2. Споживання та заощадження. Дохід кінцевого використання та споживання.

Внаслідок розподілу і перерозподілу національного доходу утворюються кінцеві доходи, які використовуються для споживання, заощадження і нагромадження і підпорядковуються дії різних економічних законів. Споживання поділяють на невиробниче і виробниче.

Споживання невиробниче — процес індивідуального, колективного і суспільного використання товарів і послуг з метою задоволення різноманітних потреб.

Споживання виробниче — це процес використання речових та особистісних елементів продуктивних сил у процесі праці.

Наступною ланкою використання кінцевих доходів є заощадження — процес відкладання населенням частини своїх грошових доходів для здійснення майбутніх покупок і задоволення відповідних потреб. Нагромадженням є відкладання частини доходу на розширення виробництва, а в умовах капіталізму — це процес перетворення частини додаткової вартості на капітал, що є необхідною умовою для розширеного відтворення всіх елементів економічної системи, а отже, технологічного, суспільного, економічного способів виробництва.

3. Інвестиції як компонент сукупних витрат. Роль інвестицій в економіці. Сутність та значення мультиплікатора.

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає "вкладати". У більш широкому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення.

У комерційній практиці прийнято розрізняти наступні типи інвестицій:

• інвестиції у фізичні активи;

• інвестиції в грошові активи;

• інвестиції в нематеріальні (незримі) активи.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку є рушійним мотивом інвестиційної діяльності. Дана мета опосередковується виробництвом конкретних товарів, наданням послуг, які знаходять визнання на ринку без цього інвестиції виявляться марними.

Нарощування інвестицій веде до зростання національного доходу і сприяє досягненню повної зайнятості ще й в силу певного ефекту, який в економічній теорії називається ефектом мультиплікатора.

Дослівно мультиплікатор означає «множник». Суть ефекту мультиплікатора в ринковій системі господарства полягає в наступному: збільшення інвестицій приводить до збільшення національного доходу суспільства, причому на величину більшу, ніж первісний ріст інвестицій. Висловлюючись образно, як камінь, кинутий у воду, викликає круги на воді, так і інвестиції, «кинуті» в економіку, викликають ланцюгову реакцію у вигляді зростання доходу і зайнятості.

На понятті граничної схильності до споживання базується теорія мультиплікатора Кейнса.

Під мультиплікатором в теорії Кейнса розуміється коефіцієнт, що показує залежність зміни доходу від зміни інвестицій:

Мультиплікатор (К) = (11.4)

Словами цю математичну формулу можна виразити таким чином: мультиплікатор інвестицій є відношення приросту доходу до приросту інвестицій.

Приріст дохода, в свою чергу, розпадається на дві частини: приріст споживчих витрат і приріст інвестицій, тобто . Звідси

. Підставимо цей вираз у формулу , отримаємо:

К= (11.5)

Якщо поділити чисельник і знаменник на , формула матиме наступний вигляд:

К = , тобто К = (11.6)

Мультиплікатор К дорівнює 1, поділеній на різницю між 1 і граничною схильністю до споживання. Знаменник є не що інше. Як гранична схильність до заощадження.

Таким чином, мультиплікатор Кейнса – величина, зворотна граничній схильності до заощадження.

Однак даний виклад, запропонований Кейнсом, носить чисто математичний характер і пояснює факт зв'язку між зміною доходу і зміною інвестування в даний момент часу. Таким чином, даний мультиплікатор статичний і не показує причинний зв'язок.

З теорією мультиплікатора безпосередньо зв’язаний принцип акселерації.

Суть принципа акселерації полягає в наступному: дохід, який зріс у результаті мультиплікаційного впливу початкових інвестицій веде до зростання попиту на споживчі товари. Галузі, які виробляють споживчі товари, розширюються, а це викликає зростання попиту на товари виробничого призначення, тобто на засоби виробництва.

Таким чином, зміни попиту на інвестиційні товари розглядаються як функція змін у попиті на споживчі товари, а приріст нових, або інвестицій які стимулюються вираховуються як множник приріста дохода на коефіцієнт акселерації.

Найпростіша формула акселератора має такий вигляд:

, (11.7)

де – зростання нових інвестицій;

a – коефіцієнт акселерації;

величина доходу за попередній період;

– приріст доходу.

Отже, ефект акселератора пов'язує масштаби інвестування в даному році зі зміною рівня економічної активності у минулому періоді.

Ефект мультиплікатора і акселератора дозволяє зрозуміти взаємодію сукупних величин споживання, інвестування та доходу. Поєднання даних ефектів дає можливість простежити в часі взаємозв'язок економічних явищ, таких, як збільшення споживання і доходу завдяки інвестиційним витратам, і зворотний вплив на інвестування змін у доходах і споживанні.

Ці взаємозв'язки широко використовуються для пояснення коливань економічної діяльності, а також для аналізу рівноваги в рамках національної економіки.