2. Методи сітьового планування робіт проекту.
Методи сітьового планування - це методи, основна ціль яких полягає в тому, щоб скоротити до мінімуму тривалість проекту. Ґрунтуються вони на розроблених практично одночасно і незалежно методі критичного шляху (МКШ, СРМ – Critical Path Method) і методі оцінки і перегляду планів (ПЕРТ, PERT – Program Evaluation and Review Technique).
6.2.1. Метод критичного шляху(– Critical Path Method )
Метод критичного шляху дозволяє розрахувати можливі календарні графіки виконання комплексу робіт на підставі описаної логічної структури мережі й оцінок тривалості виконання кожної роботи, визначити критичний шлях для проекту в цілому.
Критичний шлях - максимальний за тривалістю повний шлях у сітці; роботи, що лежать на цьому шляху, також називаються критичними. Саме тривалість критичного шляху визначає найменшу загальну тривалість робіт і проекту в цілому. Тривалість виконання всього проекту в цілому може бути скорочена за рахунок:
Скорочення часу виконання окремих робіт.
Організації їх паралельного виконання.
Усуненні тимчасових розривів.
Відповідно будь-яка затримка виконання робіт критичного шляху спричинить збільшення тривалості проекту.
Зміна тривалості будь-якої роботи, що лежить на критичному шляху, відповідним чином міняє (скорочує або подовжує) термін настання кінцевої події, тобто дату завершення проекту, оскільки роботи, що лежать на критичному шляху не мають резерву часу.
Всі роботи, які лежать поза критичним шляхом, мають резерв часу на яке може бути відстрочено настання завершення даної роботи без порушення термінів проекту в цілому.
Дата раннього початку роботи - це найбільш рання дата, коли робота може бути розпочата. Якщо до неї додати тривалість роботи, отримаємо дату її раннього завершення.
Через те, що виконання роботи може залежати від завершення якогось її елемента, існує остання дата, коли робота може бути завершена без затримки роботи проекту. Ця дата обчислюється як сума дати пізнього початку та тривалості виконання роботи.
Пізніми датами роботи є її найпізніші допустимі почало і кінець роботи, які не спричиняють затримки виконання всього проекту. Крім того, на підставі розрахованих ранніх і пізніх дат початку робіт визначаються величини тимчасових резервів для кожної роботи.
Резерв часу роботи визначається як різниця між пізнім і раннім термінами завершення роботи.
Робота з нульовим резервом часу називається критичною, її тривалість визначає тривалість реалізації проекту загалом. Критична тривалість - мінімальна тривалість, протягом якої може бути виконаний весь комплекс робіт проекту [14].
Календарне планування за МКШ вимагає визначених вхідних даних Після їх уведення виробляється процедура прямого і зворотного проходу по сітці й обчислюється вихідна інформація.
Для розрахунку календарного графіка за МКШ вимагаються такі вхідні дані:
комплекс робіт;
залежності між роботами;
оцінки тривалості кожної роботи;
календар робочого часу проекту (в найбільш загальному випадку можливе завдання власного календаря для кожної роботи);
календарі ресурсів;
обмеження на терміни початку і закінчення окремих робіт чи етапів;
календарна дата початку проекту.
Визначення комплексу робіт проводиться для опису діяльності за проектом в цілому, з обліком усіх можливих робіт. Робота € основним елементом сітьової моделі. Під видами робіт розуміється діяльність, яку необхідно виконати для одержання конкретних результатів. Пакети робіт визначають діяльність, яку необхідно здійснити для досягнення результатів проекту, що можуть виділятися віхами.
Визначення залежностей між роботами необхідно для розрахунку календарного графіка за МКШ. Зв'язок передування відображає в розкладі логічну залежність між роботами. Найбільш частою причиною таких залежностей є технологічні обмеження (початок одних робіт залежить від результатів інших), хоча можливі й обмеження, продиктовані іншими розуміннями. Ці зв'язки утворять структуру сітки. Сукупність взаємозв'язки* між роботами визначає послідовність виконання робіт. Відповідно до встановлених зв'язків роботи поділяються на попередні та наступні. Попередня робота забезпечує наступну; таким чином, для початку виконання наступної роботи потрібно виконання всіх попередніх.
Тривалість роботи визначає час, що передбачається затратити на її виконання. Оцінки тривалості кожної детальної роботи виконуються на підставі попереднього досвіду і кількості планованих на роботу виконавців. Полегшує цю процедуру те, що оцінки необхідно робити для детальних робіт проект, що являють собою, як правило, елементарні види діяльності. Основними є два типи робіт:
- робота з фіксованою тривалістю має визначену тривалість, що не залежить від кількості призначених їй ресурсів. Тобто не можна прискорити виконання роботи, призначивши, наприклад, удвічі більше виконавців, оскільки існують фактори, що впливають на тривалість роботи, але не залежні від кількості виконавців;
- робота з фіксованим обсягом має тривалість, що залежні», піл кількості призначених виконавців (ресурсів). Таким чином, для робіт, тривалість яких залежить від кількості доступних ресурсів, можливий варіант безпосереднього розрахунку тривалості, виходячи з інформації про необхідні обсяги робіт (наприклад, у людино-днях) і кількості доступних ресурсів. У цьому випадку збільшення числа виконавців приведе до скорочення часу виконання роботи.
Приклад визначення критичного шляху зображений на мал. 6.2.1.
