3.Історія розвитку наукових основ і практичних підходів до виробництва екологічно безпечної продукції

Вимоги до виробництва екологічно безпечної продукції включають не тільки питання дотримання екологічних норм чистоти продуктів, а й навколишнього середовища. Воно забезпечує збалансований стан екосистеми, що є запорукою сталого розвитку економічної і соціальної сфери всього суспільства. Екологічні продукти харчування не справляють негативного впливу на навколишнє середовище і здоров’я населення, а навпаки, сприяють йому. За даними Швейцарського дослідницького інституту органічного сільського господарства, екологічне сільське господарство економічно ефективніше за традиційне за рахунок усунення втрат сільськогосподарської продукції при замкненому циклі виробництва, вивільненні величезних обсягів природних резервів без скорочення фонду споживання.

Виробництво екологічно безпечної продукції у світі за останні роки зростає досить бурхливо. Частка сільськогосподарських земель, що використовуються в світі для органічного землеробства, збільшилася у 2007 р. до 32,2 млн. гектарів. Це в середньому становить 0,8% всієї світової ріллі. В органічному виробництві задіяно понад 1,2 млн. виробників. Країнами-лідерами щодо частки земель, використовуваних для органічного землеробства, є Швейцарія і Австралія (понад 10%). Попит на органічну продукцію в основному формується у країнах, які досягли певного рівня економічного розвитку і де утворився прошарок населення, яке не тільки вірить у корисність такого продовольства для людського організму, але й здатне платити вищу ціну за його екологічну чистоту. Відповідно, найрозвинутішими є ринки органічних продуктів країн Північної Америки і Західної Європи; уряди цих держав застосовують заходи, спрямовані на екологізацію сільського господарства.

Щодо України, то вона має потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, реалізації її на експорт та внутрішнього споживання. З’являється попит на екологічно чисту продукцію у населення, але ринок органічних продуктів харчування ще тільки починає формуватися. Все ще відсутнє виробництво згідно з органічними стандартами тваринницької продукції. Переробка органічної продукції та виробництво органічних продуктів харчування також знаходяться на початковій стадії розвитку. Відсутність законодавчої бази щодо органічного виробництва, національного органу сертифікації та відповідної ринкової інфраструктури стримують розвиток пропозиції такої продукції з боку вітчизняних виробників. Тож можна сказати, що даний напрямок виробництва розвивається в Україні переважно з ініціативи окремих ентузіастів, хоча інтерес до нього в останні роки значно зростає.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1. Причини деградації грунтів.

Деграда́ція ґрунті́в — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів.

Серед основних причин втрат і деградації ґрунтів можна назвати такі:

• нераціональне і надмірне розорювання, що спричиняє деградацію ґрунту;

• ерозія ґрунтів, яка проявляється у руйнуванні ґрунтового покриву і знесенні його часток потоками води (водна ерозія) або вітром (вітрова ерозія), яка посилюється внаслідок господарської діяльності людини;

• перевипасання, що спричинює знищення трав’яного покриву, ерозію, неможливість відновлення родючості ґрунтів;

• знищення лісів спричинює вимивання поживних речовин із ґрунту, втрати зволоженості, посилення ерозії, спустелювання;

• зрошення у посушливих місцевостях зумовлює підняття солей з глибин ґрунту в поверхневі шари, засолення внаслідок швидкого випаровування води, яке з часом перетворює сільськогосподарські угіддя на соляну пустелю;

• закислення ґрунтів - це зниження їхнього рН, спричинене забрудненням кислотами, яке призводить до зниження урожайності більшості сільськогосподарських культур;

• заболочення і втрата сільськогосподарських угідь спричиняються нераціональним поливом угідь, інфільтрацією вод з водосховищ, затопленням і підтопленням територій унаслідок спорудження водосховищ чи консервації відпрацьованих шахт і кар’єрів;

• забруднення ґрунтів переважно внаслідок нераціонального внесення мінеральних добрив і отрутохімікатів, потрапляння нафтопродуктів, осідання важких металів, радіонуклідів та інших сполук з атмосферного повітря;

• порушення механічної структури ґрунтів унаслідок їх обробітку важкою технікою.

Найпоширенішими негативними природно-антропогенними процесами, що призводять до деградації ґрунтів, є вітрова і водна ерозії.