Зазначення походження товарів, яким не надається правова охорона

Підстави, за якими ті чи інші зазначення походження товарів виключаються зі сфери правової охорони, в цілому збігаються з ти­ми, що були розкриті при розгляді цього питання стосовно знаків для товарів і послуг. Однак для даного об'єкта прав інтелектуальної власності існують і підстави, притаманні тільки йому.

Зокрема, не надається охорона прав зазначенню походження товарів, що:

• є видовою назвою товару;

• правильно вказує на географічне місце виробництва товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар вироблений в іншому географічному місці;

• є назвою сорту рослин чи породи тварин і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного місця походження товарів.

Крім того, охорона прав в Україні не надається зазначенню походження товарів, пов'язаному з географічним місцем в іно­земній державі, якщо:

• Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону прав цього виду зазначень походження товарів;

• це зазначення походження товарів не охороняється у відповідній іноземній державі.

Не може бути надана охорона прав однаковим зазначенням походження товарів, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за винятком, якщо при використанні цих зазначень забезпечуються відмінності, до­статні для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Також не надається охорона прав омонімічним зазначенням походження товарів, окрім того, коли забезпечується запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.

Водночас не може бути підставою для відмови в наданні охо­рони прав зазначенню походження товарів факт наявності за­реєстрованого в Україні знака для товарів і послуг, який скла­дається тільки з цього зазначення або містить у собі це зазначен­ня як елемент.

Власники прав на зазначення походження товарів

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазна­чення походження товарів" право на реєстрацію і використання зазначень походження товарів надається як юридичним, так і фізичним особам, незалежно від їхнього громадянства і національної належності.

При цьому право на реєстрацію зазначення походження то­варів мають особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репу­тація або інші характеристики якого пов'язані з цим гео­графічним місцем. Суб'єктами права на реєстрацію зазначення походження товарів можуть також бути асоціації споживачів і ус­танови, що мають безпосереднє відношення до виробництва чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Водночас право на використання зареєстрованого зазначення походження товарів мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Державному реєстрі, виробляють товари, певні якості чи інші характеристики відповідають тим, що внесені до Державного реєстру. Таким чином, вказані особи повинні знаходитися в тій країні, населено­му пункті, місцевості або іншому географічному місці, назва яких використовується для зазначення походження товарів. Оскільки виробництвом товарів, особливі властивості, певні якості і репу­тація яких визначаються характерними для даного географічного місця природними умовами, можуть одночасно займатися кілька юридичних осіб, право на використання аналогічного зазначення походження товарів закріплюється за усіма ними.

Реєстрація зазначення походження товарів або реєстрація права на використання вже зареєстрованого зазначення поход­ження товарів здійснюється Патентним відомством України на підставі, зокрема:

• документа, який підтверджує, що заявник виробляє товари, для яких він просить зареєструвати зазначення походження то­ варів та (або) право на використання зареєстрованого зазначення походження товарів;

• висновку спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товарів, зазначені в заявці на реєстрацію, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця виробництва товарів.

• висновку спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товарів.

Зміст прав на зазначення походження товарів

У ст.506 ЦК зазначається, що права на зазначення похо­дження товарів є чинними з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняються безстроково за умови збереження ха­рактеристик товарів, позначених цим зазначенням.

Юридичні та фізичні особи, які отримали таке свідоцтво, набу­вають право використовувати зареєстроване зазначення походжен­ня товарів для позначення відповідних товарів на всій території Ук­раїни. Як і у випадку із знаками для товарів і послуг, дане право на використання зареєстрованого зазначення походження товарів чинне упродовж десяти років, починаючи від дати подання заявки до Патентного відомства України. Цей термін розглядається зако­ном лише як початковий період охорони прав. Він може тривати скільки завгодно, позаяк чинність свідоцтва на право використан­ня зазначення походження товарів може неодноразово продовжува­тися в порядку, встановленому ст. 15 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів".

Заява про продовження строку дії охорони прав (щораз на десять років) повинна бути подана володільцем свідоцтва протягом останнього року чинності цього свідоцтва. Володілець свідоцтва на право використання зазначення походження товарів, крім заяви встановленої форми, має подати висновок спеціально уповнова­женого органу, який підтверджує, що він виробляє товари у гео­графічному місці, зазначеному в Державному реєстрі, а характери­стики товару відповідають тим, що внесені до Державного реєстру.

