- •Е.А.Нестерович охорона інтелектуальної власності конспект лекцій
- •Тема 1. Система прав інтелектуальної власності. Права інтелектуальної власності та її правові інститути.
- •Вступ. Інтелектуальна власність як чинник економічного і соціального розвитку держави.
- •Репродуктивна та творча діяльність людини. Поняття інтелектуальної власності. Поняття права інтелектуальної власності.
- •Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
- •Система законодавства у сфері інтелектуальної власності. Законодавча база з питань охорони інтелектуальної власності в Україні. Міжнародна система інтелектуальної власності.
- •Охорона інтелектуальної власності в Україні. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
- •Тема 2. Інститут авторських і суміжних прав. Авторськи права.
- •Інститут авторських і суміжних прав. Загальні положення. Поняття та критерії охороноспроможності об’єктів авторських прав.
- •Види об’єктів авторських прав. Твори науки, літератури і мистецтва.
- •Оприлюднені (опубліковані) і неоприлюднені (неопубліковані) твори
- •Твори оригінальні і похідні
- •Службові і неслужбові твори
- •Субєкти авторських прав. Автори творів.
- •Організації, що управляють майновими правами власників авторських і суміжних прав на колективній основі
- •Права на твори науки, літератури і мистецтва (авторськи права). Загальні положення.
- •Право на публічну демонстрацію і право на публічне сповіщення.
- •Відповідальність сторін за порушення авторського договору. Загальні положення.
- •Тема 3. Інститут авторських і суміжних прав. Права на виконання, фонограми, відеограми та передачі (програми) організацій мовлення - суміжні права. Захист авторських і суміжних прав.
- •Розділ 1. Права на виконання, фонограми, відеограми та передачі(програми) організацій мовлення (суміжні права). Загальні положення.
- •Права на виконання
- •Права на фонограми і відеограми
- •Розділ 2. Захист авторських і суміжних прав. Загальні положення.
- •Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав
- •Кримінальна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.
- •Тема 4. Інститу патентних прав.
- •Інститут патентних прав. Загальні положення. Об’єкти патентних прав.
- •Розділ 1. Винахід. Поняття та критерії патентоспроможності винаходу.
- •Об'єкти винаходу
- •Об'єкти, які не визнаються винаходом
- •Промислова придатність винаходу
- •Новизна корисної моделі
- •Розділ 3. Поняття та критерії патентоспроможності промислового зразка
- •Розділ 4. Суб’єкти патентних прав. Автори винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
- •Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Загальні положення.
- •Права та обов’язки патентоволодільців. Загальні положення.
- •Захист патентних прав. Загальні положення.
- •Тема 5. Інститут прав на позначення учасників цівільного обороту та введеної в цівільний оборот продукції.
- •Розділ 1. Права на фірмові найменування. Поняття та критерії охороноспроможності фірмового найменування
- •Розділ 2. Права на знаки для товарів і послуг. Поняття та критерії охороноспроможності знака для товарів і послуг.
- •Розділ 3. Права на зазначення походження товарів. Поняття та критерії охороноспроможності.
- •Зазначення походження товарів, яким не надається правова охорона
- •Тема 6. Інститут прав на нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності.
- •Поняття та критерії охороноспроможності комерційної таємниці.
Розділ 1. Винахід. Поняття та критерії патентоспроможності винаходу.
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дає формально-логічне поняття винаходу. Винахід - це технологічне або технічне рішення, що відповідає критеріям патентоспроможності, тобто новизні, винахідницькому рівню та промисловій придатності.
Окрім того згідно з Законом правова охорона надається винаходу, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає критеріям патентоспроможності.
Інакше кажучи, під родовим поняттям винаходу правомірно розуміти об'єктивно існуюче явище, що в загальному вигляді можна визначити як творче рішення практичної задачі. Винаходом може вважатися будь-який досягнутий людиною творчий результат, суть якого по лягає в знаходженні конкретних технологічних або технічних засобів рішення задачі, що виникла у сфері практичної діяльності.
Одні винаходи, які відповідають передбаченим законом критеріям патентоспроможності, стають у встановленому порядку офіційно визнаними запатентованими винаходами. Інші, які таким вимогам не відповідають або хоча й відповідають, але не оформлені у встановленому порядку, правовою охороною не користуються, однак не перестають через це бути винаходами. До останніх можна, зокрема, віднести рішення, які не мають об'єктивної новизни, хоча вони є результатом самостійної творчої роботи, а також рішення, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.
Об'єкти винаходу
Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" об'єктами винаходу можуть бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин і тварин тощо), спосіб, а також застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Будь-яке рішення задачі, що заявляється як винахід, повинно підпадати під один із зазначених об'єктів.
