- •1.Визначення та завдання дисципліни «Агроекологія»
- •2. Шляхи забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами
- •3. Санітарно-гігієнічна характеристика відходів тваринницьких комплексів
- •1.Сучасні екологічні проблеми агропромислового виробництва
- •2.Проблема втрат азоту з добрив і заходи щодо їх попередження
- •3.Механічна очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •1.Зв’язок аграрної екології з екологічними та агропромисловими дисциплінами
- •2.Шляхи поліпшення використання туків і зменшення їх втрат у навколишнє середовище
- •1.Методика агроекологічних досліджень
- •3.Біологічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •2.Нітрати, їх природа та вплив на здоров’я
- •3.Хімічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •Агроекосистеми та їх відмінність від екологічних.
- •Заходи щодо запобігання надлишкового накопичення нітратів у продукції сільського господарства.
- •3.Очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •Екзаменаційний білет № 6
- •1.Структура агробіогеоценозів
- •2.Еколологічно безпечне використання мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.
- •3.Знезараження твердих відходів тваринницьких ферм
- •1.Агрофітоценоз та його характеристика
- •2.Сучасні засоби попередження втрат азоту з мінеральних добрив.
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм за допомогою синантропних мух
- •1.Просторова структура агробіогеоценозів
- •2.Вплив пестицидів на довкілля
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм та інших органічних матеріалів при допомозі каліфорнійського червоного черв’яка
- •1.Типи взаємовідносин між організмами в агробіогеценозах
- •2.Шляхи забруднення довкілля пестицидами.
- •3.Визначення екологічно чистої та екологічно безпечної продукції харчування
- •1.Сучасний стан земельних угідь України.
- •2.Потенційна загроза від пестицидів
- •3.Історія розвитку наукових основ і практичних підходів до виробництва екологічно безпечної продукції
- •Причини деградації грунтів.
- •2. Профілактичні засоби захисту рослин від шкідливих організмів.
- •3. Західна модель альтернативного землеробства.
- •1.Родучість грунтів України: як її зберегти.
- •2.Агротехнічні заходи боротьби зі шкідливими організмами.
- •3.Українська модель альтернативного землеробства.
- •1.Ерозія грунту як фактор його деградації
- •2.Біологічні методи захисту рослин від шкідливих організмів
- •3. Перспектива альтернативного землеробства в Україні
- •1.Проблема збереження гумусу в грунтах України
- •2.Фітоцетичний напрям в боротьбі зі шкідливими організмами
- •3.Добір господарств для виробництва екологічно чистої продукції
- •Енергетичний потенціал грунту : як його покращити
- •Мікробіологічний напрям у захисті рослин від шкідливих організмів
- •3.Екологічний паспорт агропромислового підприємства
- •1.Роль грунтової біоти в покращенні родючості грунту та його санітарного стану
- •2.Феромони , як альтернатива пестицидам
- •3.Проблема сертифікації екологічно чистої продукції за кордоном та в Україні
- •1.Санітарно-гігієнічний стан сільськогосподарських угідь України та Миколаївскої області
- •2.Використання антибіотиків,вірусних,грибкових та інших препаратів для захисту рослин
- •3.Народні засоби боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур
- •1.Фізична деградація грунту-причини виникнення та заходи по її попередженню
- •2.Хімічний метод боротьби зі шкідливими організмами та його перспектива
- •3.Спільні риси та відмінності екотопу штучних і природних екосистем
- •1.Техногенно забруднені землі та проблема їх використання в апв
- •2. Застосування репелентів та антрактантів у боротьбі зі шкідниками рослин
- •3.Заходи щодо екологічно безпечного використання техногенно забруднених грунтів у апв
- •Проблема створення збалансованих агроландшавтів
- •2. Інтегрований захист рослин від шкідливих організмів
- •3.Специфіка накопичення токсикантів у сільськогосподарській продукції
- •1.Методичні підходи до створення збалансованих агроландшафтів
- •2.Заходи щодо безпечного застосування пестицидів
- •3.Проблеми формування агроландшавтів за умов земельної реформи
- •1.Основні елементи сучасного агроландшафту
- •2.Створення біологічного різноманіття в агросистемах як важливий напрямок зменшення чисельності шкідливих організмів
- •3.Заходи по охороні водних джерел від забруднення в процесі сільськогосподарського виробництва
- •1.Кислотні дощі : їх вплив на грунт та вирощування рослин
- •2.Випасання тварин та його вплив на довкілля
- •3.Основні забруднювачі довкілля в апв
- •1.Вплив сільськогосподарського виробництва на атмосферне повітря
- •2.Заготівля кормів для тварин та їх вплив на навколишнє середовище
- •3.Агроекологічний моніторинг та його структура
- •1.Вплив агропромислового виробництва на водні джерела
- •2.Характеристика відходів тваринницьких ферм
- •3.Об’єкти агроекологічного моніторингу
- •1.Характер негативного впливу мінеральних добрив на довкілля
- •2.Вплив відходів тваринницьких комплексів на довкілля
- •3.Моніторинг грунтового покриву
2.Шляхи поліпшення використання туків і зменшення їх втрат у навколишнє середовище
Шляхи поліпшення використання туків і зменшення їх втрат у навколишнє середовище Мінеральні добрива ( туки ) - це речовини, що поліпшують харчування рослин і підвищують родючість грунту за рахунок поживних елементів у вигляді різних мінеральних солей.
