- •1.Визначення та завдання дисципліни «Агроекологія»
- •2. Шляхи забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами
- •3. Санітарно-гігієнічна характеристика відходів тваринницьких комплексів
- •1.Сучасні екологічні проблеми агропромислового виробництва
- •2.Проблема втрат азоту з добрив і заходи щодо їх попередження
- •3.Механічна очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •1.Зв’язок аграрної екології з екологічними та агропромисловими дисциплінами
- •2.Шляхи поліпшення використання туків і зменшення їх втрат у навколишнє середовище
- •1.Методика агроекологічних досліджень
- •3.Біологічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •2.Нітрати, їх природа та вплив на здоров’я
- •3.Хімічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •Агроекосистеми та їх відмінність від екологічних.
- •Заходи щодо запобігання надлишкового накопичення нітратів у продукції сільського господарства.
- •3.Очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •Екзаменаційний білет № 6
- •1.Структура агробіогеоценозів
- •2.Еколологічно безпечне використання мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.
- •3.Знезараження твердих відходів тваринницьких ферм
- •1.Агрофітоценоз та його характеристика
- •2.Сучасні засоби попередження втрат азоту з мінеральних добрив.
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм за допомогою синантропних мух
- •1.Просторова структура агробіогеоценозів
- •2.Вплив пестицидів на довкілля
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм та інших органічних матеріалів при допомозі каліфорнійського червоного черв’яка
- •1.Типи взаємовідносин між організмами в агробіогеценозах
- •2.Шляхи забруднення довкілля пестицидами.
- •3.Визначення екологічно чистої та екологічно безпечної продукції харчування
- •1.Сучасний стан земельних угідь України.
- •2.Потенційна загроза від пестицидів
- •3.Історія розвитку наукових основ і практичних підходів до виробництва екологічно безпечної продукції
- •Причини деградації грунтів.
- •2. Профілактичні засоби захисту рослин від шкідливих організмів.
- •3. Західна модель альтернативного землеробства.
- •1.Родучість грунтів України: як її зберегти.
- •2.Агротехнічні заходи боротьби зі шкідливими організмами.
- •3.Українська модель альтернативного землеробства.
- •1.Ерозія грунту як фактор його деградації
- •2.Біологічні методи захисту рослин від шкідливих організмів
- •3. Перспектива альтернативного землеробства в Україні
- •1.Проблема збереження гумусу в грунтах України
- •2.Фітоцетичний напрям в боротьбі зі шкідливими організмами
- •3.Добір господарств для виробництва екологічно чистої продукції
- •Енергетичний потенціал грунту : як його покращити
- •Мікробіологічний напрям у захисті рослин від шкідливих організмів
- •3.Екологічний паспорт агропромислового підприємства
- •1.Роль грунтової біоти в покращенні родючості грунту та його санітарного стану
- •2.Феромони , як альтернатива пестицидам
- •3.Проблема сертифікації екологічно чистої продукції за кордоном та в Україні
- •1.Санітарно-гігієнічний стан сільськогосподарських угідь України та Миколаївскої області
- •2.Використання антибіотиків,вірусних,грибкових та інших препаратів для захисту рослин
- •3.Народні засоби боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур
- •1.Фізична деградація грунту-причини виникнення та заходи по її попередженню
- •2.Хімічний метод боротьби зі шкідливими організмами та його перспектива
- •3.Спільні риси та відмінності екотопу штучних і природних екосистем
- •1.Техногенно забруднені землі та проблема їх використання в апв
- •2. Застосування репелентів та антрактантів у боротьбі зі шкідниками рослин
- •3.Заходи щодо екологічно безпечного використання техногенно забруднених грунтів у апв
- •Проблема створення збалансованих агроландшавтів
- •2. Інтегрований захист рослин від шкідливих організмів
- •3.Специфіка накопичення токсикантів у сільськогосподарській продукції
- •1.Методичні підходи до створення збалансованих агроландшафтів
- •2.Заходи щодо безпечного застосування пестицидів
- •3.Проблеми формування агроландшавтів за умов земельної реформи
- •1.Основні елементи сучасного агроландшафту
- •2.Створення біологічного різноманіття в агросистемах як важливий напрямок зменшення чисельності шкідливих організмів
- •3.Заходи по охороні водних джерел від забруднення в процесі сільськогосподарського виробництва
- •1.Кислотні дощі : їх вплив на грунт та вирощування рослин
- •2.Випасання тварин та його вплив на довкілля
- •3.Основні забруднювачі довкілля в апв
- •1.Вплив сільськогосподарського виробництва на атмосферне повітря
- •2.Заготівля кормів для тварин та їх вплив на навколишнє середовище
- •3.Агроекологічний моніторинг та його структура
- •1.Вплив агропромислового виробництва на водні джерела
- •2.Характеристика відходів тваринницьких ферм
- •3.Об’єкти агроекологічного моніторингу
- •1.Характер негативного впливу мінеральних добрив на довкілля
- •2.Вплив відходів тваринницьких комплексів на довкілля
- •3.Моніторинг грунтового покриву
1.Фізична деградація грунту-причини виникнення та заходи по її попередженню
Фізична деградація грунтів – погіршення фізичних і водно-фізичних властивостей грунту, порушення грунтового профілю.
