Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
yanchuk_v_z_andriicev_v_i_ta_in_agrarne_pravo_u...docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

§ 4. Договори матеріально-технічного забезпечення

1. Підприємницька діяльність виробників продуктів хар- чування і сировини рослинного і тваринного походження значною мірою залежить від рівня їхнього матеріально- технічного забезпечення продукцією виробничо-технічного призначення (сільськогосподарськими машинами, устатку- ванням, запасними частинами до них, пально-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин тощо). Це забезпечення здійснюється: по-перше, через систему Мінсільгосппроду України та концерну "Ук- рагротехсервіс"; по-друге, здійсненням оптової торгівлі; по-третє, завдяки постачанню за прямими довгостроковими господарськими зв'язками; по-четверте, придбанням на біржах та в інших підприємств (установ, організацій) і громадян.

2. Основною правовою формою, яка юридично опосеред- ковує відносини, пов'язані з матеріально-технічним забез- печенням аграрних підприємців, є договір постачання про- дукції виробничо-технічного призначення, зміст і порядок укладання якого мають відповідати вимогам Цивільного кодексу (статті 245–253), Арбітражного процесуального кодексу України, Указів Президента України від 4 жовтня 1994 р. "Про застосування Міжнародних правил інтер- претації комерційних термінів" та "Про заходи щодо впо- рядкування розрахунків за договорами, що укладаються

суб'єктами підприємницької діяльності України" і від 7 листопада 1994 р. "Про облік окремих видів зовнішньо- економічних договорів (контрактів) в Україні", а в разі здійснення імпортних, у тому числі бартерних, поставок — іще й Положення про форму зовнішньоекономічних дого- ворів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. № 75, та інших правових актів.

У договорі постачання мають зазначатися: 1) наймену- вання, кількість, номенклатура продукції, а в разі потре- би — комплекти машин та устаткування, державний стан- дарт або технічні умови, зареєстровані в органі Держстан- дарту; 2) якість і комплектність продукції; 3) термін дії договору; 4) ціна продукції, порядок і форми взаємороз- рахунків (за зовнішньоекономічними контрактами розра- хунки мають здійснюватися виключно відповідно до Уні- фікованих правил та звичаїв для документарних акреди- тивів Міжнародної торговельної палати та Уніфікованих правил з інкасо Міжнародної торговельної палати (далі — Уніфіковані правила); 5) умови постачання з обов'язковим застосуванням Міжнародних правил інтерпретації комер- ційних термінів (Правила ІНКОТЕРМС) Міжнародної торговельної палати (1953 р.), а в разі потреби — також обов'язки аграрного підприємця щодо облаштування і осна- щення (самостійно чи разом із постачальником) площадок для розвантаження, порядок затвердження графіків достав- ляння продукції; 6) строки повернення тари багаторазового використання; 7) поштові та банківські реквізити сторін; 8) за міжнародними контрактами — арбітражні застере- ження та інші реквізити, передбачені зазначеним вище наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і тор- гівлі № 75; 9) інші умови, що їх сторони визнають за потрібне передбачити в договорі.

Договір постачання вважається укладеним і набуває юридичної сили від дня його підписання сторонами. За наявності заперечень до умов договору при його укладанні складається протокол розбіжностей. Якщо постачальник, одержавши протокол розбіжностей щодо умов договору, який грунтується на державному замовленні, не передасть розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирі- шення арбітражного суду в 20-денний строк від дня одер- жання протоколу, пропозиції аграрного підприємця вва- жаються прийнятими. В інших випадках договір вважає- ться неукладеним. У разі невідповідності договору Уні- фікованим правилам зовнішньоекономічні контракти поста-

чання у встановленому порядку визнаються недійсними. В разі ухилення постачальника від укладання договору, що випливає з державного замовлення, арбітражний суд зму- шує його укласти цей договір.

3. Важливою правовою формою, яка юридично опосе- редковує матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців, є договір постачання споживачам продукції виробничо-технічного призначення в порядку оптової торгівлі.

У цьому договорі зазначаються сторони (з поштовими та банківськими реквізитами), код продукції, її найменуван- ня, марка (тип, ГОСТ, ТУ), код одиниці виміру, кількість замовленої продукції (всього та по роках), кількість прий- нятої до постачання продукції (всього та по роках), її вартість. Визначаються також порядок повернення тари і засобів пакетування, доставляння продукції з обов'язковим застосуванням Правил ІНКОТЕРМС, а в разі потреби — й порядок затвердження графіків доставляння продукції, зобов'язання сторін щодо її відвантаження, страхування та оформлення товарно-транспортних документів. У договорі фіксуються порядок і форми взаєморозрахунків (за міжна- родними контрактами — з обов'язковим застосуванням Уніфікованих правил і арбітражних застережень), а також додаткові умови. Треба зазначити, що прийняте до вико- нання постачальником замовлення на постачання продукції в порядку оптової торгівлі має силу договору.

