- •Аграрне право україни
- •Київ Юрінком 1996
- •Авторський колектив:
- •Isbn 966-7059-02-2 © Видавництво "Юрінком", 1996 аграрне право україни як навчальна дисципліна
- •Умовні скорочення, використані в підручнику
- •§ 1. Поняття і предмет аграрного права
- •§ 2. Методи регулювання в аграрному праві
- •§ 3. Принципи аграрного права
- •§ 4. Система аграрного права
- •§ 5. Визначення аграрного права і його завдання
- •§ 1. Поняття і види джерел аграрного права
- •§ 2. Закони як джерела аграрного права
- •§ 3. Підзаконні акти як джерела аграрного права
- •§ 4. Внутрігосподарські локальні акти як джерела аграрного права
- •§ 5. Проблеми і шляхи вдосконалення аграрного законодавства України
- •Преамбула
- •Частина 1. Правовий режим майна в апк
- •Частина 2. Суб'єкти аграрного підприємства
- •Частина 8. Держава та українські аграрні підприємці
- •Частина 9. Відповідальність за порушення аграрного законодавства
- •Частина 10. Заключні положення
- •§ 1. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права
- •§ 2. Правосуб'єктність приватних аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів
- •§ 3. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників
- •§ 4. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань
- •§ 5. Особливості реорганізації та ліквідації суб'єктів аграрного підприємництва
- •§ 1. Поняття права засновництва, права участі, корпоративних прав в аграрних (сільськогосподарських) підприємствах (товариствах) корпоративного типу
- •§ 2. Права та обов'язки учасників аграрних (сільськогосподарських) підприємств (товариств) корпоративного типу
- •§ 3. Підстави, порядок і правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах (товариствах)
- •§ 1. Поняття права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
- •§ 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
- •§ 3. Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
- •§ 1. Сільськогосподарські працівники як суб'єкти аграрних правовідносин
- •§ 2. Права та обов'язки сільськогосподарських працівників як членів виробничих підрозділів підприємств
- •§ 3. Особливість правового становища працівників міжгосподарських підприємств в аграрному секторі
- •§ 1. Поняття і особливості аграрних правовідносин
- •§ 2. Розмежування аграрних правовідносин
- •§ 3. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів
- •§ 4. Види і структура внутрішніх правовідносин у державних аграрних підприємствах
- •§ 5. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях
- •§ 1. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Об'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Суб'єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 4. Правовий режим громадських фондів сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Пайовий фонд майна членів сільськогосподарського підприємства та його правовий режим
- •§ 1. Державне сільськогосподарське підприємство як суб'єкт майнових прав
- •§ 2. Правовий режим основних та інших фондів державного сільськогосподарського підприємства
- •§ 3. Особливості приватизації державного майна в агропромисловому комплексі
- •§ 1. Організаційно-правовий механізм забезпечення ефективного природокористування у сільському господарстві
- •§ 2. Правові форми використання земель та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 3. Права та обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів щодо ефективного використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 4. Відповідальність за порушення вимог ефективного природокористування в сільському господарстві
- •§ 1. Поняття права колективного самоврядування
- •§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
- •§ 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 4. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 5. Повноваження голови, спеціалістів та інших керівників колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 6. Повноваження зборів працівників виробничого підрозділу та його ради
- •§ 7. Ревізійна комісія колективного сільськогосподарського підприємства та її повноваження
- •§ 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Характеристика управління державним сільськогосподарським підприємством
- •§ 2. Система органів управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Правове становище директора (керівника) радгоспу та іншого державного сільськогосподарського підприємства і його компетенція
- •§ 1. Поняття юридичного обслуговування та його основні організаційні форми
- •§ 2. Нормативно-правові акти й порядок формування юридичної служби в сільському господарстві
- •§ 3. Основні обов'язки та права юридичної служби
- •§ 4. Організація правової роботи в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 5. Правомочності юрисконсульта щодо укладення та забезпечення виконання договорів
- •§ 1. Поняття й сутність виробничо-господарської діяльності. Її правове регулювання
- •§ 2. Юридичні ознаки спеціалізації сільськогосподарського виробництва
- •§ 3. Організаційно-правове забезпечення впровадження господарського розрахунку в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 4. Правове забезпечення виробництва високоякісних та екологічно безпечних продуктів харчування
- •§ 5. Правове регулювання діяльності підсобних виробництв і промислів
- •§ 1. Поняття фінансової діяльності та її правове регулювання
- •§ 2. Організаційно-правове забезпечення виконання фінансової частини виробничо-господарського плану сільськогосподарського підприємства
- •§ 3. Правове регулювання розрахунково-касових операцій сільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Правове регулювання кредитування сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Правове регулювання страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки
