Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Загальні положення.

Патентне законодавство України, норми якого врегульовують правовідносини, пов'язані з набуттям, здійсненням і захистом прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, визнає і гарантує також охорону прав справжніх творців технологічних, технічних або художньо-конструкторських нововведень. При цьому основна увага приділяється правам та обов'язкам патентоволодільців, що цілком природно і закономірно випливає з переходу до патентної форми охорони винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Їхнім творцям надається можливість самим стати патентоволодільцями і гарантуються права, які зазвичай надаються патентним законодавством розвинутих країн світу.

Традиційно права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків поділяють на особисті немайнові та майнові. Розглянемо їх докладніше.

Право на подання заявки

Передусім українське патентне законодавство надає автору винаходу, корисної моделі чи промислового зразка право подати заявку на видачу патенту і стати патентоволодільцем. Подати заявку на видачу патенту може лише особа, творчою працею якої створений відповідний винахід, корисна модель чи промисловий зразок, за винятком випадків, зазначених у законі.

Іншими словами, від заявника, який називає себе автором, не потрібно представлення якихось доказів того, що саме він створив той чи інший винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Таким чином, право на подання заявки є виключним правом тієї особи, яка створила винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Закріплюючи за автором монопольне право на подання заявки, патентне законодавство виходить з того, що тільки творцю належать права на досягнутий ним творчий результат. Тому тільки він сам вправі вирішувати питання про можливість і доцільність ознайомлення суспільства із своєю розробкою. Він може зберегти свій винахід чи корисну модель як комерційну таємницю. Автор має лише враховувати, що ця його фактична монополія може бути в будь-який момент перервана, якщо аналогічний результат буде досягнутий іншою особою.

Говорячи про право на подання заявки на видачу патенту, треба розрізняти дві його сторони - процесуально-правову й матеріально-правову.

Право на подання заявки в процесуально-правовому розумінні означає можливість особи оформити і подати в установленому порядку заявку на видачу патенту. Право на подання заявки тут не залежить від того, чи відповідає насправді рішення, що заявляється, встановленим законом критеріям патентоспроможності.

Право на подання заявки в матеріально-правовому аспекті означає можливість справжнього автора винаходу, корисної моделі чи промислового зразка або його правонаступника домогтися офіційного визнання досягнутого творчого результату патентоспроможним і закріплення за собою майнових прав на нього. Право на подання заявки в матеріально-правовому розумінні може бути втрачено, коли творчий результат перестає бути патентоспроможним.

Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створений творчими зусиллями двох і більше осіб, право на подання заявки належить спільно всім авторам. Тому питання про те, подавати чи не подавати заявку, вирішується всіма ними за взаємною згодою.

Правовідносини співавторів після видачі патенту визначаються угодою сторін, а за відсутності такої угоди кожний із патентоволодільців вправі використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд, за винятком видачі ліцензій та уступки патенту третім особам.

Право авторства і право на авторське ім’я

Найважливішим особистим немайновим правом автора є право авторства, яке в загальному вигляді можна визначити як можливість справжнього творця винаходу, корисної моделі чи промислового зразка бути визнаним єдиним їхнім автором. Патентне законодавство України визнає та охороняє права авторів винаходів, корисних моделей чи промислових зразків із моменту досягнення творчого результату і вираження його в об'єктивній формі, оскільки саме з цього часу з'являється небезпека його присвоєння іншими особами.

Право авторства має абсолютний і виключний характер. Його абсолютний характер випливає з наданої авторові можливості вимагати від решти осіб визнання і поваги того факту, що він є творцем відповідного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Виключність права авторства означає, що ніхто інший, крім самого автора, не може бути власником права авторства на тотожний винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Право авторства є невідчужуваним, що зумовлено його особистим характером. Воно не може бути передано іншій особі ні за життя автора, ні після його смерті. Переуступка автором прав на одержання патенту чи патентних прав іншим особам означає лише передачу майнових прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, але не права авторства. Це право належить авторові довічно і припиняється тільки з його смертю. Після смерті автора охороняється авторство як суспільно значущий інтерес, який полягає у визнанні факту, хто є справжнім творцем винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Право на авторське ім'я означає можливість автора вимагати, щоб його ім'я як творця винаходу, корисної моделі чи промислового зразка згадувалося у будь-яких публікаціях про створений ним об'єкт прав інтелектуальної власності. Ім'я справжнього автора обов'язково зазначається в заявці на видачу патенту, незалежно від того, хто не виступав би як заявник, а також у самому патенті. Зрозуміло, ім'я автора не повинне спотворюватися при публікаціях.

Право на винагороду

До майнових прав авторів винаходів, корисних моделей чи промислових зразків, які за тих чи інших підстав не стають патентоволодільцями, належить право на одержання винагороди від патентоволодільця або інших осіб, що використовують їхній об'єкт прав інтелектуальної власності.

Автор винаходу, корисної моделі чи промислового зразка може претендувати на одержання особливої винагороди, що перевершує його звичайну заробітну плату і розмірна вигоді, яка може бути отримана від використання цього об'єкта прав інтелектуальної власності.

Розмір та порядок виплати даної винагороди визначаються угодою між автором і роботодавцем. Вона може бути укладена як заздалегідь, скажімо, при прийомі автора на роботу, так і пізніше, наприклад, коли автор повідомляє роботодавцю про створений ним винахід. Якщо дійти згоди не вдається, питання може бути передане на розгляд суду.

Окрім того, правом на винагороду користуються автори тих винаходів і промислових зразків, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР і свідоцтвами СРСР у зв'язку з тим, що останні не обмінені на патенти України.