Розділ 2. Права на знаки для товарів і послуг. Поняття та критерії охороноспроможності знака для товарів і послуг.

Чинне законодавство визначає знак для товарів і послуг як позначення, за яким товари і послуги одних юридичних чи фізичних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших юридичних чи фізичних осіб.

Насамперед об'єктами знака для товарів і послуг можуть бути словесні, зоб­ражувальні, об'ємні та інші позначення або їхні комбінації, ви­конані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Крім того, правова охорона надається тільки знаку для товарів і послуг, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуман­ності та моралі.

Щоб бути визнаним як знак для товарів і послуг, тобто стати об'єктом прав інтелектуальної власності, позначення має відповідати низці критеріїв охороноспроможності.

• Знак для товарів і послуг міститься на продукції, що вводиться в цивільний оборот, її упаковці або в супровідній документації, і заміняє собою часом довгу і складну назву вироб­ника товару. Тому не може вважатися охороноспроможним зна­ком для товарів і послуг позначення, яке складається з розміще­них на виробі повних відомостей, що стосуються виробника то­вару, а також вказують на час, спосіб і місце виробництва, на вид, якість та властивості товару тощо. їх заміняє умовне позна­чення, яке легко сприймається та запам'ятовується.

• Те чи інше позначення може бути визнано знаком для товарів і послуг лише тоді, коли воно дозволяє споживачу без особливо­го напруження впізнати потрібну йому продукцію і не сплутати її з аналогічною продукцією інших виробників. Тому необхідною умовою правової охорони знака для товарів і послуг є його но­визна. З погляду чинного законодавства, новими вважаються ли­ше такі знаки для товарів і послуг, які за своїм змістом не є то­тожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі:

• знаками, раніше зареєстрованими в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг;

• знаками, права на які належать іншим особам$

• з так званими добре відомими знаками;

• фірмовими найменуваннями або їхньою частиною, що відомі в Україні;

• сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку.

Критерій новизни тісно пов'язаний з поняттям пріоритету. Новизна знака для товарів і послуг визначається на дату подання заявки до Патентного відомства України або на дату її пріорите­ту, якщо він заявляється.

Таким чином, суть вимоги новизни означає, що позначення, заявлене як знак для товарів і послуг, не повинне бути тотожним чи схожим із знаками, вже зареєстрованими або заявленими на реєстрацію в Україні, чи такими, що охороняються в Україні на підставі міжнародних угод. Тотожним визнається позначення, яке в усіх своїх елементах збігається з уже відомим знаком для товарів і послуг та належить до того самого класу товарів і послуг неза­лежно від розбіжностей у їхньому переліку.

Набагато складніша ситуація тоді, коли йдеться про схожі по­значення. В чинному законодавстві з цього питання вказується лише на неприпустимий рівень близькості знака для товарів і по­слуг, що заявляється, вже відомому знаку — наявність між ними схожості до ступеня їхнього змішування.

Нарешті, позначення може вважатися охороноспроможним знаком для товарів і послуг лише тоді, коли воно в установлено­му законом порядку зареєстроване. Тільки з моменту офіційного визнання позначення знаком для товарів і послуг можна говори­ти про нього як про самостійний об'єкт прав інтелектуальної власності. Фактичний користувач того чи іншого незареєстрованого позна­чення не набуває на нього ніяких особливих прав і не може претендувати на право щодо його використання незалежно від часу введення його в цивільний оборот.

Знаки для товарів і послуг треба відрізняти від деяких інших схожих із ними об'єктів прав інтелектуальної власності. Так, найбільш близькі до них фірмові найменування. Розбіжності між фірмовими найменуваннями та знаками для товарів і послуг полягають ось у чому. На відміну від фірмового найменування знак для товарів і послуг може існувати не лише в словесній, а й іншій формі, зокрема зображувальній і комбіно­ваній. Крім того, права на знак для товарів і послуг підлягають державній реєстрації, мають терміновий характер та можуть бути передані за договором іншим особам.

