2. Загартовування повітрям

Важливою і винятковою особливістю повітряних процедур як засобу гартування є те, що вони доступні людям різного віку і можуть широко застосовуватися не тільки здоровими людьми, але і тими, хто страждає на деякі захворювання. Більш того, при ряді захворювань (неврастенія, гіпертонічна хвороба, стенокардія) ці процедури призначаються як лікувальний засіб.

Гартуюча дія повітря на організм сприяє підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем. Під впливом повітряних ванн поліпшуються процеси травлення, удосконалюється діяльність серцево-судинної і дихальної систем, змінюється морфологічний склад крові (у ній підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну). Перебування на свіжому повітрі покращує загальне самопочуття людини, впливаючи на емоційний стан, викликає відчуття бадьорості, свіжості.

За температурними відчуттями розрізняють наступні види повітряних ванн: гарячі (більше 30°С), теплі (більше 22°С), індиферентні (21 – 22°С), прохолодні (17 – 21°С), помірно холодні (13 – 17°С), холодні (4 – 13°С), дуже холодні (нижче 4°С).

Повітряні процедури з метою гартування можуть застосовуватися або у вигляді перебування одягненої людини на відкритому повітрі (прогулянки, спортивні заняття), або у вигляді повітряних ванн, під час яких відбувається короткочасна дія повітря певної температури на оголену поверхню тіла людини.

Прогулянки на повітрі. Виражену гартуючу дію мають прогулянки на свіжому повітрі, які повинні відбуватися у будь-яку пору року незалежно від погоди. Тривалість прогулянок встановлюється індивідуально для кожної людини залежно від стану її здоров’я і віку. Збільшення часу прогулянок повинне відбуватися поступово з урахуванням як перерахованих чинників, так і ступеня тренованості організму, а також температури повітря.

Перебування на свіжому повітрі доцільно поєднувати з активними рухами: катанням на ковзанах, лижах, грою в м’яч. Прогулянки, окрім гартуючої дії, покращують стан усього організму. Людина стає більш урівноваженою, спокійною, поліпшуються апетит і сон.

Повітряні ванни. Найбільш поширеним, легко доступним засобом гартування є повітряні ванни. Вони готують організм до подальших гартуючих процедур, наприклад до гартування водою.

Дозування повітряних ванн здійснюється двома шляхами: поступовим зниженням температури повітря і збільшенням тривалості процедури за тієї ж температури.

Починати прийом повітряних ванн потрібно в кімнаті незалежно від пори року при температурі повітря не нижче 15 – 16°С, і лише через деякий час можна вже виходити на відкрите повітря. Процедура проводиться в добре провітреному приміщенні. Оголивши тіло, слід залишатися в такому стані на початку курсу гартування не більше 3 – 5 хвилин. Надалі при доброму самопочутті можна щодня додавати по одній хвилині, збільшивши загальну тривалість повітряних ванн до 20 – 25 хвилин.

При прийомі прохолодних і особливо холодних ванн, щоб уникнути переохолодження організму, рекомендується здійснювати активні рухи: гімнастичні вправи, ходьбу, біг на місці або виконувати будь-яку хатню роботу.

У домашніх умовах разом із прийомом повітряних ванн корисно щодня ходити босоніж по кімнаті. Починати треба з 1 хвилини і поступово додавати до цієї процедури через кожні 5 – 7 днів по 1 хвилині, довівши загальну її тривалість до 10 – 15 хвилин.

Починати прийом повітряних ванн на відкритому повітрі потрібно з індиферентної температури повітря, тобто 20 – 22°С. Перша процедура має тривати не більше 15 хвилин. Кожна подальша затривалістю має бути не менше попередньої на 10 – 15 хвилин. Таким чином, можна довести тривалість повітряних ванн на свіжому повітрі до 1 – 1,5 години.

Людям молодшого і середнього віку, що мають попередній досвід загартовування, прийом повітряних ванн можна починати з температури повітря 17 – 20°С при тривалості процедури до 10хвилин. Загальна тривалість – 40 хвилин.

Прийом повітряних ванн на відкритому повітрі треба починати не раніше ніж через 1,5 – 2 години після їжі і закінчувати їх за 30 хвилин до прийому їжі. Припиняти прийом повітряних ванн до появи ознобу [19, 46-53].