- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
1.Функція
Озн.1 Величина у – наз. функцією від величини х, якщо за певним правилом f ,кожному значенню величини х відповідає єдине цілком визначене значення величини у. Х –наз . аргументом, або незалежною змінною, у-залежною змінною. В даному випадку записують у = f (х).
f-правило
за яким
х
відповідає
!
у.
Способи завдання функції:
Аналітичний – у =f (х)
Х ……………………………
Табличний У …………………………… (табулювати) це приблизний.
Г
рафічний
О зн.2 Графіком функції у =f (х) – наз. множину всіх точок М(х,у) площини ОХУ, координати яких зв’язані данною функціональною за-лежністю.
Озн.3 Якщо кожному значенню х відповідає одне значення у, то у=f(х)-наз.однозначною ф-цією (у = sinx, y =x2 ), якщо хоча б деяким значенням х відповідає декілька або нескінчена множина значень змінної у, то у – наз. багатозначною ф-єю від х (наприклад у = arcsin x).
Основні
елементарні функції
1
)
степенева ф-ія у = х
_______ _______ _______ _______
>1
<1
0<
<1
у = х1/ 3
2)показникова у = ах
3)логарифмічна у = log ах
4)тригонометричні
Взаємообернені функції.
Н
ехай
дана функція (1) у = f(х), х є [а , в], х є [c ,
d ] , тоді у =
(х)
або у =
(у)
(2) буде взаємооберненою відносно у =
f(х). Графіки взаємообернених ф-цій
симетричні відносно прямої у = х
(бісектриси 1 і 3 коор. кутів)
у=f(х)
у = (х)
Обернені тригонометричні ф-ії.
y
= arcsin x
y = arctg
x
Y = arcctg x
y
= arccos x
Складна ф-ція (суперпозиція ф-ції )
Х
U u =
(x)
f
q y = g (u)
Y y = f (x) = g(u) = g( (x))
Y = g- суперпозиція ф-ії
Наприклад : y = sin u , u = x2 , y = sin x2
Неявні функції
Озн.4 Функція наз. явною, якщо вона задана формулою, права частина якої не містить залежної змінної (y = x2, … ), і наз-ся неявною, якщо вона задана рівнянням F(x,y) = 0 (1), яке не розв’язане відносно y.
( x 2 + y2 = 1 )
Зауваження Не всяке р-ня (1) визначає неявну функцію. Наприклад
x2 + y2 + 1 = 0 в області дійсних чисел функцію не виз-
начає.
Елементарні функції
О зн.5 Функція у =f (х) наз-ся елементарною, якщо вона може мати вигляд одного аналітичного виразу з кінцевим числом арифметичних дій над основними елементарними ф-ями.
ln2x_
(
y= ctg x2+
x2+4
-
5 ) – елем.
у=| x | =
2
–не явл.
т.як | ~ |
-
не вход. в ариф. дії
До елементарних ф-цій відносяться:
а) раціональні у = Pn (x) = A 0x4+ …+A n-1 +A n
у = ах + b, y = ax2+ bx +c
Рn (x) 1_
б
)
дробово-раціональні у = Qm(x), де Pn (x), Qm
(x)- многочлени (у= х )
ех
- е-х
у=sh x
в) гіперболічні : sh x = 2
ex + e-x y = ch x
ch x = 2
1
sh x_ ex – e -x_ _ _ _ _ _ _ 1_ _ _ _ _
t
h
x = ch x = ex
+e –x
_ _ _ _ _ _ -1 _ _ _ _ _
ch x_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
cth x = sh x
_
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Властивості : ch2 x – sh2 x = 1
sh (x
y) = sh x *
ch y
sh
y * ch
x
ch (x +y) = ch x * ch y + sh x * sh y
(Дома повторити елементарні функції: парну, непарну , періодичну та
їх графіки).
