2.Фітоцетичний напрям в боротьбі зі шкідливими організмами

Засновані на використанні більш високою в порівнянні з бур'янами рослинами конкурентної здатності оброблюваних культур.

Фітоценотичні заходи ґрунтуються на використанні більш високої порі-

вняно з бур'янами конкурентної здатності окремих сільськогосподарських культур та біологічній несумісності бур'янів і культурних рослин, внаслідок чого пригнічується ріст і розвиток бур'янів. В інтенсивному землеробстві культурні рослини мають досить високу продуктивність і здатні досить успішно пригнічувати бур'яни або значно послаблювати їхню життєдіяльність. За здатністю при-гнічувати бур'яни культури можна умовно розподілити на три групи.

1. Васококонкурентоздатні — озиме жито, озима пшениця, озимий ячмінь, ріпак, а також коноплі, злаково-бобові сумішки на зелений корм або сіно, багаторічні трави.

2. Середньоконкурентоздатні — горох, гречка, кормова капуста, люпин, овес, соняшники, ячмінь.

3. Слабоконкуренгпоздатні — кукурудза, картопля, льон, овочеві культури, просо, сорго, цукрові буряки.

Умовність цього поділу полягає в тому, що здатність культури пригнічувати бур'яни визначається не тільки її біологічними особливостями, а й умовами вирощування. Підбором найбільш конкурентноздатних культур можна істотно знизити забур'яненість посівів. Це найкраще реалізується в сівозміні без повторних посівів культур, які є причиною забур'яненості полів, та при вирощу

У практиці часто поєднують механічні і фітоценотичні заходи. За такого поєднання бур'яни активно знищуються або дуже послаблюються механічни-ми заходами боротьби (оранкою, глибоким безполицевим розпушуванням чи поверхневим обробітком ґрунту), а створені таким чином належні умови для росту і розвитку дають змогу культурним рослинам успішно конкурувати з бур'янами, заглушуючи їх добре розвиненою надземною частиною.

Поєднання механічних, біологічних і фітоценотичних заходів сприяє не тільки більш повному знищенню бур'янів, а й дає можливість боротися з ними впродовж довшого періоду вегетації, що і визначає високу ефективність цього заходу. Отже, заснована на раціональному використанні вже відомих заходів інтегрована система захисту посівів від бур'янів і очищення грунту від їх насіння та органів вегетативного розмноження є реальним кроком до підвищення культури землеробства та ефективного використання орних земель.

3.Добір господарств для виробництва екологічно чистої продукції

Найбільший інтерес з точки зору дотримання вимог екологічної чистоти має зерно кукурудзи, гречки і соняшнику, яке широко використовують для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування.

Технології вирощування цих культур у даному випадку повинні ґрунтуватися на концепції біологічної системи землеробства, яка передбачає агротехнічні методи боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Ці заходи провадять у системі основного і передпосівного обробітку ґрунту, а також у період догляду за посівами.

Кукурудза. Для одержання запланованого врожаю кукурудзи з мінімальним використанням пестицидів або взагалі без них необхідно вирішити такі питання: забезпечити чистоту посівів, сформувати задану густоту рослин до збирання і зменшити вилягання рослин у період збирання врожаю.

Кращим у фітосанітарному відношенні попередником кукурудзи на зерно є озима пшениця. Важче боротися з бур'янами агротехнічними заходами, якщо кукурудза розміщена після кукурудзи на силос та баштанних культур. Основний обробіток проводять з урахуванням характеру і ступеня забур'яненості ґрунту.

Насіння до сівби готують в основному на кукурудзооброблювальних заводах.

Використовуючи метод пророщування середнього зразка ґрунту, можна заздалегідь планувати інтенсивність боротьби з бур'янами.

Весняний догляд розпочинають із боронування і вирівнювання зябу. Важливим у боротьбі з бур'янами є строк передпосівної культивації – інтервал між її проведенням і сівбою повинен бути не більшим доби.

При безгербіцидній технології планують два боронування по сходах і дві культивації. Технологічні втрати рослин такі: при боронуванні по сходах (шильцях) – 7 %; при міжрядних обробітках – 5; природні втрати – 2 %.

Виходячи з технологічних втрат рослин вносять корективи при настроюванні сівалки на норму висіву.

Проводять також досходове боронування. Перше – у фазі 2 – 3 листків, друге – у фазі 4 – 5 листків. Це роблять у другій половині дня, зуби борін повинні бути спрямовані скосом уперед.

