- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
Визначений інтеграл
§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
Нехай f(х)=у неперервна на х [a , b]
y aABb - криволінійна трапеція.
B відшукаємо її плошу.
Для цього [a,
b]
розіб’ємо точками на n
рівних
частин.
Точки m
i
Mi
– є min
та max
f
(x)
-
інтервалу
[xi,
xi+1],
A
aABb
- розіб’ється
на частини, площа і-ої
частини
більше або дорівнює m (xi+1
–xi)
менше
0 a x1 x2 b x або дорівнює Мі(хі+1 – хi).
Нехай Sn=
S'n=
Sn
SaАВb
S'n
,т.ч. Sn
i
S'n
прямують до SaABb
, коли n
Означення Нехай f (x), x [ a; b ] - неперервна невід’ємна функція, а
границі послідовностей Sn i S'n існують і рівні, їх
значення називають площиною криволінійної трапеції.
Таким чином, нехай сі ( хі-1, хі ) тоді mi ≤ f ( ci ) ≤ Mi домножемо його
на Δxi та знайдемо суму усіх значень від 1 до n
Sn
≤
f
( ci
) ∆xi
≤ S’n,
→
Означення Нехай f ( x ) визначена в будь-якому х [ a; b ]. Якщо
існує і не залежить
від вибору т. сі
, то f
( x
)
називають інтегрованою на проміжку [ a ; b ] , а границю -
визначеним інтегралом від функції f ( x ) на [ a ; b ] і
позначають
Властивості:
1.Для будь-якого
числа α:
2. Якщо f ( x ) інтегрована на [ a; b ], то α ф-я α f ( x ) також інтегрована
на [ a;
b]:
3. Інтеграл суми дорівнює сумі інтегралів, якщо ф-ії f ( x ) i g ( x )
інтегровані на [ a; b ],
4. Якщо f ( x ) i g ( x ) інтегровані на [ a; b ] i f ( x ) ≤ g ( x ), то
5. Для інтегрованої функції f ( x ) на проміжку [ a; b ] виконується:
6. Якщо f ( x ) інтегрована на [ a; b ], то вона інтегрована на проміжку
[ a; b ] крім того, якщо f ( x ) інтегрована на [ a; c ] i [ c; d ], то вона
інтегрована на проміжку [ a; b ]
Доведення: Нехай a < c < b , так як границя інтегрованної суми не
залежить від способу ділення відрізка [a ; b] то будемо ділити його таким
чином ,щоб точка С була точкою ділення , наприклад: C=Xm ,тоді
інтегральна сума розіб’ється на дві суми:
переходячи до
границі , коли
отримаємо:
Якщо a, b, c розташовані іншим чином, наприклад a < b < c, властивість
зберігається , дійсно:
7. Якщо інтегрована на проміжку [a ; b] функція f(x) задовільняє нерівності
,
де m,
M
= const
, відповідно min
та max
на [a;
b]
то
8.Якщо f(x) інтегрована на проміжку [a ; b], то
