- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
ПРАВИЛО ЛОПІТАЛЯ
Теорема Ферма (Фр. 1601 – 1665)
Нехай функція y = f (x) визначена на інтервалі (a, b) і приймає в деякій
Точці x = c є (a, b) найбільше або найменше значення. Тоді якщо в т.
x = c існує похідна цієї ф – ції, вона дорівнює нулю.
y
c Х
0 a в
Довед. Нехай в т. c ф – ція приймає найбільше значення f (c) = М, на ін-тервалі (a, b) Покажемо що f ' (c)=0
Так як f
' (c)
=
т. я. в т. c значення найбільше =>
f (c) ≥ f (c + Δx) i f (c +Δx) – f (c) ≤ 0 =>
Глава 1 Функції багатьох змінних
§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
Озн.1 Функція, залежна від двох та більше змінних називається функцією кількох змінних f(x,y), f(x,y,z), f(x,y,z,t)
Озн.2 Областю визначення Ф.Б.З. являється множина точок М, для яких функція f(M) визначена
Приклад:
З
y
найти обл.. визн. ф-ії
2
x
З
2
найти
обл.. визн. ф-ії
2
2
О
y
П
1
x
Озн.4 Поверхнею рівня функції U=f(x,y,z) називається поверхня f(x,y,z)=С, в точках якої функція зберігає стале значення U=С.
П
риклад:
U
=
Озн.5
Окіл точки М0(Х0,Y0)
є множина
усіх точок М(X,Y),
які задовольняють нерівності
<
<
M
M0
Озн.6
Число А називається границею функції
f(M)
коли М→М0,
якщо для будь-якої послідовності точок
така що
,
виконується рівність
Озн.7
Функція f(M)
називається неперервною в точці М0
якщо виконується нерівність
.
У випадку двох змінних М→М0
y→y
Озн.8 Функція f(M) називається неперервною на множині, якщо вона неперервна в будь-якій точці цієї множини.
Зауваження: Усі теореми і властивості однієї змінної діють для Ф.Б.З.
Приклад: Показати,
що функція
неперервна на будь-якій області визначення
(х,у)
Рішення: О.Д.З. будь-які X2≠Y2≠0
Візьмемо будь-яку т. (Xn,Yn)=>
§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
Розглянемо функцію U=f(x,y), визначену в околі т. М0.
Якщо одна з координат цієї точки фіксована, тобто постійна, наприклад Y0, маємоф-ію однієї змінної f(X,Y0).
Озн.1
Похідна ф-ії f(x,y)
по одній змінній наз. Частинною похідною
і позначається
,
коли Y0
– фіксована.
- похідні другого
порядку.
Озн.2 Похідна
називається змішаною похідною другого
порядку. Для неї виконується рівність
Приклад:
Перевірити останнє твердження для
§3 Геометричний зміст частинної похідної
Z=f(x,y) – геометрично, це поверхня у просторі, прямокутної системи координат. Нехай А- точка поверхні А(Х0,Y0,Z0); Z0=f(Х0,Y0)
Проведемо через неї площину паралельну ОZ і перпендикулярну ОY.
Рівняння площини Y =Y0. У перетині з поверхнею отримуємо криву, яка проходить через точку А(Х0,Y0,Z0) і належить поверхні. В площині Y =Y0 крива має рівняння Z= f(Х,Y0) (1)
Кутовий коефіцієнт
дотичної до кривої в точці А буде
дорівнювати k=
,
аналогічно k=
,
таким чином:
Озн.1 Перші частинні похідні від Z= f(Х,Y) в точці (Х0,Y0) дають кутові коефіцієнти дотичних ліній, перетин поверхні площинами паралельними координатним площинам ZOY, ZOX, що проходять через точку А(Х0,Y0,Z0).
