- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
2.Числові послідовності
О зн.1 Числова функція y=f(n), де n-натуральне число , наз-ся послідовністю, у1= f (1), y2= f (2), … yn= f (n) – наз-ся членами послідовності. у= f (n) – загальним членом послідовності.
Інколи вираз y= f (n) має вигляд f (n )= {a n}.
Способи задання послідовності:
функцією
декількома першими членами
3) рекурентним способом, за допомогою правила, за яким можна обчислити наступний член через попередній, наприклад,
Озн.2 Послідовність наз-ся зростаючою, якщо при збільшенні натуральних значень n, члени послідовності збільшуються, якщо зменшуються, то її називають спадною.
О
якщо
існує натур. число
.таке
,що для всіх значень
,
виконується нерівність
,
заг.
Геометр.
y
b
. . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . .
1
2
n
х
О
зн.4
Послідовність
наз. oбмеженою зверху (знизу), якщо існує
таке число k, що
виконується нер-сть
Наприклад
{y}={1,2,1/3,4,5,1/6 …} обмеж.0
Озн.5 Послідовність, яка має границю наз-ся збіжною, в протилежному випадку розбіжною.
Властивості:
Якщо послідовність збіжна, то вона обмежена. Доведення.
Нехай
-
збіжна і а – її границя. Візьмемо
,
N
- номер
починаючи
з якого
. Нехай а – max
- обмежена.
Будь-яка збіжна послідовність має тільки одну границю. Доведення.
Від протилежного
:
має дві границі а і b
і
так як всі елементи. н.м.п.
мають
одне і теж стале значення b-а, то c=b-a=0=
b=a;
3) Якщо
і
то
4)Якщо
змінні
до однієї границі, то змінна
також збігається до цієї границі.
Якщо
, збіжні, то
також збіжна і границя
(1) .
Доведення.
Нехай .
тоді задамо
і візьмемо
,
так,
тоді
(1) Ч.т.д.
Якщо - сбіжні, то
,
Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
n
= e
Доведення.
Розглянемо посл-ть {x
n},x
n=
,
,
...
Доведемо,
що вона збіжна. Для цього необхідно
довести , що вона зростає та обмежена
зверху. За формулою Бінома-Ньютона
(a+b)n=
+
,
– число
сполучень,
к
.
…
і
коли
0<k<n
- зростаюча
і обмежена знизу ще бачимо що
і т.д. в розкладі
<1,
а
при n>2
за
фор-лою суми геом. прогресії
-
обмежена зверху.
3. НЕСКІНЧЕННО МАЛІ , ТА НЕСКІНЧЕННО ВЕЛИКІ ПОСЛІДОВНОСТІ
О зн.1 Послідовність, яка має границю 0 наз-ся нескінченно малою.
О
зн.2
Послідовність {
}
наз-ся нескінченно малою, якщо
>0
номер N
такий, що при n>N
виконується
нер-ть |
n|
<
.
Власт. 1) Сума двох нескінченно малих послідовностей є нескінченно мала послідовність.
Доведення.
Нехай {
}
і
-
н.м. пос. Доведемо, що пос-ть
-
н.м. Нехай
–
н.м. >
0. N
– номер , починаючи з якою |
n|<
; N2
|
n|
<
( за озн.1 ). Візьмемо N=
max
{N1
N2}
тоді при n<
N
будуть одночасно виконуватись нер-ті.
при
n>N
2 ) Добуток двох н.м.п. на обмежену послідовність є н.м.п.
Доведення.
Нехай
-обмежена,
-н.м.п
.Доведемо що
-
н.м . З обмежен.
випливає, що вона обмежена А>0;
.Візьмемо
<0.Т.як
-н.м.,то
для
номер N
такий, що при n>N
виконується нер-ть
,тоді при n>N
-н.м.
3 ) Добуток неск. малих посл-тей є н.м.п.
Доведення.
Нехай
-н.м.п.
Доведемо, що
-н.м.Т.як
-н.м.,
>0
N1
такий, що
при n<N1,
а т.як
-н.м.
=1,
N2
,
при n>N2
.Візьмемо
N=max
виконуються обидві нер-ті
для n>N
-н.м.
Наслідок з 3-х властивостей – сума, добуток будь-якого числа н.м. пос—тей є пос-ть н.м.
Теорема.
Для того,
щоб змінна a
n
мала границю а необхідно і
достатньо,
щоб a
n=
a
+
,
де
-
нескінченно мала.
Озн.3.
Послід-ть
назив. нескінченно великою ( н.в.), якщо
M>0
, знайдеться таке n
0, що
,
при тому записують:
Властивості.
1) Якщо а
n
- має границю а, а b
n
- н.в. то
2) Якщо
має границю знизу, а b
n=0
– н.м. пос-ть, то