- •§ 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства
- •§ 3. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- •§ 4. Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства
- •§ 5. Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
- •§ 6. Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з бюджетом, банківськими установами і страховими органами
- •§ 7. Припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
- •§ 1. Характеристика організації праці в сільськогосподарських підприємствах. Її правове регулювання
- •§ 2. Підрядно-орендні утворення як форми організації праці в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 4. Поняття дисципліни праці та правове забезпечення її додержання в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Поняття оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Правові акти про оплату праці працівників сільськогосподарського підприємства
- •§ 3. Системи оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття, принципи, зміст правової охорони здоров'я працівників сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правове забезпечення охорони праці сільськогосподарських працівників
- •§ 3. Гарантії прав сільськогосподарських працівників на охорону здоров'я та безпечні умови праці
- •§ 4. Компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю працівників сільського господарства
- •§ 5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •§ 1. Поняття і види відповідальності в аграрному праві
- •§ 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівника колективного сільськогосподарського підприємства
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств
- •§ 5. Матеріальна відповідальність працівників сільського господарства
- •§ 6. Відшкодування збитків, то сталися внаслідок загибелі або розкрадання худоби та птиці
- •§ 1. Поняття і види трудових спорів
- •§ 2. Організаційно-правові засади створення та діяльності комісій з трудових спорів
- •§ 3. Порядок і строки розгляду трудових спорів
- •§ 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах
- •§ 5. Вирішення спорів про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах
- •§ 6. Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникають у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття приватного підсобного господарства
- •§ 2. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •§ 3. Майнові правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •§ 4. Договірні зобов'язання приватного підсобного господарства
- •§ 1. Поняття, суть і принципи державного регулювання сільського господарства
- •§ 2. Форми державного регулювання сільського господарства
- •§ 3. Методи державного регулювання сільського господарства
- •§ 4. Загальна характеристика суб'єктів державного регулювання сільського господарства
- •§ 5. Регулятивна діяльність Міністерства сільського господарства і продовольства
- •§ 6. Загальна характеристика повноважень управлінь сільського господарства і продовольства обласної та районної ланки
- •§ 1. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань
- •§ 2. Договори кредитування
- •§ 3. Договори на використання науково-технічної продукції
- •§ 4. Договори матеріально-технічного забезпечення
- •§ 5. Договори на користування електричною енергією
- •§ 6. Договори агрохімічного і гідромеліоративного обслуговування
- •§ 7. Договори виробничо-технічного обслуговування
- •§ 8. Договірні зобов'язання щодо реалізації продуктів харчування і сировини
- •§ 9. Інші види договорів
- •§10. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення
- •§ 1. Поняття, форми і види зовнішньоекономічної діяльності та правові засади Ті регулювання
- •§ 2. Зовнішньоекономічна правоздатність сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Договірні зв'язки сільськогосподарських товаровиробників у галузі зовнішньоекономічних відносин
- •§ 4. Правове становище спільних сільськогосподарських підприємств з участю іноземних партнерів
- •§ 1. Організаційно-економічне і правове забезпечення соціального розвитку села
- •§ 2. Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
- •§ 3. Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •§ 4. Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •§ 5. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села
- •§ 1. Поняття соціального страхування працівників сільського господарства
- •§ 2. Джерела матеріальних засобів соціального страхування
- •§ 3. Порядок і умови надання допомоги з соціального страхування
- •§ 4. Пенсійне забезпечення працівників сільського господарства
- •§ 1. Поняття, зміст і джерела аграрного права
- •§ 2. Правове становище сільськогосподарського підприємства
- •§ 3. Правовий режим сільськогосподарської оренди
- •§ 4. Договори сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Правові ферми агропромислової інтеграції
- •§ 6. Роль аграрного права у здійсненні аграрних реформ за рубежем
- •Хронологічний перелік нормативних актів, використаних при підготуванні цього видання
- •Алфавітно-предметний покажчик1
- •Авторський колектив
§ 4. Договори матеріально-технічного забезпечення
1. Підприємницька діяльність виробників продуктів хар- чування і сировини рослинного і тваринного походження значною мірою залежить від рівня їхнього матеріально- технічного забезпечення продукцією виробничо-технічного призначення (сільськогосподарськими машинами, устатку- ванням, запасними частинами до них, пально-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин тощо). Це забезпечення здійснюється: по-перше, через систему Мінсільгосппроду України та концерну "Ук- рагротехсервіс"; по-друге, здійсненням оптової торгівлі; по-третє, завдяки постачанню за прямими довгостроковими господарськими зв'язками; по-четверте, придбанням на біржах та в інших підприємств (установ, організацій) і громадян.
