2. Зовнішні ефекти та їх економічний зміст. Вплив зовнішніх ефектів на обсяг та ціну рівноваги.

Зовнішні ефекти (ефекти "третіх осіб") — це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.

Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли не всі витрати мають втілення в ціні, частину витрат виробник перекладає на плечі "третіх осіб", зменшуючи свої власні витрати. Наприклад, виробництво забруднювачів довкілля разом з виробництвом корисних благ.

Розглянемо показники, що допоможуть аналізувати зовнішні ефекти.

Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) — це витрати, що перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Сукупними індивідуальними витратами (ТРС) називаються витрати, які відшкодовуються виробником.

Сукупні суспільні витрати (TSC) — це сума витрат на виробництво блага та витрат, пов'язаних із негативними зовнішніми ефектами, що виникають.

Тому:

TSC = ТРС + ТЕС. (31.5)

Граничні зовнішні витрати (МЕС) — це зміна сукупних зовнішніх витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва:

МЕС= ТЕС / Q (31.6)

Граничні суспільні витрати (МSС)– це зміна сукупних суспільних витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва

МSС = ТЕС / Q, МSС = МЕС + МРС. (31.7)

Граничною зовнішньою корисністю (МЕU) називається додаткова корисність для третіх осіб (які не платять за користування благами) при збільшенні споживання блага на одиницю:

МЕU = ЕU / Q (31.8)

Граничною суспільною корисністю (МSU) називається приріст сукупної суспільної корисності, що припадає на одиницю приросту блага:

МSU = SU / Q, МSU = МPU + МЕU. (31.9)

3. Громадські блага та суспільний вибір. Приватні та громадські блага.

Попит на громадські блага та їх ефективний обсяг. Приватний товар (чисте приватне благо) — це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципів винятковості та суперництва.

Принцип винятковості означає, що благо отримує той, хто бажає і може заплатити рівноважну ціну.

Принцип суперництва означає, що використання блага однією особою обмежує або виключає можливість його використання іншими особами.

Рис. 31.1 Ефективний випуск чистого громадського блага

Громадський товар (благо) — це благо, яке складається з таких великих одиниць, що здебільшого не можуть бути продані індивідуальним покупцям, та на яке не поширюються принципи винятковості та суперництва (маяк, національна оборона, природа, парк).

Розрахунок обсягів випуску громадських благ наведено на рис.31.1

Додаткові споживачі не зменшують доступу до блага іншим, і громадське благо неконкурентне, бо граничні витрати додаткового споживача дорівнюють нулю.