2.Заходи щодо безпечного застосування пестицидів

При застосуванні пестицидів зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням-300 м, при авіа методі -1000 м (до рибогосподарських водойм не менше 2000 м);

при застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам,зазначеним в інструкції даного виду апаратури: обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту;

завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення хімічної обробки у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;

при обробці медоносних рослин, згідно ст.. 37 Закону України «Про бджільництво» керівникам господарств необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату;

всім працівникам, які працюють з пестицидами та агрохімікатами, пройти медогляд та навчання по техніці безпеки при транспортуванні, зберіганні і застосуванні отрутохімікатів, які проводять державні фітосанітарні інспектори Державної фітосанітарної інспекції Кіровоградської області. При наявності посвідчень про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами та результатів медогляду працівники отримують посвідчення та допуск на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.

Потенційна загроза пестицидів, їх нагромадження в навколишньому середовищі потребують наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронний напрямок, їх проводять і планують з урахуванням особливостей розвитку шкідливих організмів і рослин, що ними пошкоджуються, а також зональних особливостей застосування.

Комплексом профілактичних заходів, які входять до системи, треба створювати умови, що пригнічують популяції шкідників та збудників хвороб і позбавляють їх можливості зберігатися в резерваціях у несприятливі сезони року. Поряд із цим, системи повинні передбачати використання стійких сортів і гібридів, а також активні методи боротьби з шкідливими організмами шляхом раціонального застосування пестицидів, мікробіопрепаратів і ефективних ентомофагів.

Обов'язковою передумовою успішного функціонування інтегрованих систем є знання закономірностей формування шкідливої й корисної фауни і збудників хвороб у конкретному агробіоценозі, про що було викладено в попередньому розділі.

Інтегровані системи заходів включають методи боротьби в такій збалансованій послідовності, при якій максимально зберігається вплив корисних факторів зовнішнього середовища і виключається можливість забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами.

Інтегровані системи включають такі методи боротьби з шкідниками: агротехнічний, біологічний, хімічний, фізичний, механічний, карантин рослин.