Технологічного прогресу

У стійкому стані капітал на одиницю праці з постійною ефективністю не

змінюється Лк = 0. Так як у = і(к), обсяг випуску на одиницю праці з постійною ефективністю теж не змінюється. Але, оскільки ефективність праці зростає з

У

темпом g, то випуск на одного працівника (— = у^хЕ) так само зростає з темпом

Ь

g. Валовий випуск [У = ух(ЕхЬ)] зростає з темпом п + g.

Запишемо ці висновки у вигляді таблиці.

Таблиця 10.1 - Стійке зростання у моделі Солоу з урахуванням технологічного прогресу

Змінні	Позначення	Темп приросту
Капітал на одиницю праці з постійною ефективністю	к = К/(ЕхЬ)	0
Обсяг виробництва на одиницю праці з постійною ефективністю	у = У/(БхЬ) = ед	0
Обсяг виробництва на одного працівника	У/Ь = ухЕ	g
Загальний обсяг виробництва	У = у(ЕхЬ)	п + g

Таким чином, модель Солоу показує, що тільки технологічний прогрес може пояснити безупинно зростаючий рівень життя.

Введення в модель технологічного прогресу змінює також умови виконання Золотого правила: Золоте правило для нагромадження капіталу визначає стійкий рівень, при якому максимізується споживання на одиницю праці з постійною ефективністю. Аналогічно аналізу впливу зростанню населення:

с* = і^к*) - (8 + п + g)k* стійкий рівень споживання максимізується, якщо:

МРК = 8 + п + g, або МРК - 8 = п + g

6. Заощадження, зростання і економічна політика

Тут ми розглянемо 3 основних питання:

1. Чи повинне суспільство зберігати більше?

2. Як економічна політика може впливати на норму заощаджень?

3. Як економічна політика може впливати на швидкість технологічного прогресу.

Оцінка норми заощаджень

Модель зростання Солоу показує, як норма заощаджень визначає стійкий рівень капіталоозброєності. Норма заощаджень є оптимальною, якщо дозволяє досягти стійкого стану за Золотим правилом, що забезпечує максимум споживання на одного працівника.

Якщо MPK - ô > n + g - економіка функціонує з кількістю капіталу меншою, чим за Золотим правилом, виходить, норму заощаджень потрібно збільшувати.

Якщо МРК - ô < n + g - економіка функціонує з кількістю капіталу більшою, ніж за Золотим правилом, виходить, норму заощаджень потрібно зменшувати.

Для прикладу оцінимо норму заощаджень у США. Реальний ВНП у США зростає із середнім темпом 3% у рік, значить n + g = 0,03.

(МРК - ô) - це чистий граничний продукт капіталу. Його можна розрахувати на підставі наступних даних:

1. Запас капіталу приблизно в 2,5 рази більше річного ВНП, тобто k =

2,5y.

2. Вибуття капіталу становить приблизно 10% від ВНП, значить (k = 0,1у. Звідси ( = ö(k)/k = (0,1y)/(2,5y) = 0,04.

3. На долю капіталу припадає близько 30% внп.

Частка капіталу = (МРК*К)/У = МРК*(К/У).

Так як k/y = 2,5, то МРК*2,5 = 0,3.

Звідси МРК = 0,З/2,5 = 0,12.

Таким чином, у США МРК = 12% на рік,

чистий граничний продукт капіталу (МРК - 5) = 8% на рік,

середній темп приросту ВНП - 3% на рік.

Тобто, чистий граничний продукт капіталу набагато більше, ніж середній темп приросту виробництва. Виходить, запас капіталу в США нижче рівня за Золотим правилом, тому при розробці економічної політики варто прагнути збільшення норми заощаджень і інвестицій.

Зміна норми заощаджень

Державна політика може привести до збільшення національної норми заощаджень двома шляхами: безпосередньо (через збільшення державних заощаджень) і побічно (через створення стимулів для збільшення приватних заощаджень).

Державні заощадження - це різниця між державними доходами й витратами. Якщо витрати перевищують доходи, уряд зіштовхується з бюджетним дефіцитом, фінансування якого за рахунок позик приводить до витиснення інвестицій. Позитивне сальдо бюджету дозволяє погасити частину державного боргу й почати стимулювання інвестицій.

Величина приватних заощаджень залежить від прибутковості капіталу. Держава може збільшити прибутковість капіталу за допомогою, наприклад, податкових стимулів (звільнення від податку пенсійних рахунків, пільгове оподатковування інвестицій).

Заохочення технологічного прогресу

Модель Солоу показує, що постійне зростання доходу на душу населення може забезпечити тільки технологічний прогрес. Однак у даній моделі технологічний прогрес розглядається як екзогенний фактор і його джерела не пояснюються.

На стимулювання технічного прогресу спрямовані такі заходи заохочення наукових досліджень як патентна система, податкові пільги науково-дослідним організаціям, субсидування фундаментальних досліджень і т. д.

На закінчення, необхідно додати, що модель Солоу може розглядатися тільки як перший щабель аналізу економічного зростання, тому що вона сильно спрощує одні й повністю упускає інші аспекти реального життя. Існують більш складні моделі, що дозволяють економістам досліджувати більш широке коло проблем.

Більш складні моделі звичайно перетворюють одну з екзогенних змінних Солоу в ендогенні змінні. Наприклад, для пояснення норми заощаджень у модель включається теорія поведінки домашніх господарств, для пояснення темпів зростання населення - рішення про кількість дітей, для пояснення рівня й темпу зростання ефективності праці - теорія людського капіталу й зовнішні ефекти нагромадження капіталу й т. д.