Не можна переплутувати знак для товарів та послуг і з про­мисловим зразком. Останній є складовою частиною промислово­го виробу, що визначає його форму, колір чи малюнок, тоді як знак для товарів і послуг лише проставляється на виробі. Складніше вирішується питання тоді, коли знак для товарів і по­слуг має об'ємний характер, що виражається, наприклад, в оригінальній формі виробу. В цьому випадку форма виробу може одночасно охоронятися і як знак для товарів та послуг, і як про­мисловий зразок. Будуть розрізнятися лише функції цих об'єктів прав інтелектуальної власності. Знак для товарів і послуг покли­каний позначати товар певного виробника або продавця, а про­мисловий зразок має приваблювати покупця своїм виглядом, не вказуючи на його виробника.

Види знаків для товарів і послуг

Чинне законодавство допускає до реєстрації як знаки для то­варів і послуг різноманітні умовні позначення, що розрізняють­ся між собою за формою відображення, сферою використання, колом користувачів та деякими іншими моментами.

Знаки для товарів і послуг можуть бути площинними, тривимірними і комбінованими.

Площинні знаки являють собою графічні композиції будь-яких форм на площині. Тривимірні знаки являють собою фігури і/або їх композиції у трьох вимірах. Комбіновані знаки характеризуються загальними ознаками, властивими тривимірним і площинним знакам.

За формою свого відображення знаки для товарів і послуг мо­жуть бути словесні, зображувальні, комбіновані, об'ємні тощо.

Словесні знаки являють собою слова природної мови, оригінальні вигадані слова, словосполучення, абревіатури слів, лозунги і фрази. Вони можуть бути відтворені стандартним символом(шрифтом) або з використанням оригінального виду шрифту, наприклад:

AVADEX AVADEX

При використанні оригінального виду шрифту охороняється не лише саме слово чи словосполучення, а і їхнє шрифтове рішення.

Популярність словесних знаків пояснюється тим, що вони добре запам'ятовуються, зручні для реклами і легко помітні. Нерідко вони несуть у собі особливий смисловий зміст, що у поєднанні з вдалим звучанням слова чи короткої фрази здатне викликати у споживачів приємні асоціації.

Словесні знаки для товарів і послуг надзвичайно різноманітні. На більш ранніх ета­пах як такі найчастіше обиралися імена відомих людей, героїв ху­дожніх творів або міфологічних персонажів (Наполеон, Гамлет, Прометей), назви тварин, птахів, рослин, дорогоцінних каменів (Лев, Сокіл, Клен, Алмаз), найменування природних явищ, не­бесних тіл, географічних об'єктів (Світанок, Комета, Ай-Петрі) тощо. Значного поширення набули також словесні знаки, що бу­ли взяті як похідні з давніх мов (Бакіок, Запогіп).

Нині, остільки, такі найменування практично вичерпали себе, дедалі частіше ви­користовуються знаки для товарів і послуг, які являють собою штучно утворені слова (неологізми). Вони вживаються для по­значення нових речовин, препаратів, приладів і матеріалів, підкреслюючи новизну та оригінальність товару. Нерідко сло­весні знаки пов'язуються із фірмовими найменуваннями ко­мерційних організацій, складаючи їхні суттєві елементи.

Іноді як словесні знаки для товарів та послуг реєструються словосполу­чення і короткі фрази.

Зображувальні знаки для товарів і послуг — це позначення у вигляді різноманітних значків, малюнків, орнаментів, символів, графічних композицій, зображень тварин, птахів, предметів тощо на площині. Вони розробляються на основі використання зображень відомих пам'яток історії та культури, архітектурних споруд, географічних об'єктів, народних орнаментів, зовнішнього вигляду самої юридичної особи чи вве­деної нею в цивільний оборот продукції. Ще більш поширені аб­страктні зображення і всілякі символи.

Успіх зображувальних знаків для товарів і послуг значною мірою визначається їхньою простотою, помітністю, ефектністю та можливістю використання на різних матеріалах, а також смисловим навантаженням. Навпа­ки, дуже складні й перевантажені зайвими деталями знаки є малоефективними.