2. Основною правовою формою, яка юридично опосеред- ковує відносини, пов'язані з матеріально-технічним забез- печенням аграрних підприємців, є договір постачання про- дукції виробничо-технічного призначення, зміст і порядок укладання якого мають відповідати вимогам Цивільного кодексу (статті 245–253), Арбітражного процесуального кодексу України, Указів Президента України від 4 жовтня 1994 р. "Про застосування Міжнародних правил інтер- претації комерційних термінів" та "Про заходи щодо впо- рядкування розрахунків за договорами, що укладаються
суб'єктами підприємницької діяльності України" і від 7 листопада 1994 р. "Про облік окремих видів зовнішньо- економічних договорів (контрактів) в Україні", а в разі здійснення імпортних, у тому числі бартерних, поставок — іще й Положення про форму зовнішньоекономічних дого- ворів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. № 75, та інших правових актів.
У договорі постачання мають зазначатися: 1) наймену- вання, кількість, номенклатура продукції, а в разі потре- би — комплекти машин та устаткування, державний стан- дарт або технічні умови, зареєстровані в органі Держстан- дарту; 2) якість і комплектність продукції; 3) термін дії договору; 4) ціна продукції, порядок і форми взаємороз- рахунків (за зовнішньоекономічними контрактами розра- хунки мають здійснюватися виключно відповідно до Уні- фікованих правил та звичаїв для документарних акреди- тивів Міжнародної торговельної палати та Уніфікованих правил з інкасо Міжнародної торговельної палати (далі — Уніфіковані правила); 5) умови постачання з обов'язковим застосуванням Міжнародних правил інтерпретації комер- ційних термінів (Правила ІНКОТЕРМС) Міжнародної торговельної палати (1953 р.), а в разі потреби — також обов'язки аграрного підприємця щодо облаштування і осна- щення (самостійно чи разом із постачальником) площадок для розвантаження, порядок затвердження графіків достав- ляння продукції; 6) строки повернення тари багаторазового використання; 7) поштові та банківські реквізити сторін; 8) за міжнародними контрактами — арбітражні застере- ження та інші реквізити, передбачені зазначеним вище наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і тор- гівлі № 75; 9) інші умови, що їх сторони визнають за потрібне передбачити в договорі.
Договір постачання вважається укладеним і набуває юридичної сили від дня його підписання сторонами. За наявності заперечень до умов договору при його укладанні складається протокол розбіжностей. Якщо постачальник, одержавши протокол розбіжностей щодо умов договору, який грунтується на державному замовленні, не передасть розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирі- шення арбітражного суду в 20-денний строк від дня одер- жання протоколу, пропозиції аграрного підприємця вва- жаються прийнятими. В інших випадках договір вважає- ться неукладеним. У разі невідповідності договору Уні- фікованим правилам зовнішньоекономічні контракти поста-
чання у встановленому порядку визнаються недійсними. В разі ухилення постачальника від укладання договору, що випливає з державного замовлення, арбітражний суд зму- шує його укласти цей договір.
3. Важливою правовою формою, яка юридично опосе- редковує матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців, є договір постачання споживачам продукції виробничо-технічного призначення в порядку оптової торгівлі.
У цьому договорі зазначаються сторони (з поштовими та банківськими реквізитами), код продукції, її найменуван- ня, марка (тип, ГОСТ, ТУ), код одиниці виміру, кількість замовленої продукції (всього та по роках), кількість прий- нятої до постачання продукції (всього та по роках), її вартість. Визначаються також порядок повернення тари і засобів пакетування, доставляння продукції з обов'язковим застосуванням Правил ІНКОТЕРМС, а в разі потреби — й порядок затвердження графіків доставляння продукції, зобов'язання сторін щодо її відвантаження, страхування та оформлення товарно-транспортних документів. У договорі фіксуються порядок і форми взаєморозрахунків (за міжна- родними контрактами — з обов'язковим застосуванням Уніфікованих правил і арбітражних застережень), а також додаткові умови. Треба зазначити, що прийняте до вико- нання постачальником замовлення на постачання продукції в порядку оптової торгівлі має силу договору.
