Відповіді на контрольні питання
Економічний аналіз у системі управління підприємством та його роль в умовах формування ринкових відносин в Україні
Значення економічного аналізу визначається його роллю в системі управління підприємством. Економічний аналіз – головний інструмент ефективного управління підприємством. Організаційна структура управління великих фірм у країнах із ринковою економікою передбачає відокремлення аналітичних служб (головне аналітичне бюро). До функцій управління поруч із плануванням, організацією, регулюванням, координацією, мотивацією, стимулюванням, контролем та обліком також відноситься й економічний аналіз. При цьому економічний аналіз є специфічною функцією, бо жодне управлінське рішення не приймається без аналізу. Схема 1.1 спрощено відображає місце економічного аналізу в системі управління підприємством.
Схема 1.1. Місце економічного аналізу в системі управління
В мікроекономічному аналізі виділяють:
управлінський та фінансовий аналіз господарської діяльності;
аналіз інвестиційних проектів та бізнес планів;
аналіз ринку товарів (послуг);
аналіз технічного рівня підприємства;
аналіз комерційного ризику;
аналіз ділової активності та ін.
Характеристика предмету економічного аналізу
Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає властивими їй методами. Визначення предмету має значення для обґрунтування самостійності та відокремленості тієї чи іншої галузі знань.
Предмет економічного аналізу – уся доступна інформація по тим чи іншим напрямкам діяльності суб’єктів ринкової економіки, яка знаходиться у діалектичному взаємозв’язку та взаємодії, а також виражає зміну стану того чи іншого суб’єкта господарювання.
Економічний аналіз досліджує:
господарську діяльність, яка відображається у показниках обліку, звітності та інших джерелах інформації. Необхідно відзначити, що аналіз вивчає не тільки господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а також й економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів;
господарські процеси, пов’язані з досягнутими результатами, відображеними у кількісних та якісних показниках обліку та звітності, що складаються під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів, які відображаються через систему економічної інформації;
сукупність виробничих відносин, які відображаються в категоріях комерційного розрахунку і розглядається в поєднанні з технічною стороною виробництва та економічною політикою держави;
причинно-наслідкові зв’язки господарської діяльності, формування та розподіл результатів господарської діяльності.
Тільки після розкриття причинно-наслідкових зв’язків різних сторін діяльності можна дуже швидко підрахувати, як змінюються основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати, як змінюється сума прибутку, обсягу продажу, що забезпечує беззбиткову роботу підприємства, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції при будь-якій зміні виробничої ситуації та ін.
В економічній літературі є різні трактування поняття предмету економічного аналізу. Але найбільш прийнятним є наступне визначення: предметом економічного аналізу є економіка самостійних підприємств, кінцеві та проміжні результати їх господарської діяльності, зумовлені впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, а також сукупність відносин, що виникають у процесі господарської діяльності підприємства і знаходять своє відображення в показниках бухгалтерського обліку.