- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§5. Базис і координати вектора.
Означення
1.
Множину найрізноманітніших систем (
),
дійсних чисел називають n
- мірним
дійсним простором
і позначають через
Rn.
Кожну таку систему чисел назвемо точкою або вектором Rn, числа х1... хn- координати точки (вектора) або компоненти вектора.
Означення 2. Сукупність “n” лінійно незалежних векторів n - мірного простору називається його базисом.
Зауваження: Простір називається лінійним векторним, якщо в ньому визначені операції додавання векторів і множення на число.
Теорема
1. Кожен
вектор
лінійного n-мірного
простору можна представити єдиним
способом у вигляді лінійної комбінації
векторів базису
Числа
1,
2…n
- називаються координати вектора
в базис
?
тобто
.
Властивості координат вектора.
Нехай_
1).
2).
3).
4).
Доведемо
2:
§6. Проекція вектора на вісь.
Означення 1. Проекцією т. А на пряму L називається точка А' в якій перетинається пряма L з площиною перпендикулярною до L, що проходить через т. А.
Задамо напрямлену
пряму L,
вектора
Означення
2. Проекцією
вектора
на напрямлену
пряму L
називається вектор
,
де А',В'
- відповідно
проекції т. А і В на пряму L.
А'В'
= пр1АВ.
О
значення
3.
Числову проекцію вектора
=
на напрямлену пряму L
називається добуток к кута ()
між а і напрямком
L
пр
=
cos
( a^L
)
Властивості проекцій.
1).
пр
=
0, якщо
=
0, або
=
/ 2.
2). пр ( ) = пр .
3).
пр
(
)
= пр
+ пр
.
4).
пр
(
+
+…+
) =
пр
+…+
пр
Доведення
2.
1).
> 0 пр
=
cos
=
cos
=
пр
.
2). < 0 пр = - cos ( -) = cos = пр .
§7. Декартові координати вектору та точки.
Р
озглянемо
прямокутну систему координат в просторі
OXYZ . На кожній осі виберемо
одиничний
вектор, напрям якого співпадає з додатнім
напрямком осей ОХ-і, OY-j,
OZ-n,
=1.
Ці три взаємно перпендикулярні вектори
називаються ортами,
так як вони некомпланарні, то вони
утворюють базис, який називається
декартовим
ортогональним базисом.
Розглянемо в
просторі вектор
Через кінець вектора
проведемо площини, паралельні координатним
площинам, отримаємо паралелепіпед одною
із діагоналей якого являється
.
За означенням суми декількох векторів
маємо:
але
,
вектори
являються складовими векторами
по
осям
OX,OY,OZ,
але
=
пр
,
=
=
пр
,
=
пр
a
= a
+ a
+ a
Нехай точка М має
координати х, у,
z.
Напрямлений відрізок ОМ називається
радіус-вектором
т. М тобто
,
тоді проекції вектора
на осі а
=
x
,
a
=
y,
a
=
z,
( x,
y,
z
) = x
+y
+z
-
Декартові координати
.
Напрямлені
косинуси:
Нехай
дано a(
a
,
a
,
a
),
тоді:
a
=
пр
=
cos
a
=
пр
=
cos
a = пр = cos
cos = a / ; cos = a / ; cos = a / ;Таким чином будь-який вектора має отр вектора а = cos i + cos j + cos k .
