40. Характеристика етапів аналізу основних показників ефективності виробництва

При усій великій кількості показників господарської діяльності їх можна розділити на дві основні групи:

• оцінюючі показники (прибуток, дохід (виручка) та ін.);

• показники витрат виробництва (витрати на оплату праці, амортизацію та ін.).

Мета аналізу – оцінка досягнутих за звітний період результатів (прибуток, дохід (виручка) та ін.) і порівняння їх з різними витратами виробництва з метою пошуку резервів підвищення прибутку, доходу (виручки) й зменшення витрат виробництва.

У країнах із ринковою економікою серед оцінюючих показників господарської діяльності виділяють дев'ять найбільш важливих показників:

• оборот компанії;

• валовий прибуток;

• умовно чистий прибуток;

• умовно чиста продукція;

• прибуток після сплати відсотків по позикам і кредитам;

• прибуток після сплати податків;

• прибуток після сплати всіх додаткових платежів;

• ліквідність після здійснення нових капіталовкладень у розвиток виробництва;

• ліквідність після виплати дивідендів.

Спочатку визначається розмір обороту підприємства або компанії. Цей показник визначається як загальний обсяг продажу, тобто вартість товарів і послуг, реалізованих споживачу. При його зміні важливим є період, за який він підраховується, тому що цей показник підлягає сильному впливу інфляційних процесів.

Відношення обсягу продажу до суми активів характеризує ефективність використання всіх засобів, що є у розпорядженні фірми; відношення обсягу продажу до основного капіталу характеризує ефективність використання коштів, вкладених в основний капітал. Зростання цих показників означає підвищення ефективності діяльності фірми або відображає інфляційне зростання цін.

Відношення обсягу продажу до оборотних активів показує скільки обертів зробив оборотний капітал за досліджуваний період. Чим більше число оборотів, тим активніша комерційна діяльність фірми, тим менше оборотних засобів потрібно їй для ведення поточних операцій.

Відношення обсягу продажу до матеріально-виробничих запасів відображає число оборотів останніх на протязі досліджуваного періоду. Зниження цього показника може свідчити про затовареність готовою продукцією або про перебої з реалізацією готової продукції.

Якщо з виручки від реалізації готової продукції відняти суму усіх змінних витрат, отримуємо валовий прибуток.

На основі цього показника розраховуються різні коефіцієнти рентабельності: коефіцієнт валового прибутку (відношення валового прибутку до суми продажу); відношення чистого прибутку до обсягу продажу (який показує, скільки прибутку отримало підприємство з кожної грошової одиниці, реалізованої ним продукції); відношення чистого прибутку до суми активів.

Основним напрямком аналізу є пошук резервів росту вищезгаданих показників.

40. Методика аналізу організаційно-технічного рівня підприємства та якості продукції (послуги)

Якість продукції – найважливіший показник діяльності підприємства.

Метою аналізу організаційно-технічного рівня та якості продукції є пошук резервів підвищення якості продукції, що в значній мірі визначає виживання підприємства в умовах ринкової економіки.

Починають аналіз із попереднього огляду, на протязі якого визначають роль і місце досліджуваного підприємства в регіоні.

Роль і місце підприємства визначається видом, обсягом і якістю продукції, що виготовляється, чи послуги, ефективністю її використання, її значенням в забезпеченні населення.

Загальний стан підприємства дає можливість, не заглиблюючись у внутрішні зв’язки та зміст показників, охарактеризувати його діяльність та якість продукції (послуги), що випускається.

Результати та ефективність діяльності підприємства визначаються його організаційно-технічним рівнем, який залежить від великої кількості факторів, основними з яких є:

1. Рівень науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

2. Організація системи управління.

3. Впровадження прогресивної техніки та технології, методів організації виробництва та праці.

4. Комп’ютеризація та автоматизація виробництва та управління.

Методика аналізу організаційно-технічного рівня потребує розробки системи аналітичних показників, що характеризують вищеназвані фактори.

Всі показники можна поділити на три групи:

• Показники організаційно-технічного рівня виробництва (показники науково-технічного рівня виробництва та управління, показники організації виробництва та праці )тощо.

• Показники економічної ефективності та її вдосконалення (фондовіддача та фондоємність, продуктивність праці, матеріалоємність, рівень собівартості, фондоозброєність праці, якість продукції, рентабельність продукції, що виготовляється) тощо.

• Показники рівня управління (структура апарата управління, ступінь централізації функції управління, рівень технічного забезпечення інженерно-управлінської праці, коефіцієнт ефективності виробництва, показники соціального розвитку кадрів ), тощо.

Для ефективного проведення аналізу всі показники повинні розглядатися в динаміці та у взаємозв’язку. Вплив зміни факторів, що визначають організаційно-технічний рівень підприємства на основні економічні показники діяльності підприємства вивчається за допомогою методів кореляційно-регресивного та дисперсійного аналізу.