§10. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення

1. Одним із визначальних елементів становлення і на- лежного функціонування ринкових відносин є суворе і не- ухильне додержання та виконання законів усіма суб'єк- тами підприємницької діяльності та інституціями держави, посадовими особами і громадянами. Ця загальна вимога тісно пов'язана з державною дисципліною і, зокрема, з її складовою — договірною дисципліною. Остання раніше традиційно розглядалася як закріплений у правових нор- мах порядок (режим) становлення та реалізації договірних відносин, неухильне додержання якого стимулюється, га- рантується та забезпечується державою.

Наведене визначення всебічно характеризувало договір- ну дисципліну за умов адміністративно-командної планової економіки. До деякої міри воно не втратило свого значення й нині, коли ця дисципліна набуває принципово нових рис. Так, сучасна договірна дисципліна грунтується не на ре- жимі встановлення державою договірних відносин, а на засадах підприємництва, які передбачають вільний вибір видів діяльності та асортименту продукції залежно від по- питу на ринку; пошук надійних партнерів і налагодження з ними взаємовигідних зв'язків; набуття репутації відпо- відального за своє слово і діло партнера, підтримання і збереження такої репутації; визначення повноважень дер- жавних інституцій та їх відповідальності перед суб'єктами підприємництва.

Як і раніше, договірна дисципліна грунтується на за- кріпленому у правових нормах порядку реалізації дого- вірних відносин, додержання яких гарантується та забезпе- чується державою в особі її виконавчої, а відтепер — і судової влади. Воднораз нині суб'єкт підприємництва має можливість розірвати укладений договір, сплативши контр- агентові всі збитки. Такі дії, як свідчить світова практика, треба також кваліфікувати як додержання договірної дис- ципліни, а не як її порушення, оскільки при цьому шкода відшкодовується відразу.

З урахуванням наведеного є підстави розглядати сучасну договірну дисципліну як усвідомлене підпорядкування сто- ронами своїх дій сумлінному виконанню взятих на себе за договором зобов'язань, здійснюване з обов'язковим додер- жанням певних вимог, порядку і правил як під час укла- дання, так і під час виконання договору з метою збережен- ня ділової (бізнесової) гідності та репутації. Крім того, її треба розглядати як закріплений у правових нормах міжнародних договорів, чинного національного законодав- ства та господарських, у тому числі зовнішньоекономічних, договорів порядок реалізації договірних зобов'язань, додер- жання яких визнається і гарантується державою та забез- печується судовою владою.

2. Зворотним боком договірної дисципліни є майнова відповідальність сторін за порушення договірних зобов'я- зань. Вона являє собою правовідносини, що складаються з приводу порушень договірних зобов'язань і дістають вияв у несприятливих для винної сторони наслідках, зумовлених реалізацією умов договору про відповідальність, договірних санкцій та санкцій, встановлених чинним законодавством.

Характерною особливістю цієї відповідальності є те, що з одного боку умови договору, а з іншого — норми за- конів, президентських та інших нормативно-правових актів є "джерелами" визначення підстав настання такої відпові- дальності та звільнення від неї, обрання виду і розміру штрафних санкцій.

3. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, тобто за порушення договірної дисципліни, сторони несуть майнову відповідальність, яка визначається умовами конкретного договору. Саме договір сторін є їхньою взаємною згодою на визначення, зосібна, підстав настання відповідальності чи звільнення від неї, видів пра- вопорушень, за які настає відповідальність, а також видів і розміру штрафних санкцій за конкретні правопорушення.

4. За загальним правилом сторона, яка порушила зо- бов'язання за договором, мусить відшкодувати іншій сто- роні завдані їй збитки. Тому відсутність у договорі розділу про відповідальність сторін не звільняє порушника від неї. Саме загальне правило породжує об'єктивне право на від- шкодування збитків будь-якої сторони в разі порушення її прав і заподіяння їй шкоди іншою стороною. Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу відповідальність має наставати у повному обсязі, в тому числі й за неодержані прибутки.

5. Рівночасно за низку порушень договірної дисципліни, які зачіпають й інтереси держави, остання встановлює свої межі відповідальності.

Так, порушення фінансово-розрахункової дисципліни призводить до порушення не тільки прав аграрних підпри- ємців, а й інтересів держави в цілому. Саме тому згідно з законодавством винна сторона, крім відшкодування збит- ків, мусить також сплачувати спеціальні штрафні санкції. Так, відповідно до Указу Президента України від 16 берез- ня 1995 р. "Про заходи щодо нормалізації платіжної дис- ципліни в народному господарстві України" (п. 2) за не- своєчасну сплату заборгованості, що виникла після 10 квітня 1995 p., підприємництва-боржники сплачують на користь кредиторів, крім суми заборгованості, пеню в роз- мірі 0,5 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не передбачено угодою сторін.

6. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції на винну сторону покладається обов'язок від- шкодувати потерпілій стороні всі збитки включно з неодер- жаними прибутками. Виконавець за цим договором за не- виконання зобов'язань має ще відшкодувати замовникові вартість одержаних для виконання замовлення матеріаль- них цінностей. За використання переданої замовникові на- уково-технічної продукції з порушенням умов договору (скажімо, продаж її іншим клієнтам) виконавець повинен передати замовникові всі кошти, одержані від цього, а також компенсувати моральну шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору передасть (перепродасть) науко- во-технічну продукцію, він також мусить відшкодувати виконавцеві всі збитки в повному обсязі (за порушення умов договору і авторських прав виконавця). У договорі на використання науково-технічної продукції сторони можуть передбачати й штрафні санкції.

7. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором на реалізацію сільськогосподарської продукції та сировини суб'єкти аграрного підприємництва сторони- виробника також несуть відповідальність у повному обсязі. Крім того, сторони в договорах можуть встановлювати й штрафні санкції (наприклад, за несвоєчасне виконання зо- бов'язань із забезпечення аграрного товаровиробника та- рою, пакувальним матеріалом, за порушення графіка виве- зення продукції та сировини, продаж продукції та сирови- ни гіршої якості, ніж це передбачено умовами договору, порушення розрахункової дисципліни тощо).

З метою підвищення відповідальності суб'єктів підприєм- ницької діяльності за виконання договірних зобов'язань Указом Президента України "Про заходи щодо нор- малізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (п. 4) встановлено, що боржники—підприємства роздрібної торгівлі (незалежно від форм власності) сплачу- ють на користь виробника сільськогосподарської продукції та продовольства суму заборгованості та пеню в розмірі 1,5 відсотка, а також до місцевого бюджету пеню в розмірі 1,5 відсотка від суми платежу за кожен день його бан- ківського прострочення, якщо більший розмір пені не пе- редбачено угодою сторін.

8. За порушення сторонами умов договору на користу- вання електроенергією майнова відповідальність настає на підставі Правил користування електричною енергією, а не норм цивільного законодавства.

Так, відповідно до цих Правил та договору на користу- вання електричною енергією енергопостачальна організація (райенерго), винна у виникненні перерв в енергопоста- чанні, сплачує її споживачеві 10-кратну вартість невід- пущеної енергії. Треба підкреслити, що Правила не перед- бачають відшкодування споживачеві заподіяної відключен- нями електроенергії навіть прямої шкоди. Виплата сим- волічної 10-кратної вартості невідпущеної енергії, певна річ, не покриває шкоди, заподіяної, особливо взимку, на- приклад, відключенням електроенергії в інкубаторах, теп- лицях тощо.

9. Майнову відповідальність несуть також суб'єкти аг- рарного підприємництва і як сторони договору про спільну діяльність.

Розділ XXV ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