3.2.2. Проведення попереднього аналізу проекту

Наступним етапом ініціації проекту є саме визначення ступеня життєздатності проекту за допомого проведення попереднього аналізу проекту.

Попередній аналіз проекту включає: технічний та економічний аналіз, що дозволить визначити доцільність реалізації проекту або ж прийняти рішення про його відхилення. Метою попереднього аналізу є поточна перевірка проекту на технічну та економічну можливість його виконання. Такий аналіз також допомагає визначити можливі джерела ризиків у проектній діяльності.

Технічний аналіз виконання проекту має проводитись у наступних напрямках [Тарасюк\Верба]:

• особливі вимоги до місця реалізації проекту та його порівняння з потенцій­ними місцями (клімат, ціна та власність на землю, наявність туристичних ресурсів та атракцій, стан розбудови туристичної інфраструктури та ін.);

• наявність або можливість забезпечення машинами та облад­нанням, виробничою потужністю;

• гнучкість обладнання в розрахунку на диверсифікацію вироб­ництва;

• наявність необхідної інфраструктури та стан її розбудови;

• кваліфікаційні вимоги до управлінського апарату та обслуго­вуючого персоналу;

• розрахунок витрат на виконання проекту;

• графік виконання проекту;

• вимоги до інших ресурсів та характеристик проекту;

• планові терміни.

Економічний аналіз виконання проекту включає такі напрямки його проведення:

• очікуваний збут, поділений на найважливіші групи туристичних продуктів та регіональні ринки (експорт туристичних послуг, внутрішній чи \ та зарубіжний ринок);

• витрати на створення туристичного підприємства, очікувані річні поточні витрати, в тому числі умовно-постійні, адміністративно-управ­лінські витрати і т. ін.;

• розвиток ринку робочої сили, ринку інформаційних технологій та туристичної інфраструктури;

• тенденції розвитку внутрішнього ринку та цільових зарубіжних ринків туристичних послуг;

• можливі інвестори (власний капітал, кредити банків і т. ін.);

• фінансовий результат проекту.

На основі технічного та економічного аналізу можна зробити попередній висновок про прийняття чи відхилення проекту. У випадку позитивного рішення, доцільним є проведення більш ґрунтовного дослідження життєздатності проекту, тобто проведення заключного аналізу проекту з метою розробки його концепції та статуту.

1. Заключний аналіз проекту та розробка його концепції

Концепція проекту – це попередній план впровадження бізнес-ідеї проекту, який надається керівнику підприємства або потенційному інвестору з метою оцінки перспективності цієї бізнес-пропозиції.

Розробка концепції проекту передбачає:

• оточнення цілей проекту на основі вивчення ринку та аналізу виробничих можливостей;

• попередню оцінку капітальних витрат на проект та прогноз обо­ротного капіталу;

• оцінку тривалості проекту;

• визначення попиту на продукцію проекту;

• оцінка базових, поточних та прогнозованих цін на продукцію проекту;

• визначення джерел та розмірів фінансування;

• визначення основних характеристик проекту;

• визначення ступеня складності проекту, тощо [Тарасюк / Тян /Москвін]

Для розроблення концепції проекту необіхдно здійснити більш ґрунтовне дослідження проекту, тобто провести його заключний аналіз, що дозволить отримати загальну інформацію про можливості, проблеми та загрози проекту. Заключний аналіз проекту складається з таких частин:

• техніко-економічний аналіз;

• фінансовий аналіз;

• загальноекономічний аналіз.

При проведені техніко-економічного аналізу розглядаються питан­ня технічних можливостей проекту, питання ринку збуту та закупівель, потреб матеріалів з урахуванням використовуваної техніки тощо, при цьому враховується потреба в додатковій інформації з боку потенційних парт­нерів та інвесторів.

Взагалі, техніко-економічний аналіз розбивають на такі пункти :

1. Передісторія та зародження проекту Зазначається ім'я та адре­са ініціатора проекту, галузь і ціль підприємницької діяльності, ціленаправленість проекту, орі­єнтація проекту на внутрішній ринок або на експорт, політико-економічна підтримка проекту.

2. Ринок збуту та виробничі потужності. Аналізується річний по­пит на певний вид туристичних послуг для всієї краъни чи\та певного конкретного регіону, досліджується тенденція роз­витку ринку збуту, виробнича програма, експорт та імпорт туристичних послуг в певній країні.

3. Ринки ресурсів. Розглядаються питання наяв­ності туристичних ресурсів та атракцій на внутрішньому чи зарубіжному ринку, розвиток інфраструктури та допоміжного бізнесу, наявність комунікацій, тенденції розвит­ку на цільових туристичних ринках (ціни та обсяги), конкретизується необхід­ність у фінансових, матеріальних та людських ресурсах тощо.

4. Місцезнаходження. Необхідно надати точні дані про місцезнахо­дження проекту (країну чи регіон його проведення,) клімат, можливості забезпечення землею, наявність туристичних ресурсів та атракцій, потенціал робочої сили в регіоні, транспортну, інформаційну та матеріально-технічну систему туризму.

5. Техніка проекту. Вибраний спосіб виробництва, необхідне облад­нання, інженерне забезпечення.

6. Юридична форма та організаційна структура, а також інші ви­трати на організацію.

7. Потреба в робочій силі для проекту..

8. Визначення термінів реалізації проекту. Визначається тривалість різних етапів проекту та обсягу робsn.

Не менш важливим для визначення життєздатності проекту є проведення його фінансового аналізу, що дозволить спрогнозувати необхідні витрати на проект, визначити розміри фінансувати та спрогнозувати результати проекту.

Фінансовий аналіз передбачає вирішення таких завдань:

1. Дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства «без проекту» та «з проектом».

2. Оцінити потребу в фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі.

3. Визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів.

4. Оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Загальноекономічний аналіз включає опис загальної економічної ситуації в країні, спільне представлення витрат та вигод проекту, які торкаються національних економічних суб'єктів, переоцінку витрат та результатів за національно-економічними критеріями тощо.

У більшості випадків на цьому етапі закінчується заключний аналіз проекту, проте для деяких проектів потрібно провести ще екологічну та соціальну експертизу.

Екологічна експертиза дозволяє оцінити вплив проекту на навко­лишнє середовище за такими напрямками:

• забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойм; зниження біологічної різноманітності;

• перевезення, використання або віддалення небезпечних чи ток­сичних відходів;

• засоленість та заболоченість земель.

Соціальна експертиза дозволяє визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону від реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на насе­лення.

Після проведення заключного дослідження здійсненності проекту приступають до написання його концепції, яка може мати вигляд звичайної записки, або бути письмовим містким документом чи призентацією, що є орієнтована на ознайомлення вищого керівництва з ідеєю та змістом проекту.

На основі концепції проекту інвестори чи замовники приймають рішення про доцільність реалізації проекту або відхиляють виконання проекту. Якщо прийнято позитивне рішення, то необхідним є створення статуту проекту, який покликаний чітко визначити основні вимоги інвесторів та замовників щодо проекту.