4. В умовах розвитку ринкових відносин одне з про- відних місць належить налагодженню прямих зв'язків аг- рарних підприємців із безпосередніми виробниками техні- ки, запасних частин до неї, мінеральних добрив та іншої продукції виробничо-технічного призначення. Юридичне оформлення таких відносин здійснюється на підставі дого- вору постачання продукції за прямими довгостроковими господарськими зв'язками. За цим договором діють дві сторони: підприємство-постачальник і покупець, які укла- дають договір на певний строк. Постачальник зобов'язує- ться поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію чітко визначеного переліку (за одиницями виміру і обся- гом, у тому числі й з розбивкою по роках). Кількість і детальний асортимент продукції передбачаються сторонами у щорічно погоджуваних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Специфікацію покупець має передати постачальникові до терміну, зазначеного в договорі. Вона вважається прийнятою, якщо постачальник протягом 20 днів після її одержання не передасть розбіжності, що
залишилися неврегульованими, на розгляд арбітражного суду. При цьому діють правила ст. 10 Арбітражного проце- суального кодексу України. В договорі чітко визначаються вимоги до якості та комплектності продукції (зазначаються вид нормативно-технічних документів — стандарти, ТУ та інші документи, їхні номери та індекси). Постачальник гарантує високу якість і надійність продукції протягом строку, визначеного конкретним стандартом або ТУ, дає додаткові гарантії, зобов'язується усунути виробничі де- фекти при прийманні продукції, й монтажі, налагодженні та експлуатації в період гарантійного строку, який зазна- чається в тексті договору.
У договорі детально визначаються строки й порядок по- стачання продукції з використанням Правил ІНКОТЕРМС, ціни й порядок розрахунків (за міжнародними контракта- ми — з обов'язковим застосуванням Уніфікованих пра- вил), порядок співробітництва сторін щодо забезпечення цих зв'язків, їх майнова відповідальність, додаткові умови та заключні положення (за міжнародними контрактами — й арбітражні застереження).
5. З 1992 p. матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців ресурсами, технікою, будівельними матеріа- лами, пальним, мінеральними добривами стало здійсню- ватися через біржі. На це націлено реалізацію постанов Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 р. "Про затвердження Положення про механізм економічного сти- мулювання укладання договорів контрактації сільськогос- подарської продукції на 1992 рік", від 14 серпня 1995 p. "Про заходи щодо завершення збиральних робіт, форму- вання продовольчих ресурсів у 1995 році та проведення комплексу робіт під урожай 1996 року", від 26 вересня 1995 р. "Про заходи щодо розвитку ринку сільськогос- подарської продукції в Україні", від 17 листопада 1995 p. "Про прискорення організації біржового сільськогосподар- ського ринку". Останнім актом було схвалено Концепцію організації біржового сільськогосподарського ринку.
Відповідно до чинного законодавства суб'єкти аграрного підприємництва як клієнти за свій рахунок через брокера чи брокерську контору мають право купувати на біржах в інших підприємств (установ, організацій) потрібну їм техніку, запасні частини до неї, пальне та іншу продукцію. Аграрні підприємці укладають договори з брокерськими конторами або купують брокерські місця; завдяки цьому реалізують вироблені ними продукти харчування і сирови- ну та отримують через купівлю-продаж чи бартер (міну)
потрібну їм продукцію виробничо-технічного призначення. В договорі з брокерською конторою (брокером) підприє- мець обумовлює свої вимоги та винагороду для контори чи брокера.
6. З 1996 p. матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців здійснюється також через систему надання і повернення бюджетної позички на постачання техніки. Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів Ук- раїни від 10 січня 1996 р. "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" та Порядку надання і повернення бюджетної позички за поставлені сільськогосподарським товаровироб- никам техніку і обладнання, затвердженого спільним нака- зом Мінсільгосппроду, Мінекономіки, Мінфіну, Міністер- ства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, з березня 1996 p. з аграрними товаро- виробниками почали укладатися договори постачання сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення пла- тежу за неї в рахунок держконтракту як плати за одержа- ну техніку.
Цей договір є багатостороннім і різнопредметним. Його укладають між собою райфінвідділ, постачальник, борош- номельне підприємство та аграрний товаровиробник. Пред- мет договору становлять взаємні зобов'язання сторін щодо забезпечення за рахунок бюджетної позички аграрних то- варовиробників технікою, а потім — постачання зерна в рахунок держконтракту як плати за техніку. Згідно з дого- вором райфінвідділ надає постачальникові бюджетну по- зичку для придбання техніки з наступною її передачею аграрним товаровиробникам на умовах оплати техніки рівномірним постачанням упродовж 1996—1998 pp. зерна до державних ресурсів. Постачальник зобов'язується поста- вити товаровиробникові у повнокомплектному й високо- якісному стані визначену в договорі кількість техніки пев- ного асортименту, а також забезпечити в гарантійний пе- ріод безплатне проведення її обслуговування та ремонту.
