- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1 Поняття матриць. Види матриць.
- •§2 Дії над матрицями
- •1. Множення матриці на число
- •П риклад: 2 1 3 2 6
- •2. Алгебраїчна сума матриць
- •3. Множення матриці на матрицю
- •А лгоритм множення матриць
- •П риклад 2: 1 3 1
- •4.Транспонування матриць
- •5. Властивості дій над матрицями
- •§3. Визначники матриць другого порядку
- •П риклад: 3 6 3 6
- •§4. Визначники матриць третього порядку
- •Правила обчислення визначників третього порядку:
- •§5. Визначники матриць n-гo порядку (n 4)
- •§6. Обернена матриця
- •А лгоритм знаходження оберненої матриці.
- •§7. Невироджені системи лінійних рівнянь
- •Методи розв'язку невироджених систем рівняння
- •§8. Довільні системи лінійних рівнянь
- •1. Поняття рангу матриці. Розгаянемо прямокутну матрицю
- •§ 9. Однорідні системи лінійних рівнянь
- •§1. Поняття вектора. Види векторів.
- •§2. Лінійні операції над векторами.
- •1.Додавання векторів.
- •2.Віднімання векторів.
- •3.Множення вектора на число.
- •§3 Орт вектора. Умова колініарності.
- •§4. Лінійна залежність, та незалежність векторів.
- •§5. Базис і координати вектора.
- •Властивості координат вектора.
- •§6. Проекція вектора на вісь.
- •§7. Декартові координати вектору та точки.
- •§8 Ділення відрізка в даному відношення.
- •Ров'язання:
- •§9 Скалярний добуток векторів.
- •Властивості скалярного добутку.
- •§10 Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку.
- •§11 Змішаний добуток трьох векторів.
- •Теорема 1 . Якщо , то
- •§1 Пряма на площині
- •Р l y івняння з кутовим коефіцієнтом
- •2.Загальне рівняння прямої на площині
- •3.Відстань від точки до прямої
- •§2 Площина в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.Кутові співвідношення
- •§3 Пряма в просторі
- •Загальні рівняння прямої в просторі
- •2.Векторне рівняння прямої та параметричне рівняння прямої
- •4.Кутові співвідношення
- •§5. Криві другого порядку
- •1. Коло
- •Характеристична властивість еліпса
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола
- •§6 Полярна система координат
- •§7 Параметричне рівняння лінії
- •§8 Поверхні другого порядку
- •1.Функція
- •2.Числові послідовності
- •Теорема ( Ознака збіжності послідовності ). Якщо посл-ть монотонно зростає ( спадає ) і обмежена зверху ( знизу ), то має границю
- •Невизначені вирази
- •4. Границя функції
- •Властивості границь функції
- •6 . Неперервна функція
- •Класифікація точок розриву функції
- •О зн.5 Точка розриву функції наз. Точкою розриву 1 роду, якщо ф-я має скінченні границі зліва та справа.
- •7. Чудові границі
- •§ 8. Похідна функція
- •§ 9. Правила діференціювання функцій
- •§ 10. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
- •§ 11. Похідні вищих порядків
- •§ 12. Поняття диференціалу
- •§ 13. Деякі теореми про диференційовані ф – ції.
- •Глава 1 Функції багатьох змінних
- •§1 Границя та неперервність ф.Б.З.
- •§2 Диференціювання функцій багатьох змінних
- •§3 Геометричний зміст частинної похідної
- •§4 Диференційованість і повний диференціал
- •§5. Екстремуми функції двох змінних
- •Екстремум за умовою
- •Пошук найбільшого та найменшого значення функції в замкненій області. Алгоритм пошуку.
- •§6 Дотична площина та нормаль до поверхні.
- •§1 Первісна та невизначений інтеграл
- •§2 Властивості невизначеного інтеграла
- •§3 Таблиця невизначених інтегралів
- •§4 Методи інтегрування
- •§ 5 Інтегрування деяких ірраціональних функцій
- •§ 6 Інтегрування тригонометричних функцій
- •§ 7 Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •2 Семестр
- •Визначений інтеграл
- •§ 1. Поняття визначеного інтегралу.
- •§2.Теореми про визначений інтеграл
- •§ 3.Методи обчислення визначеного інтеграл
- •§5.Геометричні застосування визначеного інтегралу
- •Приклад
- •Приклад
- •§4. Наближені обчислювання визначених інтегралів
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Зауваження
- •Т Приклад оді
- •3. Обчислення об’єму тіла за площею паралельних перерізів
- •Невласні інтеграли.
- •П риклади
Невизначені вирази
Вираз
при
a
n
0
, при
є не визначення виду
,
якщо
,
є вирази
,
і т.д.
4. Границя функції
Озн 1. Число А
наз. границею ф-ії f
(x) при
x
a , якщо
E>0
знайдеться таке
>0,
що як тільки
,
виконується нер-ть
,
тобто lim
f(x)
=А.
+E
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
A
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Геом. –E _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Приклад. Показати , що lim (5x-2) =3
x 1
Розв’язування .
Знайдемо
,
задамо E=0,1
при Е=0,1 ,
.
Озн.2.
