігти небажаним наслідкам.

При будь-якому типі загартовування необхідні самоконтроль і лікарський контроль за станом здоров’я людини. Особливо це важливо врахоувати при загартовуванні дітей і тих, хто страждає на хронічні захворювання серцево-судинної і дихальної систем.

Самоконтроль відбувається з урахуванням наступних показників, що відображають функціональний стан організму: загальне самопочуття, маса тіла, пульс, апетит, сон.

Принцип комплексністі дії природних чинників. До природних чинників зовнішнього середовища, які широко застосовуються для загартовування організму, відносят повітря, воду і сонячне проміння. Вибір загартовуючих процедур може бути різним і залежить від ряду об’єктивних умов: піра року, стан здоров’я людини, кліматичні і географічні умови місця проживання.

Ефективність дії загартовуючих процедур значно підвищується, якщо їх поєднувати з виконанням спортивних вправ [19, 41-45].