21. Організація, зміст і методика поточного аналізу господарської діяльності

Поточний (ретроспективний) аналіз проводиться по результатам діяльності підприємства за минулий (звітний) період (місяць, квартал, рік), при цьому оцінюється робота підприємства і його структурних підрозділів.

Метою поточного аналізу є об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, виявлення недоліків та невикористаних резервів, визначення шляху їх мобілізації й використання у майбутньому періоді. Цінність поточного аналізу в тому, що він здійснюється комплексно і всебічно на основі бухгалтерської й статистичної звітності, планових і нормативних даних за відповідні періоди. Цим забезпечується найбільш повна оцінка діяльності підприємства по використанню можливостей та наявних ресурсів, їх раціональне застосування.

В поточному аналізі можна виділити наступні етапи його організації:

• підготовчий етап заключається в розробці програми досліджень, визначені списку виконавців, джерел інформації, макетів аналітичних таблиць, алгоритмів їх розрахунків, посадових осіб, яких можна запрошувати для проведення аналізу;

• період вивчення – безпосередня обробка економічної інформації за допомогою традиційних або математичних методів, в ручну або автоматично, аналіз і оцінка отриманих даних;

• заключний етап – складання висновків, пропозицій, заключень.

Методика поточного аналізу господарської діяльності включає:

- проведення загального аналізу – оцінка фактичних показників у співвідношенні з плановими даними, а також із даними попередніх періодів по основним показникам;

- проведення факторного аналізу – виявлення факторів, які впливають на зміну показників та їх кількісний розрахунок;

- розробка заходів по покращенню господарської діяльності у вигляді пропозицій або висновків і т. п.

24. Організація, зміст та методика перспективного аналізу господарської діяльності

Перспективний аналіз це аналіз результатів господарської діяльності, що проводиться з метою визначення їх можливих значень у майбутньому для здійснення прогнозу та визначення перспектив розвитку підприємства. Метою перспективного аналізу є наукова обґрунтованість управлінських рішень та планових завдань, прогнозування майбутнього та оцінка очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів, знаходження в кожному процесі більш стійких перспективних рішень.

Задачі перспективного аналізу класифікуються:

• за об’єктами аналізу (бригада, цех);

• за показниками діяльності (обсяг виробленої продукції, собівартість, прибуток);

• за часовою ознакою (аналіз поточної перспективи – зміна, доба; найближчої – квартал, рік; середньострокової – 2-3 роки; довгострокової – 5 років).

Суть методики перспективного аналізу у наступному:

1. визначається коло узагальнюючих показників, що характеризують перспективу підприємства за основними напрямками діяльності (обсяг та структура продукції, що випускається; послуг, що надаються тощо.);

2. визначаються очікувані фінансові результати господарської діяльності та фінансовий стан підприємства;

3. встановлюється послідовність аналізу показників, виходячи з основних напрямків зв’язку між найважливішими групами показників;

4. проводиться аналіз наступних спеціальних показників:

   • якості, структури та обсягу продукції, що виробляється та реалізується;

   • рівня технічного стану та організаційного розвитку підприємства;

   • рівня собівартості продукції, прибутку та рентабельності;

   • ефективність використання основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів;

   • рівня соціального розвитку трудового колективу;

   • оцінка фінансового стану об’єкту дослідження.

На основі результатів перспективного аналізу проводиться обґрунтоване планування господарської діяльності підприємства.