31. Методи виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства

Економічна сутність резервів збільшення ефективності виробництва полягає в повному та раціональному використанні потенціалу підприємства для випуску великої кількості високоякісної продукції при найменших затратах праці на одиницю продукції.

Резерви підвищення ефективності роботи підприємства можна розглядати як загальнодержавні, регіональні, галузеві та внутрішньогосподарські.

Резерви росту ефективності функціонування підприємства виявляють за рахунок більш ефективного використання предметів праці, засобів праці та безпосередньо самої праці, тобто доцільної діяльності людини.

За способами виявлення резерви поділяються на явні, тобто ті, що виявляються по матеріалам бухгалтерського обліку та скриті – які пов’язані з впровадженням досягнень НТП та передового досвіду.

Резерви виявляються на різних стадіях процесу відтворення в процесі конструкторської та технологічної підготовки виробництва (передвиробнича стадія), безпосередньо у виробничому процесі та в процесі експлуатації (споживання) виробів.

Виробничі резерви класифікуються за кінцевими результатами. Виділяються наступні позиції: ріст об’ємів продукції, що випускається, вдосконалення структури асортименту виробу, зниження собівартості продукції, покращення її якості.

За характером впливу на результати виробництва резерви поділяються на: екстенсивні та інтенсивні. До перших відносяться збільшення кількості ресурсів, що використовуються, збільшення часу використання ресурсів, усунення непродуктивного використання ресурсів. До других відносять вдосконалення якісних характеристик ресурсів, що використовуються та їх процесу функціонування.

32. Характеристика метода порівняння та його використання в аналізі господарської діяльності

Порівняння – це прийом, що дозволяє відобразити характеристику явищ через інші однорідні явища. Порівняння властиве кожному економічному розрахунку.

Під час аналізу господарської діяльності підприємства звітні дані порівнюються з:

• плановими показниками;

• даними минулих періодів;

• нормативними даними, еталоном чи кращими в сукупності;

• середніми даними;

• показниками споріднених підприємств чи галузей у країні, регіоні чи в інших країнах.

Використання прийому порівняння вимагає обов'язкового забезпечення можливості співставлення показників, що порівнюються за такими ознаками:

1. Єдність оцінки порівнюваних величин (гривні, рублі, долари).

2. Порівняння календарних строків (місяць з місяцем, рік із роком).

3. Ліквідація впливу розходжень в обсязі та асортименті продукції (товарообігу), що виготовляється (реалізується).

4. Сезонні коливання.

5. Територіальні відмінності.

6. Географічні умови та інші.

Забезпечити співставлення – означає звести порівнювальні величини до співрозмірного виду та згладити відмінності. Співставленість – основна умова порівняння.

В економічному аналізі метод порівняння найчастіше використовують для вирішення таких задач:

1. Співставлення планових та фактичних показників для оцінки ступеня виконання плану.

2. Співставлення фактичних показників із нормативними, що дозволяє провести контроль за витратами і сприяє впровадженню ресурсо-зберігальних технологій.

3. Порівняння фактичних показників із показниками минулих років для визначення тенденцій розвитку економічних процесів.

4. Співставлення показників підприємства, що аналізується з досягненнями науки і передового досвіду роботи інших підприємств для пошуку резервів.

5. Порівняння показників підприємства, що аналізується, з середніми показниками по району, країні, області для оцінки досягнутих результатів і визначення ступеня використання ресурсів.

6. Співставлення різних варіантів управлінських рішень із ціллю вибору найбільш оптимального з них.