Туки за своїм складом ділять на прості , що містять один поживний елемент (азот , фосфор, калій, мідь і ін), і комплексні, містять два і більше поживних елементів , а за технологією виготовлення - на складні , складні-змішані і смешанвие . Крім того , мінеральні добрива розрізняють і за кількісним вмістом елементів живлення .
Для правильного визначення дози внесеного добрива на упаковках є маркування із зазначенням назви добрива , його складу (позначається хімічними символами ) і вмісту діючої речовини.
Діюча речовина - це та частина добрива , яка засвоюється рослиною (виражається у відсотках і позначається хімічними символами ) . У азотних добривах діючою речовиною є азот (N) , у фосфорних - фосфор ( P2О5 ) , в калійних - калій ( К2О ) , в вапна - кальцій ( СаО ) і магній ( MgO ) , в мідних - мідь (Cu ) і т. д. Так , азотне добриво - сечовина ( карбамід ) - містить в кожних 100 кг 46 кг азоту , кожні 100 кг нітроаммофоса містять по 23 кг азоту і фосфору і кожні 100 кг нітроамофоски - по 16 кг азоту і фосфору і 18 кг калію.
Рекомендовані дози мінеральних добрив виражаються в розрахунку на діючу речовину ( д. в . ) . У літературі для садівників- любителів прийнято позначати дози в грамах на 1 м2. Так , якщо в рекомендації зазначено, що під рослини необхідно внести 10 г азоту на 1 м2 , то для визначення необхідної кількості добрива , наприклад сечовини , використовують залежність ( 10 х 100 : 46 ) = 27,7 (де 46 - вміст азоту в сечовині у відсотках). Отже , для внесення 10 г азоту на 1 м2 потрібно 21,7 г сечовини.
Аналогічно розраховують дози для всіх видів і форм мінеральних добрив. (азотні та фосфорні туки)
В перекладі на стандартні туки (азотні добрива, що містять 20,5 % N, фосфорні, — 19,6 % P 2 O 5 і калійні — 41,6 % K 2 Про) в 1972 в СРСР вироблено 66,1 млн. т М. в. До 1975 виробництво їх значно зросте, причому велику частину складуть висококонцентровані (подвійний суперфосфат, сечовина, хлористий калій і ін.) і комплексні складні (аммофос, діаммофос і ін.) добрива.
На осушених торф'яниках і легких піщаних грунтах найбільшу надбавку урожаю забезпечують калійні туки.
При цьому туки вносять в різні шари грунту і в різні строки. Під основні сільськогосподарські культури 60-70% фосфорно-калійних добрив застосовують як основне удобрення. Основний спосіб внесення – розкидний. Використовують і мінеральні добрива і при підживленні культурних пасовищ. Одним із способів такого використання туків є стартовий, тобто внесення під час сівби культур. Досвід показує, що таке внесення підвищує врожайність зернових культур. Для зменшення втрат азоту в грунті, підвищення ефективності використовується інгібітор нітрифікації – нітрапирін. При внесенні підвищених доз туків він забезпечує приріст урожаю цукрових буряків на 10%, кукурудзи на силос – 14%. Поряд із твердими туками в господарствах області використовується значна кількість рідких добрив.