- •1.Визначення та завдання дисципліни «Агроекологія»
- •2. Шляхи забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами
- •3. Санітарно-гігієнічна характеристика відходів тваринницьких комплексів
- •1.Сучасні екологічні проблеми агропромислового виробництва
- •2.Проблема втрат азоту з добрив і заходи щодо їх попередження
- •3.Механічна очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •1.Зв’язок аграрної екології з екологічними та агропромисловими дисциплінами
- •2.Шляхи поліпшення використання туків і зменшення їх втрат у навколишнє середовище
- •1.Методика агроекологічних досліджень
- •3.Біологічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •2.Нітрати, їх природа та вплив на здоров’я
- •3.Хімічна очистка стоків тваринницьких ферм
- •Агроекосистеми та їх відмінність від екологічних.
- •Заходи щодо запобігання надлишкового накопичення нітратів у продукції сільського господарства.
- •3.Очистка рідких стоків тваринницьких ферм
- •Екзаменаційний білет № 6
- •1.Структура агробіогеоценозів
- •2.Еколологічно безпечне використання мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.
- •3.Знезараження твердих відходів тваринницьких ферм
- •1.Агрофітоценоз та його характеристика
- •2.Сучасні засоби попередження втрат азоту з мінеральних добрив.
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм за допомогою синантропних мух
- •1.Просторова структура агробіогеоценозів
- •2.Вплив пестицидів на довкілля
- •3.Переробка твердих відходів тваринницьких ферм та інших органічних матеріалів при допомозі каліфорнійського червоного черв’яка
- •1.Типи взаємовідносин між організмами в агробіогеценозах
- •2.Шляхи забруднення довкілля пестицидами.
- •3.Визначення екологічно чистої та екологічно безпечної продукції харчування
- •1.Сучасний стан земельних угідь України.
- •2.Потенційна загроза від пестицидів
- •3.Історія розвитку наукових основ і практичних підходів до виробництва екологічно безпечної продукції
- •Причини деградації грунтів.
- •2. Профілактичні засоби захисту рослин від шкідливих організмів.
- •3. Західна модель альтернативного землеробства.
- •1.Родучість грунтів України: як її зберегти.
- •2.Агротехнічні заходи боротьби зі шкідливими організмами.
- •3.Українська модель альтернативного землеробства.
- •1.Ерозія грунту як фактор його деградації
- •2.Біологічні методи захисту рослин від шкідливих організмів
- •3. Перспектива альтернативного землеробства в Україні
- •1.Проблема збереження гумусу в грунтах України
- •2.Фітоцетичний напрям в боротьбі зі шкідливими організмами
- •3.Добір господарств для виробництва екологічно чистої продукції
- •Енергетичний потенціал грунту : як його покращити
- •Мікробіологічний напрям у захисті рослин від шкідливих організмів
- •3.Екологічний паспорт агропромислового підприємства
- •1.Роль грунтової біоти в покращенні родючості грунту та його санітарного стану
- •2.Феромони , як альтернатива пестицидам
- •3.Проблема сертифікації екологічно чистої продукції за кордоном та в Україні
- •1.Санітарно-гігієнічний стан сільськогосподарських угідь України та Миколаївскої області
- •2.Використання антибіотиків,вірусних,грибкових та інших препаратів для захисту рослин
- •3.Народні засоби боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур
- •1.Фізична деградація грунту-причини виникнення та заходи по її попередженню
- •2.Хімічний метод боротьби зі шкідливими організмами та його перспектива
- •3.Спільні риси та відмінності екотопу штучних і природних екосистем
- •1.Техногенно забруднені землі та проблема їх використання в апв
- •2. Застосування репелентів та антрактантів у боротьбі зі шкідниками рослин
- •3.Заходи щодо екологічно безпечного використання техногенно забруднених грунтів у апв
- •Проблема створення збалансованих агроландшавтів
- •2. Інтегрований захист рослин від шкідливих організмів
- •3.Специфіка накопичення токсикантів у сільськогосподарській продукції
- •1.Методичні підходи до створення збалансованих агроландшафтів
- •2.Заходи щодо безпечного застосування пестицидів
- •3.Проблеми формування агроландшавтів за умов земельної реформи
- •1.Основні елементи сучасного агроландшафту
- •2.Створення біологічного різноманіття в агросистемах як важливий напрямок зменшення чисельності шкідливих організмів
- •3.Заходи по охороні водних джерел від забруднення в процесі сільськогосподарського виробництва
- •1.Кислотні дощі : їх вплив на грунт та вирощування рослин
- •2.Випасання тварин та його вплив на довкілля
- •3.Основні забруднювачі довкілля в апв
- •1.Вплив сільськогосподарського виробництва на атмосферне повітря
- •2.Заготівля кормів для тварин та їх вплив на навколишнє середовище
- •3.Агроекологічний моніторинг та його структура
- •1.Вплив агропромислового виробництва на водні джерела
- •2.Характеристика відходів тваринницьких ферм
- •3.Об’єкти агроекологічного моніторингу
- •1.Характер негативного впливу мінеральних добрив на довкілля
- •2.Вплив відходів тваринницьких комплексів на довкілля
- •3.Моніторинг грунтового покриву
3. Перспектива альтернативного землеробства в Україні
Розроблення конкретних технологій альтернативного землеробства триває вже більше 40 років. Станом на 2000 рік у країнах Європейського Союзу площі, зайняті альтернативним землеробством, складали біля 10 % площі ріллі в цих країнах.
