27. Внутрішньогосподарський аналіз, його зміст, задачі та організація

Внутрішньогосподарський аналіз – це аналіз діяльності структурних підрозділів підприємства, що вивчаються.

В підвищенні ефективності діяльності підприємства важливе значення має вдосконалення управління та організації його первинних виробничих ланок, тобто цехів, ділянок, бригад та ін., що обумовлює необхідність проведення систематичного, глибокого та всебічного внутрішньогосподарського аналізу.

До задач внутрішньогосподарського аналізу відносяться:

• об’єктивна та всебічна оцінка виконання планових завдань підрозділами;

• дослідження економічних особливостей функціонування та розвитку підрозділів підприємства;

• визначення та вимір факторів та причин, що обумовили результати виробництва;

• виявлення внутрішньозаводських резервів та розробка заходів по їх раціональному використанню;

• виявлення та розповсюдження передового досвіду.

За своїм змістом внутрішньогосподарський аналіз суттєво відрізняється від аналізу діяльності підприємства в цілому. Це, в першу чергу, проявляється в специфічному змісті економічних показників, що встановлюються самостійно різними підрозділами підприємства. Даний вид аналізу має також свої специфічні суб’єкти аналізу. Якщо діяльність підприємства, головним чином, перевіряють економічні служби підприємства, вищі організації, то діяльність структурних його підрозділів вивчають в основному спеціалісти самого підприємства. Суттєво відрізняється й інформаційна база внутрішньогосподарського аналізу від інформаційного забезпечення аналізу діяльності підприємства в цілому. Внутрішньогосподарський аналіз має більш широку інформаційну базу. Для його проведення використовують не тільки данні звітності, але й данні зведених і навіть первинних документів.

Внутрішньогосподарський аналіз сприяє широкому залученню спеціалістів технічних служб та керівників нижчих ланок до комплексного вивчення діяльності підприємства та управління його діяльністю, а також дозволяє повніше виявити взаємозв’язки між економікою, з одного боку, та технікою й технологією виробництва, з іншого.

28. Основні принципи системного аналізу економіко-математичного моделювання

Системний підхід базується на вивченні об’єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів із численними внутрішніми зв’язками. Системний підхід дозволяє глибше вивчити об’єкт, отримати більш повну уяву про нього, виявити причинно-слідчі зв’язки між окремими частинами цього об’єкту.

Основними принципами системного аналізу економіко-математичного моделювання є:

1. Аналіз теоретичних закономірностей, властивих явищу, що вивчається, та емпіричних даних про його структуру (чітке формулювання кінцевої мети побудови моделі та визначення критерію, за яким будуть порівнювати різні варіанти рішень).

2. Визначення методів, за допомогою яких можна вирішити задачу.

3. Аналіз отриманих результатів.

Математичні моделі описують явище або процес, що вивчають за допомогою рівнянь, нерівностей, функцій. Розрізняють:

- моделі з кількісними характеристиками, записаними у вигляді формул;

- числові моделі з конкретними числовими характеристиками;

- логічні, записані за допомогою логічних виразів;

- графічні.

Економіко-математична модель повинна бути адекватною дійсності, відображати суттєві сторони та зв’язки об’єкту, що вивчається, а для того, щоб вона відповідала цим вимогам, при створенні моделі необхідно врахувати головні особливості системного підходу – динамічність, взаємо обумовленість, взаємозалежність та взаємозв’язок елементів системи, комплексність, цілісність, зпівпідлеглість, виділення основної ланки.