§ 4. Правовий режим громадських фондів сільськогосподарських підприємств

1. Правовий режим та розмежування майна КСГП на громадські фонди зумовлено потребами: по-перше, зміни ставлення членів цих підприємств до колективної влас- ності; по-друге, раціонального й продуктивного викори- стання належних таким підприємствам знарядь, засобів та продукції виробництва з метою одержання прибутку; по-третє, економічно обгрунтованого розподілу одержаних доходів (прибутку) та постійного поповнення виробничих і невиробничих фондів. Класифікація майна за окремими видами — фондами полягає в розмежуванні паїв (майно, кошти) кожного члена господарства залежно від спільних для КСГП економічних властивостей, цільового призначен- ня та характеру використання майна у процесі громадсько- го виробництва і споживання, а також задоволення ма- теріальних і культурно-побутових потреб членів КСГП чи іншого підприємства. Вона грунтується на принципі розши- реного відтворення, дії економічних ринкових законів.

2. Правовий режим фондів — це сукупність усіх право- мочностей власника, взятих у їх єдності, з приводу кожно- го або групи об'єктів права власності. Це також визначе- ний нормами права режим певної, відокремленої за своїми економічними властивостями, частини майна КСГП. Це майно характеризується єдиним для нього призначенням, однорідними правами та обов'язками підприємства щодо володіння, користування і розпорядження ним. Специфіч- ним моментом у визначенні правового режиму фондів є те, що підприємство наділено такими правомочностями одно- часно як колективне підприємство і як юридична особа, котрій власники (громадяни щодо своїх особистих пайових фондів) делегували правомочності стосовно володіння, ко- ристування і розпорядження своїми паями. Поняття "пра- вовий режим фондів" охоплює характерні для пайового та

громадських фондів джерела їх утворення, примноження, розподілу, способи виникнення на них у членів окремих підприємств і самого КСГП права власності та способи його припинення, а також властиві цим групам фондів форми вчинення з ними юридичних дій та правової їх охорони.

3. Згідно з п. 1.14 Примірного зразка Статуту КСГП, відповідними йому пунктами у Статутах кожного окремо взятого КСГП, а також відповідно до річних виробничо-фінансових планів і форм річної звітності про діяльність господарства в КСГП існують такі громадські фонди: ос- новні виробничі громадського призначення, основні вироб- ничі несільськогосподарського призначення, основні неви- робничі, фонд власних обігових засобів, натуральний і гро- шовий фонди оплати праці, фонди економічного стимулю- вання та ін.

4. Серед об'єктів права власності КСГП провідну роль відіграють виробничі фонди. Зокрема, це виробничий фонд сільськогосподарського призначення. Згідно з Законами "Про власність" (ст. 25), "Про колективні сільськогос- подарські підприємства" (п. 1 ст. 7), п. 4.1 Примірного зразка Статуту КСГП до нього належать: земля, будинки, споруди, трактори, комбайни та інші машини, устаткуван- ня, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба, бага- торічні плодові, ягідні, виноградні та лісові насадження, меліоративні та зрошувальні споруди, кошти, передані КСГП для створення статутного фонду міжгосподарських підприємств (організацій), а також частка (пай) у майні агрокомбінатів, міжгосподарських підприємств та інших суб'єктів підприємництва кооперативного типу.

До основних виробничих фондів несільськогосподар- ського призначення належать: промислові основні вироб- ничі засоби (наприклад, підсобні виробництва і промисли), засоби будівництва, заклади торгівлі та громадського харчування.

До основних невиробничих фондів КСГП належать: житлові приміщення, обладнання та інше майно житлового призначення; об'єкти комунального та побутового обслуго- вування населення; клуби, бібліотеки, школи, спортивні споруди, дошкільні дитячі заклади, медпункти, інші об'єкти культури, мистецтва, організацій охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення.

Правовий режим основних фондів КСГП характеризує- ться такими ознаками: а) засоби основного фонду повинні використовуватися колективним сільськогосподарським

підприємством виключно за його господарським призначен- ням; б) основні засоби повинні бути в економічно до- цільній кількості та видах, у разі потреби вони можуть зростати або зменшуватися (коли вони зайві та негативно впливають на собівартість продукції, що виробляється). Кошти, одержані від реалізації основних засобів (через їх непридатність, неможливість або економічну недоцільність використання), витрачаються за розсудом власника, зокре- ма для поповнення основних засобів; в) у разі добро- вільного виходу (а не виключення за дисциплінарні право- порушення) з колективного сільськогосподарського під- приємства громадянин має право на виділ належного йому паю; г) у випадку ліквідації колективного сільськогоспо- дарського підприємства майно, що залишилося після розра- хунків із бюджетом, банками та іншими кредиторами, роз- поділяється між членами цього КСГП, СпС, СВК тощо. Це правило встановлено в Законах "Про власність" (ст. 25), "Про колективні сільськогосподарські підприємства" (ст. 33) і є обов'язковим.

На основні засоби підприємства може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів (ст. 7 Закону "Про власність").

Правовий режим основних виробничих і невиробничих фондів визначає правомочності КСГП щодо поліпшення використання цих фондів. Чинним законодавством передба- чається відповідальність осіб, винних у безгосподарному використанні, розукомплектуванні та передчасному спи- санні названих основних засобів виробництва.

5. Серед об'єктів права власності КСГП важливу роль відіграють фонди власних обігових засобів, які використо- вуються протягом одного виробничо-господарського року. Це, зокрема, фонди: основний насіннєвий, основний фу- ражний, поточних виробничих затрат, вирощування і відгодівлі худоби, майбутніх виробничих затрат на покрит- тя витрат незавершеного виробництва.

Статути окремих колективних підприємств покладають на останніх обов'язок створити основні насіннєві фонди у розмірі повної потреби. Чинне законодавство зобов'язує КСГП щорічно забезпечувати себе власним високоякісним насінням урожайних і пристосованих до місцевих умов сортів зернових, зернобобових, олійних культур, посадко- вим матеріалом картоплі та інших овочевих культур.

Для досягнення цієї мети розроблено комплекс захо- дів щодо докорінного поліпшення організації селекційно-насінницької роботи зернових, олійних та овочевих куль-

тур і трав, впровадження у виробництво нових високопро- дуктивних сортів.

Насіннєві фонди сільськогосподарських підприємств не- доторканні, їх слід ретельно оберігати і витрачати тільки на посівні цілі. Особи, винні в порушенні встановленого порядку створення в КСГП (СпС, СВК тощо) власних насіннєвих фондів, притягуються до відповідальності. Від- повідно до ст. 7 Закону "Про власність" нині і на основні насіннєві фонди може бути звернено стягнення за пре- тензіями кредиторів.

Основний фуражний фонд утворюється з одержаного урожаю для годівлі худоби у розмірі річної повної потреби. Відповідно до пп. 5.14 і 9.5 Примірного зразка Статуту КСГП виділяє корми для громадського поголів'я худоби і птиці в розмірі повної потреби, а для худоби і птиці, що знаходяться у приватних підсобних господарствах його чле- нів та інших громадян, — на договірній основі.

В разі потреби підсіву, у випадку неврожаю тощо сіль- ськогосподарські підприємства створюють також страхові насіннєві і фуражні фонди.