- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
§2.Теореми про визначений інтеграл
1.Теорема про середнє
y
Якщо функція f(x)
неперервна на [a,
b]
тоді на
c [a, b] існує така точка С, що
f(x)
0 a c b
Доведення: можливі три випадки для a, b
1)
2) a < b
Візьмемо на проміжку [a; b] min=m та max=M значення функції
f(x), тоді з властивості (7)
розділимо його на ( b - a )
так як f(x) неперервна на [a; b]→приймає будь-яке значення на
[m; M] → існує така точка С [a ; b],що
3) a
> b,
то
Зауваження: теорема про середнє має геометричний зміст:
y
M
f (c)
m
0 a c b x
величина визначеного інтеграла при f ( x ) ≥ 0 дорівнює
площі прямокутника з висотою f(c) і основою b - a
2.Теорема про
визначений інтеграл зі змінною верхнею
межею.
Похідна інтеграла від неперервної функції зі змінною верхнею межею
існує і дорівнює значенню підінтегральної функції в точці, яка дорівнює
верхній границі т. б.
΄
Доведення:
З заданої
функції та властивості
(6)
для будь якого
x та
x0
[a;b]
тоді за
теоремою про середнє:
де
C
,
коли
i
C
,
якщо
.
Отже
знайдеться таке C
,
що
f
(c)
-
що і потрібно було довести.
3. Теорема (формула Ньютона – Лейбніца)
Якщо f (x) неперервна на [a;b], а функція F(x) є первісна для f (x)
на [a;b],
то справедлива формула
Доведення:
Відповідно теоремі 2: Ф (х) =
-
є первісна для
f (x) на [a;b]. Так як і F (x) є первісна для f (x) на [a;b] то
Ф (х) – F(x) рівна деякій постійній С на всьому проміжку [a;b],
тобто Ф (х) = F (x) + C, надаючи х значення a, а потім b маємо:
Ф
(a)
= F (a)
+ C , але Ф
(a)
=
Ф (b) = F (b) + C
Ф
(b) =
,
то С = -
F (a)→
Ф
(b) = F (b) – F (a)
Теорему доведено.
§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
1.Метод заміни змінної інтегрування
Теорема Нехай
функція f(x)
неперервна в
точці
,
де
[
],
a=
тоді ,якщо
має неперервну
похідну то
Доведення:
За формулою Нютона-Лейбніца
де F(x)
–первісна для f(x)
на
.
З іншого боку, розглянемо складену
функцію
,
згідно правила диференціювання складеної
функції
звідси
випливає, що
є первісною для
,
яка неперевна на
,
тоді згідно формули
Нютона-Лейбніца:
Приклади:
1)
=
2)
3)
4)
2.Метод інтегрування за частинами
Теорема
Нехай функції
U(x)
і V(x)
мають неперервні похідні на [a;b]
Тоді
справедлива ф-ла
u(x)v'(x)dx=u(x)v(x)
-
v(x)u'(x)dx
або udv=uv - vdu
Доведення: використаємо відому формулу похідної добутку (uv)'=u'v+uv' проінтегруємо (uv)'dx= uv'dx+ u'vdx
(uv)'dx=uv отже uv = uv'dx+ vu'dx тобто
uv'dv=uv - vdu
Обчислити:
Приклади:
1)
=
= x lnx
-
=e·lne-1·ln1-x
=e
- 0 - e +1=1
2)
=
Зауваження: всі методи невизначеного інтеграла діють для визначеного інтеграла (метод невизначених коефіцієнтів, метод підстановок tn, тригонометричних і т.д. ) .