Альтернативні системи землеробства поділяються на декілька видів залежно від акценту, який робиться в даному вигляді на ті чинші компоненти або їх поєднання.
Використання альтернативних систем землеробства в Україні має свої особливості. Використовуючи сучасну індустріальну інтенсивну систему землеробства аграрним підприємствам для того, щоб збільшити випуск сільсько-господарської продукції на одну одиницю, необхідно збільшити на дві одиниці витрати на механізацію виробництва, на п’ять – вкладень у добрива, на десять – витрати на пестициди. Це колосальні кошти, яких в Україні немає і навіть у найближчому майбутньому не передбачається. Тому Україна повною мірою відчуває гостроту проблем із вибором альтернативної системи
землеробства. Н. Х. Грабак, І. Н. Топіха, В. М. Давиденко, І. В. Шевель виділяють такі елементи альтернативного землеробства:
1. Включення в сівозміни бобових багаторічних трав, які здатні накопичити у своїй біомасі 200-300 кг/га азоту, а також однорічні бобові культури, які спроможні накопичити 60-100 кг/га біологічного азоту. Насичення сівозмін культурами-азотфіксаторами до 20-30 % дозволяє на 25-30 % зменшити норми внесення азотних добрив.
2. Внесення органічних добрив із розрахунку на бездефіцитний баланс гумусу. Крім твердого гною, це компости, солома, рідкий гній, пташиний послід, торф, зелене добриво тощо.
3. Кількість внесених мінеральних добрив повинна компенсувати винос поживних речовин з урожаєм. Дози їх мають відповідати принципу розумної достатності.
4. Зменшення доз азотних добрив як основного джерела накопичення нітратів у продукції шляхом нітрогенізації насіння різотрофіном.
5. Роздрібне та локальне внесення добрив, особливо азотних, що значно зменшує їх еколого-токсикологічний ефект.
6. Ґрунтоохоронний обробіток земель, який запобігає їх деградації та втраті гумусу, мінеральних сполук із продуктами ерозії.
7. Покращання матеріально-технічної бази підпри-ємств, пов’язаної зі внесенням туків.
8. Підвищення загальної культури землеробства.
9. Удосконалення асортименту і якості мінеральних добрив.
10. Виробництво безбаластних висококонцентро-ваних добрив, які не містять важких металів та інших токсикантів.
11. Виробництво добрив, які включають макро- та мікроелементи, стимулятори росту рослин, інгібітори нітрифікації тощо, які задовольняли б потреби рослин у комплексі.
12. Створення мінеральних добрив пролонгованої дії з урахуванням періодичності живлення рослин.
13. Отримання безфторових фосфатів.
14. Вибір оптимальних термінів внесення добрив з урахуванням біологічних особливостей культури, властивостей ґрунту, погодних умов, форм добрив.
15. Застосування в боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур’янами в першу чергу профі-лактичних, біологічних, механічних, фітоценогенних методів при обмеженому використанні хімічних.
16. Створення сортів і гібридів, стійких проти шкідників і хвороб.
17. Біоценологічний принцип застосування пести-цидів, який полягає не в максимальному чи повному зниженні чисельності шкідливих організмів, а в регулюванні їх на екологічно та економічно доцільному рівні.
18. Застосування високоефективних методів хімічного захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб, малооб’ємне й ультрамалооб’ємне обприс-кування, що зменшує використання рідини на 25 %.
19. Створення і застосування менш токсичних пестицидів.
Взагалі екологізація землеробства в Україні стає дедалі привабливішою в економічному плані для держави. Тому вітчизняна агронаука, виходячи з особливостей природно-кліматичних умов, типів і родючості грунтів, має бути серед перших у втіленні таких технологій.
В Україні спад сільськогосподарського виробництва й стрімке зменшення закупівель господарствами хімічних засобів захисту і мінеральних добрив посприяли тому, що ми маємо великі території відносно чистої землі. Україна за своїм природно-кліматичним та ресурсним потенціалом має можливість зайняти одне з провідних місць серед виробників сільськогосподарської органічної продукції та її реалізації шляхом експорту, а також для її постачання на внутрішній ринок. За даними IFO-AM (Міжнародної фере-дації органічного сільського господарства), в Україні на початку 2004 року налічувалося 69 сертифікованих органічних господарств, а площа сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом дорівнювала 239,5 тис. га. Ці показники дали можливість Україні зайняти шістнадцяте місце серед ста країн, де проводили моніторинг.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 14