Згідно зі ст.505 проекту ЦК України власник прав на зазна­чення походження товарів має право:

• на визнання позначення товару зазначенням походження товарів;

• використовувати зазначення походження товарів;

• перешкоджати або забороняти використовувати зазначення походження товарів особам, які не мають на це права.

Проаналізуємо зміст права на використання зазначення похо­дження товарів. Насамперед зауважимо, що хоча це право і має багато спільного з правами, що випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг, між ними є і суттєві відмінності.

Як зазначалося, права на знаки для товарів і послуг є абсолют­ними і виключними суб'єктивними правами, тоді як за володіль­цем свідоцтва на право використання зазначення походження то­варів яких-небудь монопольних прав на даний об'єкт прав інтелек­туальної власності не визнається. Законодавство України виходить з того, що зазначення походження товарів є само по собі надбан­ням держави. Юридичним та фізичним особам, які знаходяться в конкретному географічному місці і виробляють товари, особливі властивості, певні якості і репутація яких визначаються характер­ними для даного географічного місця природними умовами і (або) людським фактором, лише надається право на використання зазна­чення походження товарів шляхом позначення цих товарів. Дане право не має монопольного характеру, оскільки за наявності перед­бачених законом умов може бути надано будь-якій зацікавленій особі. Тому володілець свідоцтва на право використання зазначен­ня походження товарів не може заборонити цим особам користува­тися таким самим чи аналогічним зазначенням походження то­варів, якщо вони одержали дане право у встановленому порядку.

Володілець свідоцтва на право використання зазначення по­ходження товарів, як і у випадку із знаками для товарів і послуг, повинен застосовувати даний об'єкт прав інтелектуальної влас­ності у своїй комерційній діяльності. Але на відміну від знаків для товарів і послуг яких-небудь санкцій у вигляді дострокового припинення права на використання зазначення походження то­варів чинним законодавством не передбачено.

Володілець свідоцтва на використання зазначення походжен­ня товарів також, як і володілець свідоцтва на знак для товарів і послуг, може проставляти поряд із цим зазначенням походження товарів попереджувальне маркування, яке вказує на те, що застосоване позначення зареєстровано в Україні як зазначення поход­ження товарів. Таке маркування також виконує рекламно-інфор­маційну та патентно-правову функції. З одного боку, попереджу­вальне маркування дає змогу виокремити зазначення походження товарів з-поміж інших видів позначень, якими маркуються това­ри, з другого — завдяки такому маркуванню стає можливим опе­ративне встановлення факту реєстрації зазначення походження товарів, що застерігає інших осіб від порушення права на вико­ристання зазначення походження товарів і є важливим аргумен­том при вирішенні конкурентно-правових спорів.

Воно наноситься власником тільки за його власним розсудом і у будь-який мо­мент може бути зняте.

Попереджувальне маркування для назви місця походження то­вару являє собою абревіатуру «НМП», обведену овалом. Замість цьо­го маркування або разом із ним може наноситися текст: "За­реєстрована в Україні назва місця походження товару". Для гео­графічного зазначення походження товару попереджувальне мар­кування являє собою абревіатуру «ГЗП», обведену овалом. Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "За­реєстроване в Україні географічне зазначення походження товару".

Володілець свідоцтва на право використання зазначення по­ходження товарів не має права:

- видавати ліцензію на використання зазначення походження товарів;

- забороняти або перешкоджати спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарах особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких за­ реєстровано зазначення походження товарів і (або) право на йо­го використання.

Припинення дії прав на зазначення походження товарів

Свідоцтво на право використання зазначення походження то­варів забезпечує його володільцю практично не обмежену в часі можливість використовувати це зазначення для позначення товарів, що ним виробляються та реалізуються. Однак законодавст­во передбачає низку підстав, за яких охорона прав на зазначення походження товарів може бути припинена.

Підставами для анулювання судом державної реєстрації за­значення походження товарів і свідоцтва на право його викорис­тання можуть бути визнання державної реєстрації та свідоцтва недійсними, якщо вони були вчинені з порушенням встановле­них вимог.

Дія державної реєстрації зазначення походження товарів мо­же бути припинена в судовому порядку у зв'язку з втратою харак­терних для даного географічного місця умов і можливостей ви­робництва товарів, що вказані у Державному реєстрі, а також у зв'язку з визнанням цього зазначення видовою назвою товару.