Перший міжрядний обробіток (фаза 5 – 6 листків) проводять стрілчастими лапами з прополювальними борінками, а другий – із підгортанням.

Гречка. Основна продукція гречки – крупа, яка є цінним продуктом харчування. У зв'язку з цим проведення заходів по боротьбі з бур'янами, хворобами і шкідниками повинно мати профілактичний характер, що успішно досягається застосуванням агротехнічних заходів.

Для одержання екологічно чистої дієтичної продукції гречки категорично забороняється розміщувати її вздовж шосейних доріг. Відстань від посіву до траси повинна бути не менше 0,5 км. При розміщенні посівів вздовж доріг з менш інтенсивним рухом їх рекомендується обкошувати (2 – 3 прокоси).

Важливою умовою високої врожайності є знищення бур'янів до сівби культури. Обробіток ґрунту в літньо-осінній період проводять залежно від типу забур'яненості поля.

Навесні проводять боронування, вирівнювання поверхні поля, культивацію, два – три обробітки боронами із сегментами для вичісування паростків бур'янів. Передпосівну культивацію проводять безпосередньо перед сівбою на глибину загортання насіння. Насіння обробляють водним розчином сірчанокислого цинку (2 кг/т) разом з 1,5 кг/т сечовини і 0,2 кг/т плівкоутворюючого полімеру.

Насіння гречки дає дружні сходи при стійкому прогріванні ґрунту до 14 – 16 °С. Тривалість періоду від сівби до сходів при цьому становить 7 – 10 днів. Орієнтовно цей період настає у другій декаді травня.

Глибина загортання насіння при достатньому зволоженні становить 4 – 5 см, а при пересиханні поверхневого шару – 6 – 7 см. Широкорядний спосіб сівби забезпечує переважно більш високий урожай, ніж звичайний рядковий.

Під час сівби в рядки вносять гранульований суперфосфат (50 кг/га).

Значну кількість проростаючих бур'янів знищують післяпосівним боронуванням і боронуванням сходів. Його здійснюють легкими боронами впоперек рядків у фазі утворення першого справжнього листка. При широкорядній сівбі проводять два міжрядні обробітки, останній, з підгортачами – до початку цвітіння рослин.

Озерненість рослин гречки залежить від погодних умов у період цвітіння та формування плодів і якості запилення. Оптимальним навантаженням бджіл для запилення є 5 – 6 бджолосімей на 1 га.

Сприятливими в екологічному відношенні є смугові посіви гречки з озимим житом і просом. Так, при сівбі гречки з просом рядками, що чергуються, її урожай збільшується на 6 – 7 ц/га.

Косять гречку впоперек рядків або під кутом до них при побурінні 75 – 80 % зернин вранці або в похмурі дні. Висота зрізу – 15 – 20 см. Валки обмолочують на легких режимах роботи.

Соняшник. Для одержання високого й екологічно чистого врожаю насіння соняшник необхідно розміщувати після озимої пшениці, ярих зернових, кукурудзи. Повертати на попереднє місце не раніше як через 7 – 9 років.

Після колосових культур основний обробіток ґрунту проводять з урахуванням характеру і ступеня забур'яненості полів. Після просапних, кукурудзи та інших попередників ґрунт обробляють на глибину 6 – 8 і 8 – 10 см одночасно в двох напрямках. Потім проводять основний обробіток ґрунту.

Навесні, після боронування, вирівнюють зяб і проводять передпосівну культивацію культиватором КПС-4 або УСМК-5,4 на глибину загортання насіння (6 – 8 см).

Насіння висівають при температурі ґрунту на глибині 10 см до 8 – 12 °С. Однак кращим є відстрочений посів, при якому вдається знищити більшу кількість паростків бур'янів передпосівною культивацією.

Післяпосівне коткування проводять кільчасто-шпоровими котками, досходове боронування – через 5 – 6 днів після сівби, а післясходове – у період утворення у соняшнику однієї – двох пар справжніх листків. Сходи боронують після обіду при швидкості руху агрегату 4 – 5 км/год. Якщо дає можливість густота рослин, можна проводити друге боронування сходів. Один – два рази обробляють міжряддя культиваторами КРН-5,6А, або КРН-4,2А, обладнаними стрілчастими або бритвеними лапами.

БІЛЕТ №15