46. Завдання аналізу витрат на виробництво продукції

Важливим показником, що характеризує роботу підприємств, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарюючих суб’єктів.

Аналіз витрат на виробництво продукції має виключно важливе значення оскільки витрати всіх видів ресурсів : основних фондів, сировини, матеріалів, палива та енергії, праці, що використовуються безпосередньо в процесі виготовлення продукції та виконання робіт, а також для збереження та покращання умов виробництва та його вдосконалення, - формують собівартість продукції. Даний аналіз дозволяє вияснити тенденцію зміни даного показника, виконання плану за його рівнем, визначити вплив різноманітних видів витрат на його зміну і на цій основі дати оцінку роботи підприємства та встановити резерви зниження собівартості продукції.

Метою аналізу витрат на виробництво продукції є пошук важелів зниження собівартості та способу управління, при якому керівник господарюючого суб’єкта може привести ці важелі в дію для збільшення прибутку підприємства.

Завдання аналізу витрат на виробництво продукції:

1. Оцінка обґрунтованості та напруженості плану по собівартості продукції, витратам виробництва та обігу на основі аналізу витрат.

2. Встановлення динаміки та ступеню виконання плану по собівартості, причин відхилення фактичних витрат від планових.

3. Визначення факторів, що вплинули на динаміку показників собівартості та виконання плану за ними, величини та причини відхилень фактичних витрат від планових:

4. Аналіз собівартості продукції за елементами та по окремим видам (статтям) витрат.

5. Аналіз собівартості окремих видів продукції.

6. Виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.

Основним цільовим напрямком аналізу витрат на виробництво продукції є виявлення резервів підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, грошових ресурсів в процесі виробництва та збуту продукції, послуг. Вивчення витрат на виробництво продукції дозволяє дати більш правильну оцінку рівню показників прибутку та рентабельності, досягнутому на підприємстві.

46. Методика аналізу використання матеріальних ресурсів

Аналіз використання матеріальних ресурсів починають із вивчення постачальної діяльності, тобто, вивчають ступінь виконання плану та динаміки постачання кількості матеріалів, їх якості, видів, строків постачання.

У процесі аналізу основних видів матеріальних ресурсів визначають показник забезпеченості ними підприємства, як відношення матеріалів, що надійшли до потреби в них.

При визначенні рівня забезпеченості виявляють наднормативні та дефіцитні запаси в натуральному та вартісному вираженнях. Він розраховується як відношення залишку виду матеріалу до середньорічної його витрати у виробництві.

Зіставлення даних про рівні забезпеченості запасами з нормами дозволяє встановити по кожному виду матеріалів залишок чи недостатність. Для оцінки забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами необхідно вивчати :

• звідки надходять матеріали;

• розмір партії;

• інтервали поставок;

• тривалість транспортування;

• розмір оптимального страхового запасу.

Ці показники необхідні не тільки для оцінки організації постачання, але й для установки нормативів запасів на майбутнє.

На наступному етапі аналізу вивчають раціональність використання матеріальних ресурсів. Для цього використовують показники матеріалоємності та матеріаловіддачі.

Матеріалоємність характеризує витрату визначеного матеріалу на виготовлення конкретного виробу та визначається як відношення вартості витрачених матеріалів до вартості виготовленого продукту.

Матеріаловіддача – це відношення вартості виготовленої продукції до вартості витрачених матеріалів.

При аналізі також визначається відносна економія матеріальних витрат – різниця між фактичними витратами засобів праці та добутком планових витрат на індекс виконання плану з товарної продукції.

Показниками ефективності використання матеріалів є дані про вихід придатної продукції та коефіцієнт використання матеріалів.

Відношення чистої ваги виробу до фактично використаного матеріалу характеризує коефіцієнт використання матеріалів.

В завершені аналізу використання матеріальних ресурсів визначають можливі резерви збільшення випуску продукції за рахунок більш раціонального та ефективного використання матеріальних ресурсів.