Комбіновані знаки для товарів і послуг поєднують елементи названих видів знаків. Найчастіше такі знаки являють собою по­єднання малюнка і слова, малюнка і букв, малюнка і цифр, слів і цифр. Нерідко подібні поєднання несуть у собі смислове навантаження, а їхні елементи доповнюють та пояснюють один одно­го. Бажано, аби словесна і зображувальна частини утворювали єдине ціле та були композиційно і сюжетно пов'язані між собою. Одним із найпоширеніших видів комбінованих знаків для товарів і послуг є етикетки, в яких, як правило, поєднуються словесні та зображувальні елементи у певному кольоровому виконанні.

Об'ємні (тривимірні) знаки для товарів і послуг являють собою зображен­ня знака в трьох вимірах - його довжина, висота та ширина. Предметом такого знака може бути оригінальна форма виробу (наприклад, форма мила, свічі, пілюлі) або його упаковка (ска­жімо, оригінальна форма пляшки для напою). Однак об'ємний знак для товарів і послуг не може просто повторювати зовнішній вигляд предмета, а має містити якийсь новий елемент. Найпоширеніший вид об'ємних знаків для товарів і по­слуг — це оригінальна упаковка товару.

Як знаки для товарів і по­слуг можуть бути зареєстровані:

• колір або поєднання кольорів, якщо це не основний колір (чорний, білий або кольори веселки). Прикладом використання кольору для маркування товару може бути жовти-бежевий колір для обплетення електричного проводу або фіолетовий колір упаковки (етикетки) для шоколаду «MILKA»;

• рухові позначення являють собою малюнок, зображення, слова, що рухаються. Це може бути анімаційне зображення,геометрична фігура, що здійснює певні рухи у часі, які можна відтворити зображенням;

• голографічні позначення.

В окремих країнах надається охорона таким знакам для товарів та послуг як,

• звукові знаки, які являють собою різні звуки, зокрема музичні твори або їх фрагменти, шуми будь-якого походження, добре знані звуки та рідки звуки, які є в природі (наприклад, звук дзвона, імітація гарчання лева), електронні звуки, яких немає у природі тощо;

• світлові знаки, які являють собою світлові сигнали, символи, що відтворюються з певною послідовністю та тривалістю;

• приклад запаху. Наприклад, запах пряжі, що нагадує запах польових квітів, для виготовлення тканин для постільної білизни, при умові,що цей запах довго не зникає.

За ступенем популярності знаки для товарів і послуг роз­поділяються на звичайні та добре відомі. Звичайними є будь-які нові позначення товарів, що відповідають усім критеріям охороноспроможності. Добре відомим знаком для товарів і послуг виз­нається таке позначення, яке знайоме широкому колу спожи­вачів

Учасники Паризької конвенції зобов'язалися «відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування торгівельних марок, що являють собою відтворення, імітацію чи переклад іншої марки, які здатні викликати змішування з марками, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації або країни застосуван­ня вже є в цій країні добре відомими як марки осіб, що корис­туються перевагами цієї Конвенції і використовуються для іден­тичних або подібних продуктів». Посилений захист прав на до­бре відомі знаки для товарів і послуг зумовлений необхідністю боротьби з недобросовісною конкуренцією, а також охорони інтересів споживачів, які можуть сплутати щойно зареєстрова­ний знак із добре відомим.

Позначення, які не визнаються знаками для товарів і послуг

Допускаючи до реєстрації як знаки для товарів і послуг широке коло умовних позначень, українське законодавство вказує водночас на позначення, які не визнаються знаками для товарів і послуг.

Воно виходить при цьому зі світової правової практики та міжнародних зобов'язань України. Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про правову охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

До позначень, що суперечать публічному порядку, відносяться позначення в яких наявні, зокрема антидержавні, расистські лозунги, заклики та гасла, емблеми та найменування екстремістських організацій, зображення або імітація (спотворення) державних символів тощо.

