- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§8 Ділення відрізка в даному відношення.
Розділити
відрізок M
M
в
даному відношенні >0.
Це
M
M
M2
означає
на даному відношенні
>
0. Це
означає,
на даному
відрізку знайти таку точку М, для
якої
виконується
рівність:M
M/MM
=,абоM
M=MM
(1).
Нехай
є
т.
M
(
x
,
y
,
z
)
і
т.
M
(
x
,
y
,
z
).
Знайдемо
координати точки М(х, у, z). Так як
виконується рівність
(1) маємо:
(х-х
)
+(у-у
)
+
+ (
z
-z
)
=
( x
-x)
+
( y
-y
)
+
( z
-z)
,
тоді
х-х
=
( x
-x
);
у-у = ( y -y ); z-z = ( z -z ). Таким чином маємо:
x
= ( x
+
x
)/(1+)
y
= ( y
+
y
)/(1+)
z
= (z
+
z
)/(1+)
Якщо т. М середина відрізка М1М2, тобто = 1, то х = (х1+х2)/2; у = (у1+у2)/2; z=(z1+z2)/2.
Приклад . Горизонтальна балка довжиною 3 м і масою 80 кг вільно лежить своїми кінцями на двох рухомих опорах А і В. На відстані від кінця А потрібно розмістити вантаж масою 200 кг, щоб тиск на опору В був рівним 1100 Н?
Ров'язання:
Маса балки 80 кг складає 784 Н. На опору діє половина ваги балки. Тобто 392 Н. Вага масою 200 кг діє на балку силою 1960 Н. На частину опори В повио припадати 1100 – 392 = 708 Н, а на частану опори А - інші 1252 Н.
Прийнявши точку А за початок координат (рис. 2),ділимо відрізок в відношенні
Тоді
Таким чином, щоб тиск на опору В був рівний 1100 Н, необхідно вантаж масою 200 кг розмістити на відстані 1,07 м від опори А.
§9 Скалярний добуток векторів.
Означення 1. Скалярним добутком векторів і називається число рівня добутку їх довжин на косинус кута між ними.
Фізичний зміст – робота постійної сили F по переміщенню точки на прямолінійній ділянці
,
cos=
Властивості скалярного добутку.
1)
2)
3)
4)
при
5)
Зауваження:
6)
7)
§10 Векторний добуток векторів.
О
значення
1.
Упорядкована трійка не компланарних
векторів називається правою,
якщо найкоротший поворот від
1 вектора
до
2-го з кінця
3-го здається
таким, що проходить проти годинникової
стрілки, якщо за годинниковою стрілкою,
то трійка векторів називається лівою.
– права,
– ліва.
Означення
2.
Векторним добутком вектора
на
називається вектор
,
який задовольняє тим умовам
вектор
вектори ,
,
утворюють
праву трійку
Позначимо
,
або
.
Геометрично це вектор, модуль якого
дорівнює площі паралелограма
побудованого на цих векторах як на
сторонах
Зауваження: Із означення 2 , щоб два не нульових вектора були колінеарні необхідно і достатньо, щоб їх векторний добуток дорівнював нулю.
Ф
ізичний
зміст: Якщо
сила
діє на точку М, то момент цієї сили mA(
)
відносно
т. А
дорівнює
векторному добутку векторів
і
mA(
)
=
, момент відносно початку координат т.
О mo(F)
=
,
-
радіус вектор т. М.
Також за допомогою
векторного добутку знаходження швидкості
точки твердого тіла, що обертається
навколо нерухомої осі, тобто:
де
вектор кутової швидкості,
-
радіус вектор даної точки.