Чинність свідоцтва на право використання зареєстрованого зазначення походження товарів може бути втрачена:

• за рішенням суду про припинення дії прав на зазначення походження товарів у зв'язку з втратою цими товарами особливих властивостей або інших характеристик, вказаних у Державному реєстрі. У цьому разі чинність свідоцтва втрачається від дати прийняття судового рішення;

• у разі припинення дії державної реєстрації зазначення по­ ходження товарів. У цьому випадку чинність свідоцтва втрачається від дати припинення дії державної реєстрації зазначення походження товарів;

• ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що

є володільцем свідоцтва;

- у разі подання володільцем свідоцтва на право використання зазначення походження товарів заяви до Патентного відомства України про відмову від такого свідоцтва. У цьому випадку чинність свідоцтва втрачається від дати офіційної публікації відомостей про це;

- у разі несплати збору за продовження терміну чинності свідоцтва на право використання зазначення походження товарів У цьому випадку чинність свідоцтва втрачається з першого дня дії наступного строку, за який збір не сплачено.

Захист прав на зазначення походження товарів

Неправомірне використання зазначення походження товарів або подібного до цього зазначення походження товарів позначен­ня для однорідних товарів і послуг, а також інші дії, які заподіють чи можуть заподіяти шкоду володільцю свідоцтва на державну реєстрацію зазначення походження товарів або володільцю свідоцтва на право використання зазначення походження то­варів, зумовлюють цивільно-правову та кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Володілець свідоцтва на право використання зазначення по­ходження товарів може вимагати заборони використовувати за­реєстроване зазначення:

• особою, яка не має свідоцтва на право використання зазначення походження товарів;

• якщо товар не виробляється в зазначеному географічному місці;

• якщо використання зазначення походження товарів вводить в оману споживачів щодо походження товару;

• якщо зазначення походження товарів є видовою назвою то­вару.

Особи, які не мають свідоцтва на право використання зазна­чення походження товарів, взагалі не можуть використовувати це зазначення, навіть якщо при цьому зазначається справжнє місце походження товару. Не допускається також використання зазна­чення походження товарів і в тих випадках, коли це зазначення використовується у перекладі або супроводжується такими сло­вами, як "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо.

Не вважається порушенням прав володільця свідоцтва на право використання зазначення походження товарів:

• використання зареєстрованого зазначення походження то­ варів шляхом нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі, а також запису на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар, будь-якою особою, яка на закон­ них підставах придбала позначений цим зазначенням товар у володільця свідоцтва і повторно вводить його в цивільний оборот;

• використання зареєстрованого зазначення походження то використання цього зазначення, вважається порушенням прав володільця свідоцтва.

Захист прав на зазначення походження товарів здійснюється головно в юрисдикційній формі в межах адміністративної, цивільної і кримінально-правової процедур.

Адміністративно-правовий захист порушених прав або прав, що оскаржуються, полягає, по-перше, у звертанні із заявою про порушення правил добросовісної конкуренції до Антимонопольного комітету України або його територіальних органів. Процедура розгляду таких рішень аналогічна тій, що діє при порушенні прав на фірмові найменування та знаки для товарів і послуг. Загальним порядком захисту порушених прав на зазначення і пов'язаних із порушенням цих прав, належать до компетенції господарських судів. Що стосується спорів, де однією із сторін є фізична особа, то вони розглядаються місцевими судами. Суди, відповідно до їхньої компетенції, розглядають спори про:

• правомірність реєстрації зазначень походження товарів;

• незаконне використання зазначень походження товарів;

• ввезення на митну територію України товарів, неправомірно маркованих зазначеннями походження товарів.

Способи захисту порушених прав на зазначення походження товарів або прав, що оскаржуються, переважно збігаються із спо­собами захисту прав на фірмові найменування та знаки для то­варів і послуг, однак є й деяка відмінність. Зокрема, суди можуть приймати рішення про:

• вилучення з товару або його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження товарів;

• конфіскацію товару, неправомірно маркованого зазначенням походження товарів;

• вилучення з цивільного обороту товарів, неправомірно мар­ кованих зазначенням походження товарів;

• визнання зазначення походження товарів видовою назвою або скасування раніше визнаної видової назви товару.

Якщо внаслідок незаконного використання зазначення похо­дження товарів володільцям свідоцтва на право його використан­ня були заподіяні збитки, останні підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Чинне законодавство розглядає незаконне використання кваліфікованого зазначення походження товару не тільки як ци­вільне правопорушення, а й як кримінально-каране діяння. Склад даного злочину та міри покарання за нього вже проаналізовані нами при висвітленні цього питання стосов­но винаходів, корисних моделей і промислових зразків, які також є предметом вказаного злочину.