Права на виконання

До виконавців віднесені три великі групи суб'єктів — артисти, режисери-постановники і диригенти. Виконавцями в точному розумінні цього слова є лише артисти, тобто актори, співаки, музиканти, читці, танцюристи та інші особи, які безпосередньо представляють, співають, вимовляють, декламують, грають чи у будь-який інший спосіб виконують твори. Режисери-постановники, зокрема театральні режисери, балетмейстери, хореографи, особистої участі у виконанні твору не беруть, хоча головно їхніми творчими зусиллями створюється художньо цілісний сценічний твір. Варто зауважити, що закон охороняє результати виконавської діяльності як професіоналів, так і аматорів, не проводячи між ними ніякої різниці.

Колективне виконання твору призводить до виникнення між виконавцями приблизно таких же правовідносин, які породжує співавторство при створенні твору.

Треба наголосити, що закон охороняє права виконавців будь-яких творів, які потенційно можуть виступати об'єктами авторських прав. При цьому не обов'язково, щоб сам твір, який виконується, охоронявся законодавством у сфері авторських прав. Охороняються права і на виконання тих творів, строк дії прав на які минув, творів народної творчості, творів іноземних авторів, що не підлягають правовій охороні, то що. Для надання правової охорони способу, стилю, манері виконання не потрібно наявності якоїсь оригінальної індивідуальності. Права на виконання охороняються незалежно від його якості і достоїнств, що є суб'єктивними категоріями, і не можуть реально застосовуватися на практиці.

Як уже зазначалося, за виконавцями чинне законодавство визнає як особисті немайнові, так і майнові права. До першої групи належать право на ім'я і право на захист виконання чи постановки від усілякого перекручування, спотворення або іншої суттєвої зміни, що може завдати шкоди честі і репутації виконав ця. Право на ім'я означає можливість виконавця вимагати визнання того, що він є виконавцем твору, а також щоб його ім'я або псевдонім зазначалося чи повідомлялося у зв'язку з кожним його виступом, записом або виконанням (коли це можливо). Право на ім'я не може відчужуватися і охороняється безстроково. Право на захист виконання чи постановки від перекручування те саме, що і право автора твору на захист репутації, оскільки забезпечує доведення виконання до інших осіб у його первісному вигляді. Інакше кажучи, будь-які виправлення, зміни, доповнення, які дає змогу зробити сучасна техніка, можуть вноситися тільки за згодою виконавця.

Майнові інтереси виконавців забезпечуються закріпленням за ними майнових прав на виконання, що включають право на використання виконання чи постановки в будь-якій формі, зокрема на одержання винагороди за нього, а також виключне право виконавця перешкоджати, забороняти чи дозволяти будь-якій особі вчиняти такі дії:

• публічно сповіщати свої незафіксовані виконання (прямий ефір);

• фіксувати у фонограмах чи відеограмах свої раніше не зафіксовані виконання;

• відтворювати прямо і (або) опосередковано свої виконання;

• розповсюджувати свої виконання, зафіксовані у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі прав;

• здійснювати комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі;

• розповсюджувати свої виконання, зафіксовані у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, щоб будь-яка особа могла отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Майнові права виконавця можуть передаватися на підставі договору не тільки організаціям мовлення, а й будь-яким іншим особам. Як правило, в ролі останніх виступають організації колективного управління.

Зауважимо також, що виконавцю не надається правова охорона від його наслідування. Наприклад, естрадний співак не може заборонити якомусь іншому виконавцю запозичати його манеру і стиль виконання.