До категорії знаків для товарів і послуг, що суперечать за своїм змістом суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі, відносять, зокрема, малюнки порнографічного характеру, образливі написи, богохульні вирази, вирази «ненормативної» лексики, нецензурні слова та вирази, зображення, що пропагують наркоманію, токсикоманію, алкоголізм тощо.

Цікаво, що порушення суспільної моралі може бути результатом прямого транслітерування словесних позначень іноземного походження на українську або іншу мову без урахування їх лінгвістичних особливостей. Наприклад, назви лікарських засобів: «Пердолан», «Уміран», «Дристан», «Гадовіст» ; мінеральної води «Blue Water» або назви популярних марок автомобілів – «Dodge Swinger», «Honda Fitta», «Opel Ascona», «Buick LaCrosse», «Nіssan Moco» і «Mazda LaPuta».

Згідно з Законом не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, які зображують державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки; або схожі з ними до ступеня змішування. Позначення, які складаються лише з символів, не можуть виконувати функції знаків для товарів і послуг, оскільки вони мають офіційний характер і так чи інакше пов'язуватимуться споживачами з носіями цих символів.

До позначень, які не можуть бути зареєстровані як знаки для товарів належать і таки позначення, яки порушують суб'єктивні права і законні інтереси інших осіб :

- позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками для товарів і послуг, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я інших осіб для однорідних товарів і послуг;

- позначення, що відтворюють відомі на території України фірмові найменування або їхню частину, а також промислові зразки, права на які належать іншим особам, і останні одержали ці права до дати подання до Патентного відомства України заявки на знак для товарів і послуг;

- позначення, що відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їхні фрагменти без згоди власників авторських прав або їхніх правонаступників;

- позначення, що відтворюють прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без згоди таких осіб, їхніх спадкоємців, відповідного компетентного органу або Верховної Ради, якщо ці позначення є надбанням історії і культури України.

Важливою вимогу до знаків для товарів і послуг є вимога про те, що знак має бути здатним вирізняти товари або послуги одних осіб від таких самих товарів і послуг інших осіб та надавати певну інформацію щодо товару чи послуги та особи, що пропонує товар або надає послугу.

Наявність певних індивідуальних ознак в позначенні товарів або послуг визначає таке поняття як розрізняльна здатність.

Якщо деякі позначення, в силу різних обставин не мають такої здатності, то вони не реєструються як знаки для то­варів і послуг.

До такого роду позначень відносять, зокрема, по­значення, що складаються лише з одного елемента, занадто простого та часто вживаного. Прикладом можуть бути позначення які складаються:

- з окремих букв і сполучень букв, які не мають словесного характеру. Як правило, серед таких по­значень переважають абревіатури однотипних юридичних осіб, що збігаються за своїм фонетичним сприйняттям.

- із звичайних геометрич­них фігур, ліній, чисел, простих зображень товарів та їхніх най­менувань. Однак, якщо таке зображення є оригінальним чи стилізованим, його реєстрація як знака для товарів і послуг ціл­ком можлива.

Не реєструються як знаки для то­варів і послуг позначення які :

• є загальновживаними скороченнями наприклад НДІ, ВАТ СПД, АТЗТ;

• є надмірно стилізованими;

• є занадто складними за композицією, тобто мають велику кількість елементів і тому сприймаються як складний набір символів, літер цифр і зображень тощо.

Не реєструються реалістичні чи схематичні зобра­ження для позначення товарів, фор­ма яких зумовлена суто функціональним призначенням.

Зображення земної кулі (стилізоване або реалістичне) як позначення туристичних послуг, в результаті частого вживання щодо тих послуг, також втрачає розрізняльну здатність.