До пристрою як об'єкта винаходу належать конструкції та вироби. Під пристроєм розуміється система розташованих у просторі елементів, що певним чином взаємодіють один з одним. Для характеристики пристрою використовуються конструктивні засоби - наявність конструктивних елементів, зв'язку між ними, їх взаємне розташування, форма виконання елементів чи пристрою в цілому, параметри та інші характеристики елементів, матеріал, з якого виконані елементи чи пристрій в цілому. До пристрою як об'єкта винаходу законодавство відносить будь-які конструкції та вироби - машини, прилади, механізми, інструменти, транспортні засоби, обладнання, споруди тощо.
Речовина як об'єкт винаходу являє собою штучно створене матеріальне утворення, що є сукупністю взаємозалежних інгредієнтів.
До речовин належать:
індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно віднесені високомолекулярні поєднання та об'єкти генної інженерії;
композиції (склади, суміші);
продукти ядерного перетворення.
Індивідуальні хімічні сполуки можуть заявлятися як винаходи в тому випадку, коли встановлено їх якісний і кількісний склад, а також зв'язок між атомами і взаємне їх розташування в молекулі, що виражено хімічною структурною формулою. Для високомолекулярних поєднань з невстановленою структурою, зокрема антибіотиків, а також об'єктів генної інженерії необхідне розкриття їх фізико-хімічних та інших характеристик (у тому числі ознак способу їх одержання), що дають змогу їх ідентифікувати.
Для характеристики композицій (сплави, кераміка, суміші будь-якого призначення тощо) використовуються передусім такі ознаки, як якісний і кількісний склад інгредієнтів, структура композиції та інгредієнтів тощо. Правова охорона композиціям невстановленого складу може бути надана, якщо визначено їх фізико-хімічні, фізичні і утилітарні показники та ознаки способу їх одержання.
Продукти ядерного перетворення характеризуються якісним (ізотоп) і кількісним (число протонів і нейтронів) складом, а також основними ядерними характеристиками, тобто періодом напіврозпаду, типом та енергією одержання (для радіоактивних ізотопів).
Для характеристики індивідуальних штамів мікроорганізмів використовуються такі ознаки, як культурно-морфологічна характеристика із зазначенням температури вирощування і віку культури, фізико-біохімічна, біотехнічна характеристики тощо. Індивідуальні штами культур рослин і тварин характеризуються родоводом культур, стандартними умовами вирощування, даними про видову належність тощо. Консорціуми мікроорганізмів додатково до перелічених ознак індивідуального штаму характеризуються походженням, факторами й умовами адаптації та се лекції, кількістю і домінуючими компонентами.
До способу як об'єкта винаходу належать процеси виконання дій над матеріальними носіями за допомогою матеріальних носіїв. Спосіб - це сукупність прийомів, що виконуються у певній послідовності або з дотриманням певних правил. Як об'єкт винаходу спосіб характеризується технологічними засобами - наявністю певної дії чи сукупності дій, порядком виконання таких дій (послідовно, одночасно, в різних сполученнях то що), умовами здійснення дій, режимами, використанням речовин (вихідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), пристроїв (приладів, інструментів, устаткування тощо), штамів мікро організмів тощо.
Способи як процеси виконання дій над матеріальними носіями звичайно розподіляються на:
способи, спрямовані на виготовлення продуктів (виробів, речовин тощо);
способи, спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без одержання конкретної продукції (транспортування, обробка, регулювання тощо);
способи, спрямовані на визначення стану предметів матеріального світу (контроль, вимір, діагностика тощо).
Специфіка винаходів-способів, спрямованих на виготовлення продуктів, полягає в тому, що дія патенту, виданого на такий спосіб, поширюється і на продукт, виготовлений безпосередньо цим способом.
Що стосується способів третьої групи, то патенти видаються також на способи профілактики, діагностики та лікування людей і тварин.
Застосування відомих раніше продуктів та способів за новим призначенням полягає в тому, що відомий об'єкт винаходу пропонується використовувати з іншою метою для рішення задачі, яка не малася на увазі ні автором, ні іншими фахівцями, коли вперше був застосований даний продукт чи спосіб. Раніше відомий об'єкт винаходу виявляється здатним задовольняти зовсім іншу потребу, у зв'язку з чим набуває функцій, які істотно відрізняються від тих, котрі він уже має. Винахід на застосування відомих раніше продуктів чи способів не характеризується ні конструктивними, ні технологічними, ні якісними (рецептурними) ознаками. Його суть полягає у встановленні нових властивостей вже відомих об'єктів винаходу та визначенні нових галузей їх використання. Для характеристики винаходів на застосування за новим призначенням використовується стисла характеристика застосування об'єкта винаходу, достатня для його ідентифікації, та зазначення нового призначення відомого об'єкта винаходу. До застосування винаходу за новим при значенням прирівнюється також перше застосування відомих речовин (природних і штучно отриманих) для задоволення суспільної потреби.