4. В умовах розвитку ринкових відносин одне з про- відних місць належить налагодженню прямих зв'язків аг- рарних підприємців із безпосередніми виробниками техні- ки, запасних частин до неї, мінеральних добрив та іншої продукції виробничо-технічного призначення. Юридичне оформлення таких відносин здійснюється на підставі дого- вору постачання продукції за прямими довгостроковими господарськими зв'язками. За цим договором діють дві сторони: підприємство-постачальник і покупець, які укла- дають договір на певний строк. Постачальник зобов'язує- ться поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію чітко визначеного переліку (за одиницями виміру і обся- гом, у тому числі й з розбивкою по роках). Кількість і детальний асортимент продукції передбачаються сторонами у щорічно погоджуваних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Специфікацію покупець має передати постачальникові до терміну, зазначеного в договорі. Вона вважається прийнятою, якщо постачальник протягом 20 днів після її одержання не передасть розбіжності, що

залишилися неврегульованими, на розгляд арбітражного суду. При цьому діють правила ст. 10 Арбітражного проце- суального кодексу України. В договорі чітко визначаються вимоги до якості та комплектності продукції (зазначаються вид нормативно-технічних документів — стандарти, ТУ та інші документи, їхні номери та індекси). Постачальник гарантує високу якість і надійність продукції протягом строку, визначеного конкретним стандартом або ТУ, дає додаткові гарантії, зобов'язується усунути виробничі де- фекти при прийманні продукції, й монтажі, налагодженні та експлуатації в період гарантійного строку, який зазна- чається в тексті договору.

У договорі детально визначаються строки й порядок по- стачання продукції з використанням Правил ІНКОТЕРМС, ціни й порядок розрахунків (за міжнародними контракта- ми — з обов'язковим застосуванням Уніфікованих пра- вил), порядок співробітництва сторін щодо забезпечення цих зв'язків, їх майнова відповідальність, додаткові умови та заключні положення (за міжнародними контрактами — й арбітражні застереження).

5. З 1992 p. матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців ресурсами, технікою, будівельними матеріа- лами, пальним, мінеральними добривами стало здійсню- ватися через біржі. На це націлено реалізацію постанов Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 р. "Про затвердження Положення про механізм економічного сти- мулювання укладання договорів контрактації сільськогос- подарської продукції на 1992 рік", від 14 серпня 1995 p. "Про заходи щодо завершення збиральних робіт, форму- вання продовольчих ресурсів у 1995 році та проведення комплексу робіт під урожай 1996 року", від 26 вересня 1995 р. "Про заходи щодо розвитку ринку сільськогос- подарської продукції в Україні", від 17 листопада 1995 p. "Про прискорення організації біржового сільськогосподар- ського ринку". Останнім актом було схвалено Концепцію організації біржового сільськогосподарського ринку.

Відповідно до чинного законодавства суб'єкти аграрного підприємництва як клієнти за свій рахунок через брокера чи брокерську контору мають право купувати на біржах в інших підприємств (установ, організацій) потрібну їм техніку, запасні частини до неї, пальне та іншу продукцію. Аграрні підприємці укладають договори з брокерськими конторами або купують брокерські місця; завдяки цьому реалізують вироблені ними продукти харчування і сирови- ну та отримують через купівлю-продаж чи бартер (міну)

потрібну їм продукцію виробничо-технічного призначення. В договорі з брокерською конторою (брокером) підприє- мець обумовлює свої вимоги та винагороду для контори чи брокера.

6. З 1996 p. матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємців здійснюється також через систему надання і повернення бюджетної позички на постачання техніки. Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів Ук- раїни від 10 січня 1996 р. "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" та Порядку надання і повернення бюджетної позички за поставлені сільськогосподарським товаровироб- никам техніку і обладнання, затвердженого спільним нака- зом Мінсільгосппроду, Мінекономіки, Мінфіну, Міністер- ства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, з березня 1996 p. з аграрними товаро- виробниками почали укладатися договори постачання сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення пла- тежу за неї в рахунок держконтракту як плати за одержа- ну техніку.

Цей договір є багатостороннім і різнопредметним. Його укладають між собою райфінвідділ, постачальник, борош- номельне підприємство та аграрний товаровиробник. Пред- мет договору становлять взаємні зобов'язання сторін щодо забезпечення за рахунок бюджетної позички аграрних то- варовиробників технікою, а потім — постачання зерна в рахунок держконтракту як плати за техніку. Згідно з дого- вором райфінвідділ надає постачальникові бюджетну по- зичку для придбання техніки з наступною її передачею аграрним товаровиробникам на умовах оплати техніки рівномірним постачанням упродовж 1996—1998 pp. зерна до державних ресурсів. Постачальник зобов'язується поста- вити товаровиробникові у повнокомплектному й високо- якісному стані визначену в договорі кількість техніки пев- ного асортименту, а також забезпечити в гарантійний пе- ріод безплатне проведення її обслуговування та ремонту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]