2.Вплив масажу на організм людини.

Дія масажу на шкіру. Шкіра забезпечує механічний захист внутрішніх органів від пошкоджень, проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин, бере участь у водо- і теплообміні із зовнішнім середовищем, формує у відповідь реакції на подразнення.

Завдяки масажу відбувається поліпшення шкірного дихання, посилюються процеси виділень сальних і потових залоз. Таким чином, значно прискорюються всі обмінні процеси в організмі.

Дія на мускулатуру. У м’язах міститься безліч кровеносних судин. Під впливом масажу м’язова тканина краще забезпечується киснем і живильними речовинами, із неї швидше виводяться продукти розпаду, легше утворюється „енергія”, за рахунок якої м’язи скорочуються і підвищується їх працездатність.

Дія на суглоби і зв’язки. Масаж активізує секрецію синовіальної оболонки суглобу, сприяє розсмоктуванню набряків. Перерозподіл крові і лімфи у процессі розтирання в ділянці, яку масажують, сприяє припливу кисню і живильних речовин, що активізують місцевий кровообіг, підсилює окислювально-відновні процеси. Все це сприяє відновленню функцій хребта. Масаж укріплює сумочно-зв’язковий апарат і сухожилля, підвищує їхню здатність опиратись різним фізичним і інфекційним впливам.

Дія на кровеносну і лімфатичну системи. Під впливом масажу прискорюється відтік венозної крові і лімфи від різних органів тіла, що покращує їхнє постачання киснем і живильними речовинами, сприяє швидшому виведенню із організму продуктів розпаду, ліквідації застоїв у суглобах і черевній порожнині.

Масаж не лише спонукає до діяльності велику кількість капілярів, але й сприяє перерозподілу крові на масажованій ділянці. Цей вплив розповсюджується на сусідні ділянки тіла. Відтік крові від внутрішніх органів до поверхні шкіри і м’язів веде до помірного розширення периферичних судин, полегшення роботи лівого передсердя і лівого шлуночку, підвищення нагнітальної здатності серця, поліпшення кровопостачання тощо.

Дія на нервову систему. Нервова система регулює життєдіяльність усього організму: скорочення м’язів, обмін речовин, роботу серця, залоз внутрішньої секреції та ін., об’єднуючи всі органи і системи і узгоджуючи їхню діяльність.

Масаж покращує функціональну здатність центральної нервової системи, підсилює її регулюючу і координуючу функції, стимулює регенерацію і відновлення периферичних нервів [6; 9; 11; 37].

Протипоказання до масажу (самомасажу).

Не зважаючи на значну роль масажу (самомасажу) у оздоровленні та навіть лікуванні людини, при проведенні будь-яких його видів потрібно обов’язково проконсультуватись з лікарем, особливо це стосується лікувального масажу. Застосвуючи масаж (самомасаж), слід також пам’ятати про існуючі загальні протипоказання до проведення масажу:

• підвищена температура тіла;

• шкірні захворювання, ушкодження шкіри та її виражена подразненість;

• дуже сильна перевтома і збудження;

• значне розширення вен і їх запалення;

• гострий гарячковий стан;

• гострий запальний процес;

• кровотеча, кровоточивість, цинга;

• хвороби крові;

• гнійні процеси будь-якої локалізації;

• захворювання шкіри (грибкової або інфекційної етіології);

• гостре запалення тромбів (тромбоз судин) і значне варикозне розширення вен із трофічними порушеннями;

• ендартерит, ускладнений трофічними порушеннями і гангреною;

• атеросклероз периферичних і мозкових судин, що супроводжується церебральними кризами;

• аневризма судин;

• запалення лімфатичних вузлів;

• алергія з висипаннями;

• активна форма туберкульозу;

• сифіліс І і ІІ стадії;

• захворювання органів черевної порожнини;

• хронічний остеомієліт;

• доброякісні та злоякісні пухлини різної локалізації;

• психічні захворювання із надмірним збудженням і значно зміненою технікою;

• гострий біль різної етіології, що потребує призначення наркотичних речовин;

• післяопераційний період при гострій серцево-нирковій і печіночній недостатності; розповсюдженій гострій шкірній алергічній реакції (кропивниця) [37, с. 66].