Не реєструються позначення, що складаються лише з загальновживаних термінів та символів. До таких позначень належать ті з них, які внаслідок широкого застосування різними юридичними особами втратили для споживачів свою розпізнавальну здатність і сприймаються як найменування товару певного виду (стали видовими поняттями). Прикладами можуть слугувати такі словесні позначення, як руберойд, нейлон, целофан, новокаїн тощо. Ці позначення є загальним надбанням і можуть використовуватися будь-якими зацікавленими особами;

Також прикладами таких по­значень можуть бути зображення колби чи реторти для підприємств хімічної промисловості, чаші зі змією для фармацевтичної діяльності.

Не реєструються позначення, які є описовими і вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. Такі описові позначення становлять об'єктивну товарну характеристику виробу і не можуть його індивідуалізувати. Крім того, дані про товар не можуть бути об'єктом прав інтелектуальної власності, власником прав на який є тільки один конкретний виробник, а цими даними можуть користуватися будь-які зацікавлені особи, що випускають товар такого ж виду і якості. Прикладами подібних позначень можуть бути словесні знаки “Elegant”, “Premier”.

Крім того, до позначень, що не реєструються як знаки для товарів і послуг, належатьпозначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману споживачів щодо товару, послуги або особи, яка ви­робляє товар чи надає послугу.

Оманливі позначення це позначення які однозначно сприймаються споживачем як неправдиві, неправильні, або як такі, що не відповідають реальним фактам щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, походження товарів або послуг, а також відомості, що спотворюють істину, або свідомо видаються як істинні.

Не підлягають, зокрема, реєстрації як знаки для товарів і послуг позначення, що містять вигадані дату заснування фірми або ім'я її засновника, помилкові відомості щодо якості чи властивості товару, місця його походження.

Наприклад, вважаються оманливими позначення:

• з використанням зображення плоду-коробочки бавовни з написом Netural для виробів із синтетичних волокон;

• з вказівкою MADE IN U.S.A.на етикетках які не мають ніякого відношення до США;

• з написом «PLASTICOL» для паперових виробів або з написом «БАЛЕТ» для послуг театру драми;

• з зображеннями та назвами відомих географічних місць або певних архітектурних об’єктів на позначеннях для товарів, які виробляються зовсім в інших місцях. Наприклад, напис «Атланта» на товарі з Туреччини.

В той же час не вважаються оманливими позначення які не сприймаються споживачем як такі, що вказують на зв'язок між товаром і певним географічним місцем. Наприклад: «АНТАРКТИДА» для кондиціонерів; «САХАРА» для соляріїв; «АPPLE» для комп’ютерів.

Власники прав на знаки для товарів і послуг

Знак для товарів і послуг може бути зареєстрований на ім'я юридичної або фізичної особи, а також об'єднання осіб та їхніх правонаступників.

Стосовно юридичних осіб, то права на знаки для товарів і по­слуг можуть набувати ті з них, які виробляють товари, займають­ся їхньою реалізацією, ремонтом, здійснюють сервісне обслуго­вування тощо, а також надають споживачам будь-які послуги. При цьому маються на увазі юридичні особи усіх форм влас­ності. Однак власниками прав на знаки для товарів та послуг мо­жуть бути і державні установи, яким надано право займатися ко­мерційною діяльністю. Наприклад, вищі навчальні заклади, на­уково-дослідні інститути, установи культури. Фізичні особи також можуть стати власниками прав на знаки для товарів і послуг. Іноземні юридичні та фізичні осо­би набувають таких прав в Україні за тих же умов і в тому ж порядку, що й українські фізичні та юридичні особи. Крім то­го, власниками прав на знаки для товарів і послуг можуть ста­ти об'єднання осіб та їхніх правонаступників.

Варто зауважити, що чинне законодавство не визнає знаки для товарів і послуг об'єктами авторських прав. Позначення, що реєструються як знаки для товарів і послуг, можуть відповідати всім вимогам, які висуваються до об'єктів авторських прав. Од­нак якщо їхні автори дають згоду на використання створених ни­ми творів як знаків для товарів і послуг, вони не набувають у зв'язку з цим додаткових прав чи переваг. Правова охорона їхніх особистих немайнових і майнових інтересів обмежується сферою авторських прав, що гарантує недоторканність досягнутого ними творчого результату, який може стати знаком для товарів і послуг тільки за їхньої згоди і на погоджених з ними умовах.

