17. Загальна характеристика економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності

В економічному аналізі використовуються різноманітні способи дослідження. Поміж них основне місце належить традиційним або економіко-логічним методам. До них відносяться: порівняння; абсолютні, середні та відносні величини; групування; метод балансової ув’язки.

1. Порівняння – засіб, який дозволяє визначити характеристику явищ через інші однорідні явища. Головна умова цього методу – зіставлення показників, що порівнюються (єдність оцінки, можливість порівняти календарні строки, усунення впливів різних за обсягом та асортиментом товарів, які випускаються та реалізуються та інше). В аналізі господарської діяльності порівняння використовується у такому вигляді: звітні данні порівнюються з показниками минулих періодів (динаміка розвитку), з кращими даними (еталоном), нормативами або планами, із середніми даними, із показниками споріднених підприємств в інших регіонах країни. Порівняння притаманне кожному аналітичному розрахунку.

2. Використання абсолютних величин, що характеризують розміри економічних явищ, які виражаються в натуральних, трудових та вартісних вимірювачах; середніх величин, які дають узагальнену характеристику показників при вивченні масових, якісно-однорідних явищ; відносних величин, які характеризують якість явищ, що вивчаються (рівень фондовіддачі, рентабельності).

3. Групування – це вивчення сукупності об’єктів за допомогою метода ділення їх на якісно-однорідні групи за обраною ознакою (ознака групування). Йому передує ранжування за даними ознаками. Групування використовується, щоб показати місце цього явища у сукупності, що вивчається. В аналізі господарської діяльності використовують типологічні, структурні та аналітичні групування. За допомогою групувань вивчається залежність між показниками, систематизуються матеріали аналізу, виділяється головне та типове для явища, що досліджується.

4. Елімінування – логічний засіб факторного аналізу, при ньому уявно виключається дія ряду факторів, що приймаються за змінну величину, і виділяється один із факторів, який приймається за постійну величину. Цей метод обумовлюється наступними прийомами (методами) – індексним методом, методом ланцюгових підстановок, методом різниць, корегуючого коефіцієнта та інтегральним методом.

5. Метод балансової ув’язки показників – застосовується при вивченні адитивної моделі, коли відомі загальні відхилення показників, що вивчаються та вплив усіх факторів крім одного (широко розповсюджений у практиці бухгалтерського обліку та плануванні).

18. Загальна характеристика економіко-математичних методів та сфера їх використання в економічному аналізі

Економіко-математичні методи – це методи розв’язання економічних задач за допомогою математики та кібернетики.

Математичні методи забезпечують: скорочення строків проведення аналізу, більш повного впливу охоплення факторів на результати комерційної діяльності, заміну приблизних розрахунків на точні обчислення.

Економічно-математичні методи діляться на:

• економетричні – побудовані на синтезі математики, статистики та економіки. Базою цих методів є економіко - математичні моделі (схематичне науково-абстрактне описання того чи іншого господарського процесу або явища за допомогою математичних засобів);

• методи оптимізації розрахунків, в основі яких лежить математичне програмування. Ці методи застосовуються для рішення задач оптимізації виробничо-господарської діяльності. До методів математичного програмування відносяться лінійне, нелінійне та дискретне програмування;

• методи економічної кібернетики, які аналізують економічні явища та процеси в якості складних систем з точки зору законів та механізмів управління, та руху інформації у них;

• методи дослідження операцій складаються з розробки цілеспрямованих дій, якісної оцінки отриманих рішень та вибору з них найкращого. Найбільш розповсюдженні:

теорія ігор – необхідна для прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту кількох сторін, які мають різні інтереси;

теорія масового обслуговування – досліджує на основі теорії ймовірностей математичні методи кількісної оцінки процесів масового обслуговування.

Всі вище перераховані методи мають одну мету – дати оцінку економічним явищам та процесам у фактичних умовах господарювання, а також покращити емпірично складені варіанти господарювання, виявляючи внутрішньогосподарські втрати, що були допущені внаслідок прийняття неоптимальних управлінських рішень.