Фіз. д-ція виражається в погіршенні грунтової структури і всього комплексу фізичних властивостей, тобто в руйнуванні фізичної основи грунту, і розвивається скрізь, де застосовують надмірні навантаження механічного, хімічного, водного чи біологічного характеру.
Фіз. д-ція може бути обумовлена різними прир. чинниками і розвиватися в умовах природних біогеоценозів в результаті зміни кліматичних умов, природних процесів вивітрювання, ерозії, опустелювання і т.д. Причиною також можуть бути також різного роду катастрофічні процеси природного та антропогенного характеру
Заходи покращення:
налагодити моніторинг ґрунтів; розробити дійовий механізм відповідальності та санкцій до землевласників і землекористувачів, які своєю діяльністю погіршують стан земельних угідь; мінімалізувати обробіток грунту, дотримуватись оптимальних строків, способів та норм внесення органічних і мінеральних добрив, вдосконалення ходових систем мобільної с.-г. техніки, технічних засобів для внесення агрохімікатів.
2.Хімічний метод боротьби зі шкідливими організмами та його перспектива
Усі засоби захисту рослин класифікуються за хімічним складом, об'єктам застосування, за характером дії і способом проникнення у шкідливий організм.
За хімічним складом їх поділяють на три основні групи
• неорганічні сполуки (сполуки ртуті, міді, сірки, фтору, барію, бору, миш'яку і т.д.)
• органічні сполуки (хлорорганічні, фосфорорганічні, синтетичні піретроїди, нітрофеноли, похідні тіо-і дітіокарбамінової кислот і т.д.);
• біогенного походження, створені з продуктів життєдіяльності або самих бактерій, вірусів, грибів, рослин (піретріни, антибіотики).
Інсектициди - (від лат. Insectum - комаха і caedo - вбиваю) хімічні засоби, що вбивають комах, їхні яйця (овіциди) і личинки (ларвіціди). Деякі інсектициди активні також проти кліщів (інсектоакарициди) і нематод. Головна галузь застосування інсектицидів - захист сільськогосподарських культур від комах-шкідників. Гербіциди - (від лат. Herba-трава і caedo-вбиваю), речовини, що знищують небажані рослини. Головна галузь застосування гербіцидів - знищення бур'янів у посівах сільськогосподарських культур («хімічна прополка»), особливо кукурудзи, сої, бавовнику, пшениці, рису і цукрового буряка.ність. В зв'язку з цим їх використовують на ділянках не сільськогосподарського призначення або для боротьби з бур'янами в післяжнивний чи досходовий для культури період, на чистих парах тощо. Проте такий поділ дуже умовний, оскільки гербіциди першої групи в разі підвищених доз можуть діяти як гербіциди другої групи. За місцем дії на органи рослин гербіциди поділяють на чотири групи. 1. Листкової дії — впливають переважно у місці контакту гербіциду, на-несеного на рослину. 2. Системної дії — пересуваються по рослині після нанесення на листя, діючи на всі рослинні тканини. 3. Грунтові гербіциди — пересуваються після поглинання корінням у надземні органи і уражують всі частини рослини. 4. Гербіциди, які уражують рослину при нанесенні на листя і при вне-сенні в ґрунт. За відношенням до ботанічних класів рослин гербіциди поділяються на такі, що знищують лише двосім'ядольні бур'яни, і такі, що знищують односім'ядольні (злакові) бур'яни. Цей поділ також досить умовний, оскільки багато гербіцидів знищують водночас рослини обох класів. Ефективність дії гербіцидів залежить від умов і техніки їх внесення. Строки внесення гербіциду визначають фазою розвитку культурної рослини, видовим складом бур'янів, формою препарату і умовами зовнішнього середовища. Залежно від умов гербіциди застосовують у такі строки: • післязбиральний весняно-літній період – особливо для боротьби з багаторічними бур'янами. Тут важливо вносити такі препарати, які бнегативно не впливали на наступні культури; • пізньоосінній період — по вирівняній ріллі, щоб досягти ефективної дії важкорозчинних у воді і малорухомих ґрунтових препаратів навесні наступного року і послабити їх післядію в сівозміні; • передпосівний період — навесні перед вирівнюванням ґрунту боронами чи під передпосівну культивацію. У цьому разі застосовуються грунтові гербіциди для боротьби з бур'янами, які сходять з насіння; • припосівне внесення, коли, як правило, застосовуються ґрунтові гербіциди водночас із сівбою ярих просапних культур; • післяпосівне внесення – відразу після сівби з негайним загортанням гербіциду у ґрунт боронами; • досходовий період, коли гербіциди вносять за 2-4 дні до сходів ярих культур і загортають їх боронами. У зволожених районах можна обійтись і без боронування; • післясходовий період, коли гербіциди вносять на початку вегетації культури і в разі масової появи сходів бур'янів. Гербіциди вносять і на чистих парах та на необроблюваних землях для знищення найбільш злісних бур'янів. Для обробки ґрунту чи посівів гербіцидами застосовують такі способи внесення: • суцільний, коли препаратом обробляється вся площа; • стрічковий, коли гербіциди вносять у захисну зону рядка водночас із сівбою або по сходах просапних культур; • спрямований, коли гербіциди наносяться на бур'яни, які перебувають під покривом культурних рослин. Верхня частина останніх захищається від згубної дії гербіциду екраном із щільного матеріалу; • місцевий, коли гербіциди наносяться на куртини найбільш злісних бур'янів.