Зміст прав на знаки для товарів і послуг

Юридичні та фізичні особи, які зареєстрували на своє ім'я знак для товарів і послуг, набувають майнові права на цей знак, зокрема, право на його використання для позначення відповідних товарів чи послуг на всій території України. Дані права чинні уп­родовж десяти років, починаючи від дати подання заявки до Па­тентного відомства України. У принципі термін чинності прав на знак для то­варів і послуг може бути необмеженим, оскільки строк дії свідоцтва на знак для товарів і послуг може неодноразово продов­жуватися в порядку, встановленому Законом.

Права на знаки для товарів та послуг є абсолютними і ви­ключними суб'єктивними правами. Це означає, що власник прав на знак для товарів і послуг має право використовувати цей знак, а також виключне право перешкоджати, забороняти чи дозволя­ти використовувати цей знак іншим особам. Відтак ніхто не мо­же використовувати знак для товарів і послуг, що охороняється в Україні, без дозволу власника прав на нього.

Суть права на використання знака для товарів і послуг поля­гає у можливості його необмеженого комерційного використання для позначення товарів чи послуг, що виробляються і реалізу­ються чи надаються. Використанням знака для товарів і послуг вважається застосування знака в рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, при демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні.

Використання знака для товарів і послуг розглядається зако­нодавством не тільки як право, а і як обов'язок власника прав на нього.

При використанні знака для товарів і послуг власник прав на нього може проставляти поряд із цим позначенням попереджу­вальне маркування, яке вказує на те, що застосоване позначення зареєстроване в Україні як знак для товарів і послуг. Таке марку­вання виконує рекламно-інформаційну та патентно-правову функції.

З одного боку, вона дає змогу виокремити знак для товарів і послуг з-поміж інших видів позначень, якими маркується товар чи його упаковка, завдяки чому увага споживачів привертається до специфіки такого позначення. Крім того, застосування попе­реджувального маркування є додатковою рекламою певних то­варів і послуг. З другого — завдяки попереджувальному маркуван­ню можна оперативно встановити факт реєстрації знака для то­варів і послуг. А це застерігає інших осіб від порушення прав на цей знак.

Чинне законодавство не містить спеціальних норм, які регла­ментували б порядок нанесення попереджувального маркування. Насамкінець, можна констатувати, що застосування поперед­жувального маркування є лише правом, а не обов'язком власни­ка прав на знак для товарів та послуг. Воно наноситься виключ­но за його власним розсудом і у будь-який момент може бути знято. Власник прав на знак для товарів і послуг також сам оби­рає вид і форму попереджувального маркування. Тому воно мо­же мати пряме зазначення на те, що певне позначення є за­реєстрованим знаком для товарів і послуг, наприклад, містити слова «зареєстрована торгівельна марка». Попереджувальне мар­кування може бути виражено й у вигляді скорочення, яке являє собою велику латинську букв R, обведену колом.

®

Припинення дії прав на знаки для товарів і послуг

Свідоцтво на знак для товарів і послуг забезпечує його во­лодільцю практично необмежену в часі можливість використову­вати цей знак для позначення своїх товарів і послуг. Водночас за­кон передбачає низку підстав, за наявності яких реєстрація прав на знак для товарів і послуг може бути припинена. Вона припи­няється лише за одною формою - у вигляді анулювання її чин­ності Патентним відомством України. Підставами для цього мо­жуть бути такі факти.

По-перше, чинність реєстрації прав на знак для товарів і по­слуг втрачається у зв'язку з закінченням строку дії свідоцтва на нього, якщо власник прав вчасно не подбав про продовження цього строку.

По-друге, чинність реєстрації прав на знак для товарів і по­слуг достроково втрачається на підставі рішення суду і тоді, коли знак не використовується без поважних причин безперервно про­тягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено.