Число А наз. Границею ф-ії f(x),
при x
,
якщо
знайдеться таке M
(E)>0, що як тільки |x|
>M виконується |
|
< E
тобто lim f(x) =А.
Приклад .
-
Довести !
x
але |х|>M
x2 >
M2
т.
Односторонні границі
О
зн.3.
Число А наз-ся правосторонньою границею
ф –ії f(x),
при
якщо
,
знайдеться
таке що
,
якщо a-x
<
,тобто
x>a.
a (x > a)
lim f(x) = A
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Озн.4.
Число А наз-ся лівосторонньою границею
ф –ії f(x)
при
,
якщо
,
знайдеться
таке що |f(x)-A|<E,
якщо
a
-x<
,
тобто x<0
.
(x < a) a
Теорема. Границя ф-ії f(x) в т.А існує тоді і тільки тоді, коли існує ліво- і правосторонні границі, і вони рівні.
lim f(x) = lim f(x) = k
Приклад.
f(x)=
lim
x2
=0 lim x =0 => lim
!
=0
Озн.5. Функція
f(x)
наз-ся обмеженою на будь-якому інтервалі,
якщо існує таке M
>0, що
|f(x) |
M
для всіх точок із нього.
Властивості границь функції
1.Якщо існує lim f(x) , то f(x) обмежена.
2. Якщо f(x) при x a має границю, то вона єдина.
3.
Якщо існує
lim
(x)=A
i lim q(x)=A , то
lim f(x) A, де
(х)
f(x)
q(x).
4. Якщо існує lim f1 (x)=A1 i lim f2 (x)=A2 i f1 f2 x u (a) =>
lim f1(x) lim f2 (x)
5. Якщо lim f(x) i q(x), x a, то
а) lim (f(x) q(x)) = lim f(x) lim q(x)
б)
lim f(x)
q(x)
= lim f(x)
lim
q(x)
в) lim C f(x) = C lim f(x)
г)
6. lim C = C
7.lim f(x) = f(lim x)
Дов. 1-ого
u (a) таке,
що
1> |f(x)-A|
|f(x)|-|A|,
(x
u(a), x
a)
|f(x) 1+|A|, де M = 1+|A| => f(x)- обмежена
5. НЕСКІНЧЕННО МАЛІ ТА НЕСКІНЧЕННО ВЕЛИКІ ФУНКЦІЇ.
О
зн.1
Якщо lim
f(x)
= 0, то f(x),
є н.м., а якщо lim
f(x)
=
,
f(x)-нескінченно велика.
Як і для
послідовностей має місце твердження.
Якщо
ф-я н.м. при x
a
i f(x)
0
x
a
з будь-якого околу а , то ф-я
-
н.в. при x
a
і навпаки.
Теорема ( зв’язку границі функції і н.м. )
Для того, щоб число
А було границею ф-ї f(x)
при
необхідно і достатньо, щоб ф-я f(x)
була рівна сумі числа А і
,
де
lim =0 –н.м.
Доведення.
Необхід. lim f(x) = A => f(x) = A+ (x), (x)-н.м. За означ. lim f(x)=A
=> E>0 >0 |f(x)-A| <E, |x-a| < =>за озн. 5 ф-ції f(x)-A=
(x)-н.м. f(x)= A+ (x)
Достат. f(x) =A+ (x) де (x) – н.м. при x a => lim f(x)= A
lim f(x) = lim (A+ (x)) = lim A +lim (x)= A+0=A
Порівняння нескінченно малих
Розглянемо 2 ф-ії
та
,
які задані в деякому проміжку U(x0)
, за винятком можливо самої т. x0,
x0,
може бути скінченною або нескінченною.
Нехай
(x)
0
на U(x0)
____________________________
U(x0)
Озн.2
Фун-ії
та
наз. Нескінченно малими одного і того
ж порядку малості при x
x0
, якщо
Озн.3 Ф-ія
наз. нескінченно малою ф-єю більш високого
порядку малості, ніж
при x
x0,
якщо
;
І
більш низького порядку малості , ніж
,
якщо
Озн.4
Ф-ії
та
наз. непорівняними , н.м.ф. при x
x0,
якщо
не існує і не дорівнює
.
Озн.5
Ф-ії
та
- н.м. при x
x0
наз. еквівалентними, якщо
т.б.
~
Таблиця еквівалентності н.м.ф.
1)
~
5) e
-1~
2)
6) b
-1~
ln
b
3)
7) ln
(
(x)+1)~
(x)
4)
8) (1+
(x))p-1~
p
(x)
Приклад
Властивості б/м ф-ї
Алгебраїчна сума зкінченного числа н.м. ф-ій є ф-я н.м.
Добуток скінченого числа н.м. ф-ій є ф –я н.м.
Добуток н.м. ф-ї на обмежену є ф-я н.м.
Розкриття невизначених виразів:
ділення
чисельника та знаменника на найвищу
степінь х.
скоротити
чисельник та знаменник на х-а
а) перетворенням виразів чисельника та знаменника
б) домноженням на спряжене знаменник та чисельник
в) використання таблиці еквівалентів н.м.
г)використання 1-ї чудової границі.
використання
2-ї чудової границі.
Всі інші перетворюються в ці оснсвні.