По-третє, чинність реєстрації прав на знак для товарів і послуг може бути визнана недійсною повністю або частково протягом усього терміну дії свідоцтва на знак, якщо ця реєстрація відбулася з порушенням вимог.

По-четверте, чинність реєстрації прав на знак для товарів і послуг може бути втрачена на підставі рішення суду у разі пере­творення цього знака в позначення, яке увійшло до загального вжитку як позначення товарів певного виду. У даному разі дія реєстрації прав припиняється лише на майбутній час.

По-п'яте, чинність реєстрації прав на знак для товарів і по­слуг втрачається у разі відмови від неї власника прав на цей знак.

Передача прав на знаки для товарів і послуг

Власник прав на знак для товарів і послуг не тільки може йо­го використовувати, а й має дозволяти іншим особам використовувати цей знак.

Уступка прав на знак для товарів і послуг означає передачу прав на цей знак іншій особі щодо всіх або частини товарів і по­слуг, для яких цей знак зареєстрований. Вона може бути як на платній, так і безоплатній основі та здійснюється на підставі цивільно-правового договору. В силу цього договору власник прав на знак відмовляється від подальшого його використання і передає всі права на нього набувачу, який у свою чергу приймає на себе всі права та обов'язки власника прав на знак для товарів і послуг і надає відчужувателю зустрічне задоволення, якщо во­но передбачене договором.

Поряд з уступкою прав на знак для товарів і послуг власник прав на нього може надати право на використання цього знака іншій особі за ліцензійним договором. Цей договір припускає надання ліцензіатові права на використання знака на визначений у договорі термін. При цьому власник прав на знак (ліцензіар) зберігає їхні права і несе всі обов'язки власника прав на цей знак. На ліцензіата якихось додаткових обов'язків, крім прийня­тих ним на себе за ліцензійним договором, не покладається.

Захист прав на знаки для товарів і послуг

Неправомірне використання знаків для товарів і послуг, а та­кож інші дії, що заподіюють чи можуть заподіяти шкоду власни­кові прав на них, зумовлюють цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Захист прав на знаки для товарів і послуг здійснюється пере­важно в юрисдикційній формі в межах адміністративної, цивільно-правової та кримінально-правової процедур. Адміністративно-пра­вовий захист порушених прав або прав, що оскаржуються, полягає, по-перше, у звертанні із заявою про порушення правил добро­совісної конкуренції до Антимонопольного комітету України чи його територіальних органів і, по-друге, до подачі скарги до вищого за належністю органу організації-порушника, якщо та­кий існує. Процедура розгляду таких звернень і прийняття за ними рішень аналогічна тій, що була розкрита при аналізі за­хисту прав на фірмові найменування.

Загальним порядком захисту порушених прав на знаки для то­варів і послуг є їхній цивільно-правовий захист, реалізований у межах судового (позовного) порядку. Нині більшість спорів, по­в'язаних із порушенням названих прав належать до компетенції господарських судів. Щодо спорів, де однією із сторін є фізична особа, то вони розглядаються місцевими судами.

Способи захисту порушених прав на знаки для товарів і послуг або

Якщо внаслідок незаконного використання знаків для товарів і послуг були заподіяні збитки, вони повинні відшкодовуватись у повному обсязі. Потерпілим тут є власник прав на знак, який і має право на відшкодування збитків. Коли правопорушенням зачіпаються законні інтереси ліцензіатів, їх теж треба розглядати як потерпілих, що мають право на відшкодування збитків. Влас­ник прав на знак для товарів і послуг як упущену вигоду може вважати доходи, що отримані особами, які незаконно використо­вували цей знак.

За незаконне використання чужих знаків для товарів і послуг передбачена також кримінальна відповідальність за ст.229 КК України. Про ознаки цього складу злочину та міри покарання за нього вже говорилося при висвітленні аналогічного питання стосовно фірмових найменувань. Тому тут немає потреби зупи­нятись на цьому докладно.